| Сторінки (4/391): | « | 1 2 3 4 | » |
Дякую Богу за все , що маю...
А найбільший скарб - мої сини!
На них я всі надії покладаю,
І прошу Бога , щоб здоровими були.
Щоб не круті були життя дороги,
Щоб не спіткнулись , не зійшли з путі.
Часом буває важко до знемоги ...
Та пережити треба все в житті.
Щоб діти на радість вам зростали,
А дружини , щоб як крила вам були,
Підтримували , сил додали,
Щоб у любові й злагоді жили !!!
Горджусь я вами і молюся Богу ,
За ваш кораблик , що життям пливе!
Попутній вітер хай буде в підмогу,
Й любов до Бога хай в серцях живе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014967
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2024
Червневий день прийшов до нас з дощами.
Стукоче дощик в шибку , виграє...
А під вечір веселка над полями,
Дугою ,аж до горизонту дістає.
Убралось небо в колір веселковий,
Така краса , що очі аж сліпить!
Край рідний , милий , барвінковий!
Прекрасна , світла і чарівна мить!
Спрагла земля напилася водиці,
Ожило все: поля, гаї , луги.
Рясний був дощ , пролилось, як з криниці .
Все зеленіє й пахне навкруги!
Отави , мов зелені оксамити,
Біля річки стелять килими,
А незабудки , дощиком умиті,
Блакитно , наче небо розцвіли.
А поміж них йдуть на спацер лелеки,
І крила розправляють раз у раз.
На небі місяць вирина здалека,
І тихий вечір вже чарує нас!
І
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014345
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2024
Сьогодні я проснулася від звуку.
Зозуля десь кувала у гаю.
Відкрила я вікно на миле ку-ку,
І душу лікувала ним свою.
Від болю , що у серці поселився,
І від страждань , що принесла війна ...
А день новий воскрес і веселився,
Та пташка нам надії додала!
Лилось те ку-ку , як бальзам на душу,
Як ліки , чари , як великий скарб!
Розжену тугу , далі жити мушу...
І вірити у перемоги Божий дар!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014329
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2024
Півоній роздається аромат,
П'янить мене , приваблює , чарує...
Йду по стежині у травневий сад,
Де кущ півоній пишно так квітує.
У травах-росах, у старім садочку,
Квіти голівки долі похилили.
Принишкли , притаїлись в холодочку,
Від вітру до землиці притулились.
Розсипали кровинки-пелюстки
По трав густім , зеленім оксамиті...
І так квітують вже вони роки,
Землі любов'ю й сонечком налиті.
Виблискує і міниться роса,
Поміж листочків сяє , як перлини.
О, Боженьку , яка земна краса!
Та пустка тут ... нема вже ні людини...
За обрій відійшли бабуся й дід,
Й хатина похилилася низенько...
Мені півонії на стежку сиплять цвіт,
І гріє душу знов земля рідненька.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014173
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2024
Червневе сонце, червневе небо,
Літечко красне квітне для тебе!
Наша онучко , квіточко літня,
Розрадо наша , зірко досвітня!
Твоє літо дванадцяте рясно цвіте,
Будь здорова й щаслива ! Богу дякуй за все!
За маму , що ніжно тебе пригортає,
Всім серденьком любить , від бід захищає,
За татову щиру любов і науку,
Й сестричку , що завжди подасть тобі руку.
За бабусь й дідуся , що нині вітають,
Тобі лиш добра ,наша пташко, бажають!
Хай будуть рівненькі стежини й дороги,
І завжди ведуть на дитинства пороги.
Де навчали добру і повазі , й любові,
Де тихо і ніжно лились колискові...
Там рідної мови красу пізнавала,
Щоб завше любила , не забувала!
Хай в навчанні і в спорті тобі все вдається,
А сонце привітно до тебе сміється!
Бо ти - наша радість! Ти - дівчинка-літо!
Теплом свого серця всіх можеш зігріти!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013350
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2024
Стелиться стежина полями, лугами.
Біжить попід річку , аж ген до села.
Я по ній ходила босими ногами...
То була найкраща у житті пора.
Та стежина люба , та стежина мила!
Тут моє дитинство всміхалось колись...
Згадка моє серце вщерть заполонила
Й непрохані сльози рясно пролились
Привела стежина додому, до хати,
Що , мов сиротина , стоїть серед трав.
Та вже не зустрінуть ні батько, ні мати,
Бо Господь до себе їх давно забрав.
Шелестять привітно берест і калина,
І розлога груша... Їй вже стільки літ!
Під нею збиралась вся наша родина,
І від щастя того веселішав світ!
Похилилась хата, облупились стіни,
Стоїть самотою на краю села.
В ній пустка вселилась , у кутках присіла,
Крає болем серце тишина німа.
Зайду я до хати , розтривожу душу...
До старих одвірків чолом прихилюся,
Поцілую стіни , з них пилюку струшу,
І у ріднім домі Богу помолюся!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006963
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2024
Я щиро усміхнусь до осені,
І доторкнуся до її краси.
Милуюся я небом в просині,
В яке звелися золоті ліси.
Я пригорнуся ще разок до осені ,
Прощатися із нею дуже жаль.
Мої роки вже снігом припорошені,
Навіюють і тугу, і печаль.
Пройдусь осінніми стежинами,
Душа , здається , зовсім молода...
Спадає дощ замерзлими краплинами.
Про себе вже нагадує зима.
Незвідана , із присмаком тривоги...
Якою буде , то ніхто не знає.
Біжать у даль мого життя дороги.
Останнє листя сумно облітає ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006931
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2024
Для неї кожен день- нестерпна мука,
Бо син в окопах ,там десь на війні.
Яка тяжка й болюча та розлука.
Думки тривожні роєм в голові.
І ніч , і день... і кожної хвилини...
Вона в думках із сином на війні.
-Чи не голодний ? Чи у бій ходили?
-Чи дуже холодно в окопах , у землі?...
Чому не дзвонить і SMS не пише?
О, Боженьку , хоч б слово написав!
Сидить в сльозах й внученьку колише,
Що Бог на радість їм усім послав.
І жде , що телефон таки задзвонить ,
Не випускає його з рук матуся
І Бога молить , дуже ревно молить,
Щоб син здоровим з бою повернувся.
І ось дзвінок! Тремтять у мами руки,
І мови дар , неначе вже пропав.
За що ж таке життя , щоденні муки?
Щоб того в світі вже ніхто не знав!
І сина голос! Що там , коло вас ,матусю?
Ви вже мені дзвонили сотню раз.
Я в телефон так часто не дивлюся,
А він розряджений і ,як на зло, погас.
Ми з хлопцями ходили на завдання,
По дорозі помолилися поспіх,
Бо думали,що битва та для нас остання...
Та Господь нас , матусю , всіх зберіг.
Синочку , рідний ! Бережись ,дитино!
Я з вами , діти , кожен день і час!
Тримайтесь разом , як одна родина,
А я молитимусь ... Молитимусь за вас!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004478
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2024
Ти спиш , татусю , і мене не чуєш,
І не бачиш з чорної гранітної плити.
Ти не пригорнеш вже мене, не поцілуєш,
Не скажеш ,щоб до тебе ще прийти.
Та я прийду... І буду знов молитись.
Розкажу тобі і радості й жалі:
Що я вже виріс, скоро піду вчитись...
