Господарі світу, що скажете?
Це такий славнозвісний порядок?
Де просто плюють на всі правила,
Та руйнують й вбивають в додаток.
Бо ж клята війна то все страждання,
Покалічені долі та тіла,
Чи мукам є людським, оправдання?
Повернути синів, як матерям?
Тож віками ллється невинна кров,
І поділити не можуть ніяк,
Ресурси, всі землі й бодай церков,
Та той продажний ще Юда срібняк.
Знемагають материнські серця,
Від нестерпного страшного болю,
Зі сльозами все ще просять Творця,
Щоб почув про наболіле знову.
І маб́уть, держиться наша земля,
Відтак на нескінченній молитві,
Народжує кожна жінка дитя,
Для щастя... Не кривавої битви.
Браво п. Лізо! Сильний вірш! Слова торкнулися душі і серця!
Материнські долі народжувати дитя,продовжувати жизнездатність у всесвіті. Вірш крик душі- звернути уваги, спасти любов,закладену для продовження земного життя! Зупинити воїни,які приведуть до краху!
liza Bird відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую п. Ніно за правильне розуміння вірша, за мій крик душі!!!