О, смутне, неможливе, сніжне!
Моя утрата, дні кохання!
Знов бачу вас в кафе Північне
В морозному тумані раннім.
Страх з голови до п'ят медовий,
Тремтячий, ніжний і нервовий.
І сон був знову, лист був знову:
Парфумів аромат казковий.
Ви не зі мною, не мені,
Ніколи наяву не статись.
Лише в листі, лише у сні,
У сніжній і ласкавій казці
Не відаю. Тремчу, чекаю.
День огортає сном, шепоче.
О, моє серце, моя юність
Залишена у сріблі ночі.
І це було? Учора? Так:
Кармен, вино, карета, вальс...
В очах майнуло. Ні – то птах,
Сховався за вуаль..
В кафе тім тепло і пустинно.
За вікнами зими перлини.
Я не прийду. Мене не стрінеш
... в великому Берліні.
[b]Julian Tuwim BERLIN, 1913[/b]
O, smętne, śnieżne nevermore!
Dni utracone, ukochane!9
Widzę cię znów w Café du Nord
W mroźny, mglisty poranek.
Strach, słodki strach od stóp do głów,
Dygot błękitnych, czułych nerwów,
I sen był znów, i list był znów:
Mgła legendarnych perfum.
Lecz nie ma mnie i nie ma mnie,
I nigdy w życiu mnie nie będzie.
Zostanę w liście, zostanę w śnie,
W tkliwej, śnieżnej legendzie.
Nic o tym nie wiesz. Czekasz, drżąc.
Dzień sennie sypie się i szepce.
Ach, serce moje i młodość mą
W srebrnej nosisz torebce.
Wczoraj? A co to było? Tak:
Carmen, kareta, wino, walce...
Mignęło w oczach. Nie – to ptak,
Wyszyty na woalce.
Pusto i ciepło w tym Café.
Zima się w oknie szronem perli.
Nie przyjdę. Idź. Nie spotkasz mnie.
...Wielki, wielki jest Berlin.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012107
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.04.2024
автор: Зоя Бідило