Лиш жаль сестричок... дуже ще малі.
Увечері , коли вони лягають спатки,
Складають свої рученьки малі
І просять Бога , щоб у рай взяв татка,
Бо в пеклі був він на страшній війні.
А мати споглядає й тихо плаче...
І біль їй серце навпіл розриває.
Бо більше мужа не почує, не побачить...
Й дітей до себе міцно пригортає.
І каже їм , що батько вже у Бога,
Там спокій ... й не болять вже рани...
А їй лишилася життя тяжка дорога,
І фотографія , де разом із коханим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003798
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2024
Синові в день його народження , присвячую
Ти , мій синочку, ти моя надіє!
В твоїх очах сіяє доброта,
А усмішка твоя мені серденько гріє...
Тебе чекаю в будні і в свята .
Тобі , рідненький , неба б прихилила,
І зірку з нього я б тобі зняла!
Ти моя гордість і міцнії крила !
Моя любов у тобі проросла.
Тебе чекали успіхи й невдачі...
Негода у житті завжди бува,
Та мужнім й сильним я тебе все бачу,
Горджусь тобою , доки ще жива.
Хай живуть в тобі , мій любий сину,
Порядність , людяність й добро!
Прошу я Господа у цю святкову днину,
Щоб в тебе завжди добре все було!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003620
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2024
Іду я по місту і так собі гадаю,
Що я не стара ще, все зробити встигаю
Із пам'яттю трішки якісь нелади...
Та то ще немає такої біди!
Не відключила чайник із розетки,
Бо згадала , що випити треба таблетки.
Пішла у кімнату й про нього забула,
Й бігом до роботи, міцно двері замкнула.
Я файно все роблю, перевіряю...
Гадаю , що пам'ять я добру ще маю.
Часом загублю , чи сховаю щось трішки...
Старий мій кричить , каже, то вже не смішки.
Дивуюсь , як в дзеркало гляну я зрання,
Бо там вже не я , а якась стара паня!
Так зморшок багато,синці кругом ока...
А була ж красива , струнка, чорноока!
Розтоптані туфлі ,щоби не душили...
Шнурки шнурувати ні нервів, ні сили!
Окуляри вдягну і дивлюся на себе...
-Моя ж ти , красуне! Прийшла старість до тебе!
Та я не здаюся , бо носять ще ноги!
За старість свою щиро дякую Богу.
Не всі мають щастя зустрітися з нею,
А я ще ступаю своєю землею!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003415
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2024
Вже нічка заглядає у вікно.
На небесах такі яскраві зорі!
Спокійно й затишно нам в тій порі було,
А нині - страх! Живем в тривозі й горі!
Он місяць , як серпочок сяє нам,
Із зорями веде тиху розмову...
Така краса , неначе Божий храм!
Коли ж той спокій повернЕться знову?
Щоб не літали вже ракети в небесах,
Й звуки тривоги діток не будили,
Щоб усміхались у щасливих снах,
І ,наяву , щоб вже без воєн жили.
За що ж ,маленьким, їм ота війна?
Такі дорослі стали... не по віку.
Скільки вже бід накоїла вона!
Земля ридає... І смертей без ліку.
О, Боже, зглянься ти на нас!
На наші біди , горе і руїни...
Хай прийде швидше перемоги час,
Й не плачуть більше діти України!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998814
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2023
Вже листопад закутався в тумани.
Холодний вітер тужить у гіллі,
З дерев зриває листячко останнє
І кидає безжально до землі.
Похмуро й холодно в осінню днину,
Мжичка з снігом цілий день січе.
Он ліс стоїть в задумі ... Лист вже скинув,
А темні хмари тиснуть на плече.
Над річкою вербичка похилилася,
Її вбрання забрала вже вода.
До смутку осіннього серцем притулилася
І в ріку холодную в тиші спогляда.
Трави- сухостої все кругом покрили,
Мокрим, прілим листям встелена земля,
А сади рамена голі розпустили
Й дивляться у поле , де сріблить рілля.
До зими холодної пора наближається,
Грудень вже ступає до нас на поріг .
Осінь вже із нами скоро попрощається,
А зима йде в гості! Буде перший сніг!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998810
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2023
Присвячується нашому Герою- земляку Володимиру
Пелипіву , який загинув на війні з російськими окупантами . Пам'ять про нього вічно житиме у наших серцях!
Ой, тумани сиві нашу землю вкрили,
Не видно дороги й просвітку нема...
Всюди виростають хрести та могили,
Тужить за синами мати не одна.
І знову "двохсотим" привезли синочка,
І ридає осінь , тумани встеля,
Соколу готує ложе із листочків,
І стогне від болю зранена земля.
Як знайшли вже тіло, в мами серце мліло,
А муки чекання... хай ніхто не зна !
О, Боженьку милий, як душа боліла,
Вірить не хотіла , що сина нема.
Скільки пережила... Господа молила,
Щоб її дитину захистив , зберіг,
Перенести біль той матері несила ,
На війні синочок , як Герой поліг!
Він упав у бою за мир і за волю,
За рідну країну , за життя для нас,
Щоб ми більш не знали ні війни , ні болю,
Перемоги й миру , щоб прийшов вже час.
Скільки їх забрала та війна проклята!...
Невимовна туга нас пече вогнем,
І ридають рідні й Україна- Мати,
В серцях побратимів вічний біль і щем.
Пам'ятаймо хлопців! Вони - варті того,
Щоб за них молились й пам'ять берегли!
Не цураймось ,браття , усього святого,
То ж за нас із вами вони полягли !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995466
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2023
Земля посивіла від горя ,руїн і від болю...
О, Боженьку милий, гірка та її сивина...
Сини у борні здобувають їй волю,
Щоб піднялась й воскресла вона.
Ворон ворожий над нею шугає ,
Рве жили і тіло кривавить її...
У серці народу ненависть палає,
І вірність страдальній землі.
Сивина у моєї землі , як морози...
Дуже болюча , але не вічна вона!
Все минеться: і війна , і руїни, і сльози,
Тільки пам'ять в серцях- все жива!
Жива та пам"ять... свіжа , ще болюча...
Подвиг Героїв житиме в віках!!!
Завжди болітиме Херсон ,БахмУт і Буча,
Й омитий кров'ю наш до волі шлях !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992983
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2023
В брилі солом'янім, крислатім,
Заквітчаний волошками так рясно,
В лляній сорочці , колосом вусатий...
Іде вже серпень впевнено і вчасно.
Такий господар... на плечі коса,
Поля хлібів ,аж душу зігрівають!
Блакитне небо і садів краса...
А пташки його співом зустрічають!
Спекотний , загорілий , жнивовий,
Добрий трудяга ,щедрий на покоси!
Він урожай збере уже новий,
І радо по стерні пройдеться босий!
Жнива завершить.На токах хліби
Такі дорідні і такі багаті!
Та лиш би спокій... , щоб кінець війни,
Щоб не стріляли орки ті прокляті!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990255
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2023
Милий краю , моя Україно!,
Зранена пташко моя...
Припадаю до тебе уклінно,-
Найдорожча у світі земля.
Заквітчана садами і полями ,
У росах із дзвінкого кришталю,
Солов"їними наповнена піснями
І дзвінким кУ-кУ в запашнім гаю.
Яка красива ти, і щедра , і родюча!,
Та ллється кровця на твоїх полях...
І крають душу нам Херсон і Буча,
Кров"ю омитий наш до Волі шлях.
Орда рашистська , вороги прокляті,
Нашу волю розпинають на хресті.
Та ми не скоримось ! Ми стоїмо завзято
За мир і щастя в нашому житті!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988559
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2023
Моє село ... Та що ж тобі сказати?
-Люблю тебе... живу тобою я!
Моє коріння тут , і батько й мати,
І гріє щедро батьківська земля.
У травах в'ється рідная стежина,.
По ній спішу додому залюбки.
В саду видніє затишна хатина,
В якій дитинства гомонять роки.
Моя бабуся - пташечка сивенька
Мене привітно зустрічала край воріт.
Казала ніжно , що я "квіточка маленька",
Й співали пташки... І радів весь світ!
І мальви пишно квітли коло хати,
Родила дичка чорні ягідки.
Збирала в полі маки і блавати
Й сплітала пишні, запашні вінки.
І легкий вітер розвівав волосся,
І сонце пригрівало у чоло.
Шуміло тихо золоте колосся...
Так любо , мило , затишно було!
Цей теплий спогад гріє мою душу,
У моїм серці , наче птах співа!
Люблю село... І в цім признатись мушу...
Спішу туди , допоки ще жива!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979381
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2023
-За що ж ви, нелюди, убили мого сина?...
Він свою рідну землю захищав...
Двохсотим повернувся в домовині,
На полі бою, як Герой ,упав.
Такий ще молодий був і вродливий,
І добре серце мій синочок мав...
Підступний ворог, лютий , юродивий
Безжалісно життя його забрав.
Герою шану віддавали на колінах,
І "Кача" душу розривало на шматки...
За ним ридала ненька Україна,
Схилились в тузі бойові брати.
Оті , що разом хліб і біль ділили,
Ішли назустріч смерті у бою...
Молились разом , Господа просили,
Щоб дав їм сили вистоять в строю.
Рідним прапором покрили домовину,
Світ оповився болем мовчазним...
Зібрав Герой і друзів , і родину,
Усе село прощалося із ним.
Мати зчорніла... Очі , мов в тумані,
Ридала гірко, обіймаючи труну.
Серце стискалося у боліснім прощанні...
-Чому мій син?... О, Боженьку , чому?...
До кінця днів її життя - нестерпна мука,
Кривавих ран не гоїть ,навіть, час.
Не дочекалася невістки й внуків,
Бо син-Герой, віддав життя за нас!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979186
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2023
Вже літній вечір розпустив крило...
Земля за день втомилася від спеки.
Дрімає між садочками село.
Спів солов"їв доноситься здалека.
Виспівують , витьохкують вони,
Й цьвіркун у стиглім житі не вгаває.
Розперезались... Та які там сни!
Мелодія , аж душу розриває!
Яка краса і благодать в селі!...
Так терпко пахнуть ніжні матіоли.
У небі зірочки розсипались ясні,
І місяць світить ясно , як ніколи.
Дорога рідна, що веде в село,
Осяяна , неначе серед днини...
О , Боже мій, як добре тут було!...
Спішу в село... додому , до родини!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978934
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2023
Розстріляне небо , і зір сумні очі,
Непроглядні тумани з дощем...
Земля у руїні і плач серед ночі,
А в дУшах людей біль і щем...
Стривожені ,зболені ,у темних підвалах,
Господа молять , щоб спас їм життя,
Крики , ридання у свіжих завалах...
Із уст матерів - ворогам прокляттЯ!
В траншеях холодних , серед руїни,
У ворожім пекельнім вогні,
Мужньо стоять вояки України,
В кривавій , жорстокій борні.
Наша земля рясно кров'ю омита
І сльозами удів й матерів...
Та прийде пора , і на ній вродить жито,
Як пам'ять про наших Героїв- синів!
Вистоїмо, виборемо ! Відбудуєм руїни,
Бо в жилах тече вольна кров.!
І воскресне , розквітне земля України ,
Запанують в нас мир і любов!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978487
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2023
Свої сподівання , душевні тривоги,
І бачення світу у моїх очах...
Складні перехрестя , життєві дороги ,-
Усе це злилося у моїх віршах.
В них небо безкрає веселкою грає,
І рідна домівка й молитва свята,
І мамина пісня , що всіх зігріває ,
У щасті і в горі прожиті літа.
В них - душа моя з кожним словом у парі,
Рідна мова , мов спів солов"я!
В них -моє слово світить сонцем з-за хмари,
Тут - Україна ,чарівна красуня моя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977691
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2023
Скриплять ,старечо ,край дороги ясени,
Вже й крони посивіли в них могутні...
Немов дрімають ... Сняться віщі сни,
Згадують літа всі незабутні.
Вони стоять уже тут довгі роки.
Шумлять гіллям , із вітром гомонять.
І битий шлях цей,і ті поля широкі
Судилось їм весь вік охоронять
Від бурі , сніговиці і від гроз.
В тіні не раз прохожі спочивали.
Наслухались всього : байок , порад , погроз,
Шуміли ... І нікому не сказали.
А скільки таємниць у їх гіллі,
І скільки сивини у їхній кроні.
Стоять , як велети , край шляху ,у імлі,
Село здаля , неначе на долоні.
Багато бачили дерева на віку...
Наша історія записана в листочки:
Війни і голод, злидні в повитку,
Мужні в борні наші сини і дочки.
А нині , їм судилось споглядати,
Як солдата везли "на щиту",
Як божЕволіла від горя мати...
Їм не забути біль оту гірку.
І заскрипіли крони ясенів,
Схилили ,в тузі ,своє дуже віття...
Але підняв їх подих весняних вітрів ,
І віра в те , що прийде пора літня!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977198
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2023
Стомили свої крилонька лелеки...
Летять птахи у ріднії краї,
Долаючи такі шляхи далекі...
Привітний клекіт шлють своїй землі.
Кружляють у блакитному просторі,
Озерця й ріки , споглядаючи здалля...
Чому поля стемніли неозорі?...
Чому димить в пожарищах земля?...
Де ділись білі хати і ліси безкраї ?...
І гнізд нема ,що звили навесні...
Залізні , дивні птахи небо крають,
Це- наяву , не у страшному сні.
І якісь звуки, з болем , ріжуть тишу,
Такі страшні , аж крилонька тремтять.
Летять лелеченьки , країну не залишать...
Нові їм гнізда треба будувать.
Вони летять із клекотом привітним
Своїй стражденній , зраненій землі...
Прийде пора-наша земля розквітне,
У гніздах пташечки утішаться малі.
Зростуть , зміцніють ,сил нових прибуде,
Прикриє небо помах дужих крил!
Наша земля цвісти садами буде,
Й нестиме вЕсну вірних птахів клин!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977092
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2023
Вони стріляли в Україну ,
Незламну , сильну , солов'їну
В особі мужнього солдата,
Що здивував геройством ката.
Він стояв втомлений війною,
Та вогонь горів в очах героя...
До ворогів ненависть сильна ,
А в серці- Україна вільна!
Війну пройшов ,він все побачив,
І ворогам він не пробачить,
Що сплюндрували землю нашу...
В душі він проклинає рашу.
В голові думка - гідно триматись,
Хоч у полоні , та не здаватись!
Ворогу в очі , серед руїни ,
Звучала Слава для України!
І лють ворожа , і черга в груди...
Народ Героя наш не забуде!
Ми переможемо ! Буде держава!
Слава Україні ! Героям слава!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976154
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2023
Подих весни вже лине над полями,
Над лісом , гаєм , бистрою рікою.
Курличе в синім небі журавлями...
Та на душі нема у нас спокою.
Весні б радіти , сонечку, пташині,
І першій квіточці , і бруньці на гіллі...
Війна затьмарила усю красу ту нині
І коїть лихо на моїй землі.
А небо , Боже ! Наше рідне небо!
Ракети й дрони рвуть його блакить...
Скільки сил і мужності нам треба,
Щоб страх і біль увесь цей пережить.
Стоять під Бахмутом наші сини-герої...
На полі бою закипає кров...
І кожен клаптик земленьки святої
Рятує мужність , віра і любов.
Ми молимось за вас наші герої,
І просим Бога , щоби вас зберіг.
І віримо , що прийде Перемога,
З весняним квітом ступить на поріг!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975876
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2023
Коли ми постаріємо з тобою...
Та вже ж постарілися ми.
Усе життя пройшли обоє,
Лежить наш путь вже до зими.
Щоб не згубитись в хуртовині,
То будем вкупці , до кінця...
Стояли ж перед Богом двоє,
Коли ставали до вінця.
Клялись у вірності й любові,
Серця тремтіли , наче птах.
Які ж то дні були чудові...
А вже сьогодні ми в літах.
Хтось вже не чує, хтось не бачить,
У когось серденько болить.
Хтось докучає , хтось пробачить,
Отак стараємося жить.
Сядемо вкупці під вербою,
Що понад річкою , в селі.
Обнімемось, старий, з тобою,
Літа згадаєм молоді.
В житті було всього доволі:
Радості , невдач й біди,
Та все пройшли ми разом ,двоє,
Час замітав наші сліди.
Ти обнімеш мене за плечі,
Поправиш пасмо сивини.
І поцілуєш... так , до речі,
Бо вже дорослі в нас сини.
І внуки , наче пташки милі,
Такі рідненькі , дорогі для нас,
Живім старенький , поки ще у силі,
І Божий день для нас ще не погас!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973679
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2023
Наснився сон , що знов іду до мами...
Спішу знайомою стежиною в полях.
І біль в душі мене пече вогнями,
А сльози градом по моїх щоках...
Я ж знаю , що в хаті пустка поселилась,
Що над річкою, у рідному селі...
Перехрестилась й Богу помолилась,
І поклонилась низько до землі.
І тій стежині , що вела до хати,
Й криничці, де напилася води...
Дивлюсь..., а двері відкриває мати
Й гостинно просить: "Донечко ,зайди!"
Така усміхнена і лагідна матуся,
В біленькій хустці ,як завжди була...
А я до неї ніжно так тулюся,
Моя душа від щастя завмира.
Та раптом спохмурніло в нашій хаті,
І чорне павутиння на стіні...
Сіра пташина сіла на загаті
Та заглядає сумно у вікні.
І стукіт в шибку сірої пташини,
Старі одвірки рипнули в імлі...
Мати пішла за лічені хвилини,
Всміхнувшись тепло й лагідно мені.
Прокинулась... чоло зросив холодний піт
І серце б'ється , наче в грудях тісно...
Допоки ми , допоки білий світ
Спішіть до мами , щоб не було пізно!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973415
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2023
Актору народного театру ім. Леся Курбаса , вірному синові України , прекрасній , світлій людині Сергію Копотілову присвячується...
Не доспівав ти пісню солов'їну,
Скільки в театрі ще б зіграв ролей...
Та впав на полі бою за Вкраїну,
За мир і спокій для усіх людей.
З портрета усміхаєшся дитинно,
Такий добрячий , щирий і простий.
А скільки їх... О , ненько , Україно,
За тебе гинуть в час цей нелегкий.
Плаче небо серед зими дощем,
Туман жалю і болю над землею
В серцях краян великий біль і щем,
Герой прощається із світом і ріднею.
Тужать брати , що з ними воював,
Старенька мати , діти і дружина.
Смуток в очах, мов птах німий застиг...
Тужить за сином Мати -Україна!
Душа летить до Бога,до небес
Там тисячі їх , уже ціле військо...
Дай, Господи, щоб край наш вже воскрес,
Щоб не кровила доля українська .
Вічна і світла пам'ять тобі , наш Герою!
Герої не вмирають !!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971449
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2023
Різдво прийшло до нас на Україну.
Сумне воно... Святвечір у сльозах...
Кати зробили скрізь страшну руїну,
Сумно дивитись на увесь цей жах.
Маріуполь , Херсон, Бахмут і Буча...
Скільки болю там , смертей і сивини...
Нам Бог поможе, Перемога неминуча!
За все відплатять ворогам сини!
За спалені усі міста і села,
За діток , що залишились без батьків,
За тих , в кого ялинка невесела,
І в укриттях звучить про волю спів.
За кожну матір й кожного солдата,
Й діток невинних , що у небесах,
Прийде катам і помста і розплата!
Господь почує нас у молитвах.
Він бачить нас у вольному пориві,
Міцних , нескорених , неначе моноліт.
Ми переможемо і будемо щасливі!
Наш подвиг дивуватиме весь світ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969336
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2022
Коли вже ніченька настане,
На небі зірочка зійде,
Тоді на землю України,
Святитель Миколай прийде.
І не впізнає України,
Бо тут розруха і руїни,
Летять ракети в небесах...
Тяжкий до Волі дуже шлях.
І вій серен , і укриття...
Не втішне у дітей життя,
І плач, і розпач , й гіркі сльози...
І мерзнуть ніжки у морози.
І кровця ллється , гинуть вої ,
Вони Святі - наші герої!
Діти в молитві просять Бога ,
Щоб вже скоріше Перемога.
Миколай на все дивився ,
І дуже сильно засмутився ,
І пригорнув усіх дітей,
До свого серця , до грудей.
Приніс дарунків їм багато ,
Щоб вони теж відчули свято ,
А як рушав вже у дорогу,
Святитель помолився Богу.
За мир і спокій в Україні,
Міста і села , що в руїні...
За діточок , щоб добре жили ,
І більш ніколи не тужили!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968693
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2022
Боже наш ,захисти Україну!
Досить крові , і горя й смертей!
Дивиться світ на наш біль і руїну,
І на вбитих невинних дітей.
Боже милий , спаси й сохрани ,
Сил додай у смертельній битві!
Хай не гинуть вже більше сини,
Просим , Боже ,тебе ми в молитві.
Щоб більше не було нових хрестів,
Бо їх вже є досить , о Боженьку милий.
Край від болю і бід посивів...
Тисячі вже героїв в могилах.
Чинять вороги великий гріх,
За їхні звірства покарай їх ,Боже!
Захисти Героїв нам усіх,
Хай вистоїть народ наш й переможе!
Хай більш не плачуть діточки малі ,
І в небо не злітають ангелята,
Вороги хай згинуть у імлі,
А їх війна навік буде проклята !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968476
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2022
Р ястом і барвінком закосичена,
І щедро вмита росами -сльозами...
Д олею нещасливою помічена,
Н аша нене,шлях твій теренами,
А вороги споконвіку знущаються з нами.
З емля горить у полум'ї війни,
Е хо болю в душах , як струна.
М ужньо б'ються дочки і сини.
Л юбов безмежна ! Подвиг ожива!
Я к вистоїмо у цім пекельнім бою ,
Ми ще воскреснем , нене , із тобою!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968366
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2022
У горнилі боїв гартуєш свою волю,
К ожен крок землі , омитий рясно кров'ю...
Р озруха , болі , сльози і молитви ...
А синочки , йдуть вперед , до битви,
Ї й, своїй землі , даруючи і спокій , і життя .
Н астане день і Перемоги радісна година!
А ворог згине ! Буде вічно жити Україна !!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968362
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2022
Непосидюча , гамірлива і прудка,
Тендітна , наче квіточка у полі,
То наша Аня - внучечка така!
Її ми нині зичим щастя й долі.
П'ять літ тому ,на Анни ,народилась,
Свята принесла їй своє ім'я,
Й на світ маля вона благословила...
Батьки раділи і уся рідня.
Промінчик радості і світла у віконці,
Малює , пише , в танцях, аж горить!
Пишне волосся , аж сія на сонці...
Як таку кралю можна не любить!
А очі , щоб сказати , слів немає...
Веселі промінці у них горять.
Щебече все , про щось розповідає,
Так хочеться її поцілувать...
І пригорнути до грудей свою кровинку,
Нашу потіху і розраду теж...
Нашу внучку, дорогу дитинку,
І побажати щастя їй без меж!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967251
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2022
Нині осінь ,така ж , красуня золотава,
Затишна й мила , як була й колись...
Але в неї під листячком рана...
В її очі сумні подивись.
В її тернові бездоннії очі,
де смуток вселився й тривога...
В них жорстокі бої серед ночі,
І ,молитва-звертання до Бога.
Небо плаче і вмивається дощами...
Димить воно , палає не прикрите,
То осінь ридає разом із нами,
За синами , що в бою убиті.
Та осінь буде повік незабутня ,
Бо скільки вже крові пролито...
Це - битва за Волю й майбутнє,
Щоб в мирі і спокої жити!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964312
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2022
У нас Вітчизна - понад усе,
К атів російських подолаємо в бОю.
Р ашистам новий день поразку несе,
А їх земля покрилась вже ганьбою.
Ї х лють і звірства не забути нам
Н а довгі роки , на тисячоліття.
Ц іною крові ми здобудем Миру храм,
І в пам'яті залишаться війни жахіття.
Слава Героям України !!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963043
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2022
Зажурилась осінь , дощиком сплакнула,
Бо мороз сріблястий марнує красу.
В пелені туманів , наче потонула...
Розвіває вітер золоту косу.
У поривах вітру , листя облітає,
Кружляє в повітрі , наче заметіль,
То вже панна осінь свій наряд скидає,
А бабине літо летить звідусіль.
Мерехтливо сяє у погожу днину,
На сухім бадиллі сріблом виграє.
Прибрало у лузі червону калину...
Міниться на сонці , чари роздає .
Ех , бабине літо ... Зима вже в дорозі,
Вже скоро настануть перші холоди.
Літа пролітають... Зупинить не в змозі...
Осінь притрусила листячком сліди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962564
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2022
На відстані руки - судьба гаряча ...
На відстані життя - небесна вись,
У полум'ї горить, сумує , плаче...
Ти перед боєм в небо помолись.
Журавлиним сумом хмари оповились,
Там журавленьків в небі - тисячі...
Вони вже всі у раю поселились,
Господь їх біль тримає на плечі.
Їм легко , світло, рани вже без болю,
АнгЕльські хори гарно так звучать,
А тут бої... Життя на міннім полю...
Спіши , щоб Бога в молитвах обнять.
Господь всесильний! Він тебе почує.
Твоє прохання - біль із молитов...
Дасть сили , витримки і рани залікує,
Життя врятує віра в Бога і любов.
Ми молимось за Вас , рідненькі! І Ви моліться перед кожним боєм . Господь добрий ,він почує ваші молитви! Повертайтесь живими!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962132
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2022
Ой , чого ти плачеш , вербо кучерява?
Чого розгубила листочки свої ?
Чому твоя доля , наче чорна хмара?
В огні обгоріли коси чарівні...
Купаю я гілля , змиваю журбу я,
Нап'юся водички із лона ріки,
Може ще окріпну , бо щось знемоглася,
Освіжу коріння , стовбур і гілки.
Я бачила небо над лугом палало,
Лебедине згоріло в сухостої гніздечко.
Лебедята горіли ... моє серце ридало,
А поранений лебідь кричав недалечко.
Лебідка крильми діточок захищала...
Із останньої сили билась об берег ріки.
Та горів очерет,не згасала заграва...
Біль такий , не забудеш й роки.
В небі гуркіт...Тріщало у полум'ї гілля,
Земля , аж здригалась від грому...
Страшна та війна, то - людське божевілля,
Не потрібна ніколи й нікому!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961051
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2022
́Падає дощ за вікном ,
А в душі біль і сльози...
Війна чорним крилом ...
Скрізь невтішні прогнози.
Падає дощ , плаче з нами...
Землю змочив до тла.
В серці біль за синами,
Що забрала війна.
Кровоточать , ятряться рани...
Звірства бачить весь світ.
Ворог лютує поганий
На нашій землі стільки літ.
Падає дощ , плаче небо,
Хмари чорні, як наша журба...
Лиха такого нам більше не треба,
Скільки бід принесла та війна.
Падає дощ ,як злуба,
Рани вмиває і долі....
Вистоїть моя країна люба
Прийдемо до миру і волі!
Падає дощ з переливами ,
Сонце ☀️ виходить з-за хмар!
Ми ще будемо , нене, щасливими,
Перемоги приймем Божий дар!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960655
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2022
Х ризантеми терпко пахнуть на світанку,
Р озквітли так, неначе справжній рай.
И І я стою , милуюся на ґанку,
З ібравши в душу почуттів розмай.
А вони квітнуть райдужно й барвисто,
Н емов намисто різних кольорів,
Т оркає вітер ніжно їх й врочисто,
Е дем такий, що аж немає слів!
М ене чарує та краса квіткова,
И Їх ніжний шепіт , тиша світанкова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959719
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2022
С паси нас , Господи , в тяжку годину,
У серцЯ мужність й віру нам подай,
М и захищаєм неньку Україну.
У душах біль пече за рідний край.
Є днаймося браття, бо в єдності-сила!
О сінь нашим крилам сили додає!
С иньоока , золотава , щедра й мила
І де до нас, з руїни постає ...
Н астане мир , нас не здолає вража сила !
Ь
Господь наснагу й віру нам дає !
О ,Господи, дай ПЕРЕМОГИ в боях !Дай доброї і
щасливої дороги до неї нашим хлопцям, зміцни їх крила , дай їм сили . Захисти і сохрани!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959571
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2022
Україна - понад усе ( акровірш)
У неї краса барвінкова...
Калина й верба, солов'їна мова
Рідна така і серцю мила,
А пісня народна дає нам крила.
Її знамено- блакить й колосся
Найкраще ,мирне ! В небо знялося!
А українці за честь і волю стоять стіною...
Падають в бою за землю свою.
О, Боже милий , подай нам сили!
Не буде ворог нам рвати жили!,
Ані топтати простори наші.
Дамо ми відсіч ворожій раші.
У наших душах вогонь палає,
Серце в любові за рідним краєм.
Еге ж , за нього ми й помираєм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959012
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2022
Знов айстри квітнуть на моїй землі,
Творять різнобарвні заметілі.
Осінні квіти - ніжні й чарівні,
І гордовиті трохи... й дуже милі.
Їх осінь уплела у свій вінок
І заквітчала гронами калини.
До чорнобривців- маминих квіток
Вони голівки мило прихили..
Іх вітерець цілує на світанні,
А сонце гріє личенька в росі,
Щоб дні для них ще не були останні,
І світ радів їх зоряній красі.
Щоб заморозки трохи зачекали,
Хай айстри квітнуть у моїм саду!
Щоб дні осінні сонцем ще сіяли,
А вітер пестив вроду молоду!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958803
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2022
У горнилі війни гинуть твої сини,
К ати московські тебе розпинають.
Р осійські брати себе звали вони,
А тепер нас безжально вбивають.
Ї м Господь заплатить , бо він бачить усе,
Н ас в боях він хранить й захищає,
А російську орду ненависну і злу
Господь покарає!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957623
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2022
Не хилися у лузі ,калино , червона,
До неба , до сонця піднось свої грона.
Скріпися в корінні, пусти нові віти,
Щоб в мирі зажили дорослі і діти.
Розквітни.калино, на рідному полі,
Земля твоя варта вже кращої долі.
Збери свої сили у стовбурі своїм,
Щоб вітер не кинув , не знищив до болю.
Засмійся ,калино,своїми квітками,
Хай щастя і доля засяють між нами.
Кріпися ,калино, щоби не зігнулась,
Щоб ненька воскресла , щоби посміхнулась!
З днем Незалежності , мої дорогі одноклубники! З днем Незалежності моя мужня , героїчна,нездоланна , ненько-Україно!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957436
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2022
Пишно квітнуть чорнобривці коло хати,
У росі суцвіттячком бринять.
Щовесни їх насівала мати,
Щоб світ красою й серденьком обнять.
Зорять під вечір квіти бархатОві,
Як зорі світять у душі моїй.
Скільки краси у них і материнської любові,
І спогадів прекрасних й світлих мрій.
Я так люблю,як пахнуть чорнобривці!
Їх запах рідний ,хоч такий терпкий...
І соловей співа в саду на старій сливці,
І мамин погляд -рідний й дорогий.
Її любов світилася у кожній квітці,
Плекала їх , як діточок малих...
В сорочці вишитій , в білесенькій хустинці
Мені матуся сниться поміж них.
І руки мами пестять ніжні квіти,
Я бачу їх ... мозоль на мозолі...
І знову сію чорнобривці - мами квіти,
На своїй рідній , росяній землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954456
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2022
Сивіє літо полинами...
Гірчить нестерпно на душі.
Воно сумує разом з нами,
І сльози - градом в спориші.
Вони тепер не пахнуть літом,
А терпким запахом війни.
Липень не радує нас квітом,
Бо гинуть на війні сини.
Ятриться біль у серці мами,
І сиві пасма на чолі.
Так гірко пахне полинами ,
Бо ллється кровця на землі.
І небо плаче знов дощами,
Вмиває зранені поля,
Щоб ожила , щоб оновилась,
Моя сплюндрована земля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953761
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2022
На полях колись росло жито,
А трави вмивали роси.
Тепер вони в крові , кулями збиті,
Хрести звелись в небо, згоріли покоси.
Згоріли покоси і люди згоріли
В тім пеклі , що зветься війною.
В стражданнях і горі матері посивіли...
Мій краю , що буде з тобою?
Сумує небо й плаче знов дощами,
Туманом сивим землю покриває.
Вітер розносить тугу над полями,
У вись небесну до синів злітає.
А скільки ж їх , відважних , молодих
На небі, де спокій , й не болять вже рани...
Там сам Господь піклується за них,
Нема ні зради , болю , ні обмани.
Вони з небес зорять на свій народ,
Благають нас усім єством збагнути-
Без єдності та всіх людських чеснот,
Нам Україні Волю не здобути!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953253
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2022
Терпко пахнуть матіоли у саду,
Вечірня тиша землю огортає...
Я маминим подвір"ячком іду,
А серце біль і смуток огортає...
Колись тут весело і гамірно було.
Тепер лиш пустка поселилась у хатині.
І пахли матіоли на усе село,
Ще й пару квіточок згубилося до нині.
У бур"янах тендітні розцвіли.
Блідо-рожеве личко- ніжне диво...
До сонця квітоньки дрібненькі простягли,
І пахнуть ,як в дитинстві , так красиво!
Ноги пече безжально кропива,
Полин гірчить , як біль у мою душу...
Прийду до хати , поки ще жива,
І пил із стін своїх рідненьких струшу.
До одвірочка притулюся чолом,
Згадаю дні такі близькі й далекі...
Усю родину за одним столом,
Й на хаті у гнізді своїм лелеки.
Та все минулось. Бач , життя таке...
Нічого вже не вернеш в цьому світі...
Живе лиш в серці почуття палке,
Струни душі його теплом зігріті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953041
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2022
Був день червневий , світлий й легкокрилий,
У квітах й росах, в запахах отав.
Він пам'ятний мені і дуже милий...
Господь в цей день нам внучку дарував.
І море втіхи було в нашій хаті,
Я , як бабуся стала на поріг.
Всі були радісні, і щастям , аж крилаті,
Просили Бога , щоб дитя беріг.
Росла Христинка ,сонечком світилась...
Русяві коси ,мов хлібів розлив,
Спокійна,добра , ввічлива і мила...
Таке дитятко! Хто б не полюбив ?
І вже сьогодні - десять років Христі,
Святковий день,чудовий ювілей!
В лляному платтячку , в чарівному намисті,
Чекає в гості , з класу, всіх дітей.
Здорова будь нам ,пташечко рідненька,
Іди із честю завжди по житті,
Хай долі стежечка буде тобі рівненька,
Досягнень й успіхів тобі у майбутті.
Свої вітання в день цей посилаєм
І просим Господа за тебе в молитвах.
Цілуємо , любимо і міцно обіймаєм!
Лети наше вітання , наче птах!
В чужину, до нашої Христинки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949950
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2022
Ми не станемо ніколи на коліна,
Не знищить ворог і не зІгне нас!
Вистоїть цю біль пекельну Україна,
В цей нелегкий і тривожний час !
Ми стоїмо за рідний край стіною ,
Не віддамо ні клаптика землі!
Народе мій! Кріпись і йди до бою!
Дивись , несуть на крилах весну журавлі...
Хай та весна розквітне не у крові ,
А в росах ,що на трави упадуть.
У мирі , щасті ,злагоді й любові...
Життя ж за неї хлопці віддають.
Спаси нас, Господи , у цім кривавім герці,
Синів від смерті і поранень захисти.
Дай їм мужність і відвагу в серці,
Щоб свою землю рідну вберегти !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941226
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2022
Театр для нього- все його життя,
Йому віддав свою любов і сили.
За це терпів сибірське заслання,
Та вороги дух Леся не зломили.
Він збирав і терни , і зірки
Своєї творчості, що нЕсла подих Волі.
Успіх на сцені... Згодом катівні , Соловки...
Правди не вбили , не зігнули долі.
Його життя - це приклад для всіх нас,
Його мистецтво житиме в народі.
Пам'ять про нього не стирає час,
А дух його витає на свободі.
Як сильний вітер дух його витає
І сіє зерна правди на землі.
У нашім серці дружно проростає,
І світить нам дороги у імлі.
Він тут , із нами, всіх нас окриля,
Він оживає, бореться,знов ролі грає!
Його шанує рідная земля,
Лесь Курбас в пам'яті народу не вмирає!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940405
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2022
Вони прилетіли на рідне озерце,
В лебідки забилось від радості серце...
А лебідь кружляє , крилом обіймає,
У втомлені очі її заглядає.
До сонця, аж грають на озері хвилі ,
Обоє красиві, схвильовані й милі...
Прибули щасливо на ріднії води,
Бог дав сили крилам і трохи погоди.
Із вітром летіли до рідного краю,
Де тихе озерце їх завжди чекає.
Підтримував лебідь лебідку крилом,
Так добре летілося в парі обом.
І ось рідний берег ! Верба похилилась,
Й на пару вродливу привітно дивилась.
Згадала вона лебедине гніздечко,
Що звили лебеді ось тут , недалечко.
В густім очереті лебідка сиділа,
А лебідь з любов'ю розчісував крила...
І вивели діток пухнастих , красивих,
Любов лебедина, то - справжнє диво!
І знов прилетіли , у парі кружляють,
Розправили крила , у воду пірнають.
Змивають у водах із пір'ячка втому,
Бо довгим політ був до рідного дому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939663
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2022
С ловом добрим твою душу я зіггрію ,
Т оркнуся серцем до твоїх тривог.
А як спіткнешся у житті, то зрозумію,
Р адію завше , що з тобою Бог.
Ш елестом думки тихо приголублю,
А все тому , що тебе , сЕстро люблю !
С кажу тобі , щоб ти була здорова,
Е хом любові хай душа бринить!
С правна бабуся , матінка чудова,
Т ебе хай серце більше не болить!
Р адіють діти , онуки , вся наша родина,
А ти - ювілярка! Мати , бабуся ,сестричка,
І просто , хороша людина!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937930
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2022
М ені вона від Господа дана.
О держала її із Божих рук , як дар прийняла.
Я скрава , добра,щедра , чи сумна...
Д о свого серця завше прихиляла.
О звалась всяко : холодом й теплом...
Л юбов'ю в серці серед хуртовини.
Я кою б моя доля не була... ,
то даровизна Божа для людини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937677
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2022
Нахилилося сонечко до обрію ,
Небо малинОво розцвіло.
Нічка обіцяє бути доброю,
Над ставком дріматиме село.
На хатиночках засвітяться віконечка,
Небо зодЯгне зоряну красу.
Нагукають матері на синів й донечок.
Ніжки , бо, втомили вже , змочили у росу.
На столі чекає вже вечеря їх ,
Налите молоко, і хліб , що тільки з печі.
Наїлись досхочу , і лине тихий сміх...
На сон вже клонить діток пізній вечір.
Насняться їм сади і річечка,
На даху хОванка в старенькому хліві.
На небі місяць і ясні зорі - свічечки...
Настала тиха нічка у селі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936577
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2022
Життя злетіло , наче бистрі коні,
А за плечима - роки чималі...
І внучки рученька уже в моїй долоні,
І сивини вже пасма на чолі.
Старалась жити так, як Бог велів,
Нікому не робити боляче і слізно,
Щоб було більше світлих і погожих днів,
Щоби не каятись ,і щоб не було пізно.
Я зустрічала ранки у росі,
І на полях трудилася до ночі.
У праці забувала негаразди всі,
Часом сльоза лиш затуманить очі.
Думками линула в минулі дні,
Коли синів малесеньких плекала.
Назустріч бігли і всміхалися мені ...
За мить оцю усе б в житті відала.
А згодом - вже дорослі і змужнілі,
Мої сини розбіглись по світах ...
Я вже не та ... Вже скроні посивілі,
І сум і радість в мене на очах.
Радію я за дітей , що всі зросли здорові,
І за внучаток - пташечок малих,
І за любов в синівськім щирім слові...
Усе життя молитимусь за них.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935925
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2022
У день святковий,
На Святої Ганни,
Народилося у нас
Дівчаточко гарне.
З того часу промайнуло
Вже чотири роки...
Виросла наша красуня,
Краля кароока!
Гарна така , як квіточка,
Радіє, сміється...
І рухлива й бешкетлива,
Все її вдається.
І грається , і співає,
Ще й гарно малює...
У садочок уже ходить,
З дітками танцює.
І енергії у неї
Великі запаси,
Не посидить і хвилечки,
Нема завжди часу.
Будь весела щебетушко,
Пташечко маленька ,
Рости добра і щаслива
Й завжди здоровенька.
Ми цілуєм тебе нині,
Й міцно обіймаєм!
Приїзжай до нас у гості,
Ми завжди чекаєм!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933764
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2021
Що то з тою головою,
Пам'яті ні трішки:
То забуду , то сховаю...
То ж уже не смішки.
Якось пішла я до склепу,
Все собі купила:
Гречки килу, рису ,дріжджів пачку,
Все в пакет зложилам.
І попленталась додому
Й по дорозі думаю,
Спечу Міськові роґальків,
Ней з ґарбатом хрумає.
Прийшла , раздва роздягнулась,
В фартушок ся вбрала.
Пару яєць, маргарини,
Молочка додала.
Замісилам файно тісто,
В рушник загорнула,
І поставилам до сонця
Тай надвір майнула.
Дала свині і ціплятам,
Спуталам їндичку,
Бо з виводком вже об'їла
На буряках гичку.
І погнала я до хати,
Щоб пекти роґальки.
По дорозі ще спинилась...
Пару слів до Гальки.
Прилітаю я до хати,
Де стоїть митниця,
Розкутую рушника,-
На дні - паляниця.
Ніц не виросло , ні грама,
Що таке за чудо ?!
Може дріжджів не додала?
Дивитися буду...
Цілу хату обшукалам ,
Холодильник, креденс.
Пакет сто раз вивиртала...
Що ж то за єнтерес?
Ніби тямлю в пакет клалам,
І платилам гроші...
Певно в склепі я забула.
Голова - на воші!
Я тісто перемісила
Ще й маку додала.
І виложила на пательні
Чугунній , глибокій.
Спеклам Міськові паляницю,
Й маю чистий спокій.
Сів си Місько на дивані,
Взєв горнє ґарбати,
І моє "ізобритєньє"
Став собі жувати.
Жує , крекче , прицмакує...
Що то нині, Лизавето ,
В нас якась подія ?
Така добра паляниця,
Як на Маковія!
Я до Міська підморгнула,
А він жує з смаком...
В склепі дріжджі я забула,
Голова вже з браком...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933749
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2021
Сільські жінки дуже гарні,
Вони натуральні...
Ні манік'юру, ні педик'юру,
Мають добру ще й натуру.
Вміють випрати й зварити,
Господарку обробити.
дати лад усій господі,
Щей трудяться на городі.
Загорілі , як на морі,
Ввечері не лічать зорі ...
Ледь приплентають до хати,
"Відрубон.".. лягають спати.
А як Схід зарум'яниться,
Вже працює молодиця ,
Обійде всю ґосподарку ,
Ще й затіє мужу сварку.
Утренню йому відправить,
Щей прокльонами добавить
Щоб напився наостанок...
Отакий то в баби ранок!
Ні фітнесу , ні салонів ,
Ні косметики й кулонів...
Лишень сапка і городи,
Щоб все встигнуть за погоди.
От такі діла в селі:
Природа , праця , мозолі.
Вода чиста із криниці
Й натуральні молодиці.
Мають сало і ковбаси ,
Самогоночки запаси.
Урожаї - із землі !
Що ж поганого в селі?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932807
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2021
Ой мамо , мамо , вишенько біла,
Хмаринкою в небі пливеш,
До неба я зводжу свій погляд несміло...
Десь в Царстві Небеснім живеш.
Відлетіла душа твоя світла до Бога,
А скільки в ній було тепла!
Нелегкою була життєва дорога,
Та ти все зробити змогла.
На плечі твої тендітні , жіночі,
Ліг чималенький тягар:
Робота, городи, шиття серед ночі...
І двоє діток - Божий дар!
Все кіски заплетені, плаття в горошки,
Які ти нам шила сама.
Ніколи не плакала , не жалілась ні трошки...
Для нас лиш, матусю , жила.
Ти вчила добра нас , до Бога любові,
До праці привчала , бо жити нелегко було...
І звучало тепло у твоїм материнському слові,
Яке все життя у нашому серці жило.
Ти нас рідна зростила і дала нам крила,
Бо життя, то нелегкий політ.
Твоє слово напутнє , то є правда і сила,
З яким ми йдемо стільки літ.
15 років тому відійшла у вічність моя найкраща в світі матуся. Вічна пам'ять і Царство небесне тобі , моя найдорожча.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932571
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2021
Не плач ,дівчино , і не журися ,
Бо сльози згублять красу твою .
Ти за козака Богу молися,
І за щасливу долю свою.
Твоя молитва злине до Бога ,
Господь почує слова палкі.
Дуже велика твоя тривога,
Безсонні ночі й думки гіркі
Бог дасть козаку наснаги й сили ,
І тій війноньці прийде кінець...
Все буде добре , як ти просила,
Станете в парі ви під вінець.
І зростуть дітки в мирі й любові,
Поллється в домі радість і сміх,
Моліться щиро за дні чудові ,
Щоб ваше щастя Господь зберіг.
,
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932515
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2021
Ой, тумани сиві мою землю вкрили,
Не видно дороги й просвітку нема ...
Всюди виростають хрести і могили,
Тужить за синами мати не одна.
І знову двохсотим нам везуть синочків,
І ридає осінь , тумани встеля,
Соколам готує ложе із листочків...
І стогне від болю зранена земля.
І калина ронить криваві коралі,
Вітер сушить сльози,тугу розвіває...
Задивилась мати, як журавка в далі,
Де душі синочків Господь зустрічає.
І молиться щиро звечора і зрання...
Мамина молитва до небес летить,
І благає Бога ,щоб війна остання,
Щоб люди у мирі могли в світі жить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932508
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2021
Ой тумани ,осінні тумани ,
Рідну землю мою облягли,
Плаче осінь рясними дощами ,
Бо пора вже іде до зими.
Дує вітер розхристаний в гаю,
Всі багрянці вже кинув до ніг.
Хмари в небі до купи збирає,
Холоднішає... Буде вже сніг.
Уже грудень стоїть на помості,
Закружляли сніжинки малі...
То зима поспішає у гості,
Срібну казку шепоче мені.
Вже й калина повірила в диво,
Ягідки у сніжинках блистять...
Так святочно кругом і красиво...
Дні зимові до нас вже спішать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931934
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2021
Гори , моя свічко,щоб душі зігріти.
Їх мільйони ... багато дуже...
Хай не згасить тебе сильний вітер.
Щоб людям не було байдуже
До лиха ,що звалося Голодом,
Створеного штучно , підлістю...
І стукає серце в грудях зболено.
Пом'янімо загиблих з гідністю!
Замучених , заживо захоронених
Ворогом, у рідній родючій землі,
Старих , молодих і діток обездолених,
Пом'янімо сьогодні в кожнім місті й селі.
Гори, моя свічко ! Не гасни , палай !
Хай в світі стане світліше!
Людському свавіллю хай буде край ,
Щоб Голоду й воєн не було. більше!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931782
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2021
У долині , серед сухостою,
Шипшина загорілася вогнями.
Похмурий день милується красою,
Багряними , рясними ягідками.
Вже мжичку ,з снігом, небо розсіває,
У туман закуталась долина...
З сухого різнотрав'я , що дрімає,
Нам душу гріє вогником шипшина.
Не згасне вогонь під дощами,
Бо вітер прилине й роздмухає жар,
А поле накриє туманів плащами...
І горить кущ шипшини ... Не згасити пожар !
Це остання краса осені ,яку я зустріла учора, серед сухого різнотрав'я і оголених
дерев ,у долині, неподалік від с. Мислова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930532
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2021
Тихо... Тихо навкруги,
Дрімають поля і луги.
Тумани розляглись кругом,
Земля прощається з теплом.
Укрилась з листя килимком,
На небі хмари вже клубком...
А на ріллі ,он ворон кряче,
Дощі полили все добряче.
Холодний вітер часто дує,
Й мороз вже ранками чарує,
Вбирає в срібло все кругом...
Вже пізня осінь за вікном.
Була багряна ,пишна панна,
Тепер розхристана , невбрана...
Із сумом скинула багрянці,
Й летить від нас в прощальнім танці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930304
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2021
Край дороги калина в намисті
Задивилася тихо у даль...
Розлетілись листочки барвисті...
Жаль красу , ой, як її жаль.
Не сумує калина , не плаче,
Лиш ягідки на вітрі тремтять...
Не займай мене , вітре -козаче ,
Хочу, в красі, я ще постоять
Своїм подихом обійми ,вітречку,
Не марнуй лиш ягідки й гілля...
Осінь ніжно цілує намистечко,
Й до морозів лишає вбрання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929836
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2021
Падає листя ... , падає...
Стелиться ніжно до ніг.
Листопадом нас осінь радує,
Що ступає до нас на поріг.
А листячко вертиться , крутиться ,
В повітрі , немов заметіль...
До нього я хочу торкнутися,
Та вітер несе звідусіль.
Кружляє в прощальному танці,
Під мелодію тихих дощів,
Земля одяглася в багрянці,
І світ від краси захмелів.
Намисто горить на калині,
Шипшина в коралях сія...
Туман простелився в долині,
А на полі сріблиться рілля .
Вже відлітає , мов пташина ,осінь,
І наступають перші холоди.
Мороз і сніг , і неба темна просинь
І дзеркало студенної води.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929604
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2021
Уже сумує осінь за вікном,
Вінок багряний вітер розвіває.
Туман поліг у полі , за селом.
Мороз сріблястий трави застеляє.
І ліс стоїть , як велет на горі,
Розкидав вітер вже його багрянці.
І холодно , і мрячно надворі,
І теплий плед , і чай гарячий в склянці...
І роздуми про літечко пливуть ,
І осінь , що так швидко вже минає,
І люди в зиму з острахом ідуть,
Ніхто не знає , що на нас чекає.
Так хочеться спокою і тепла ,
Затишку й добра у кожній хаті,
Щоби любов із нами все жила ,
Усі були здорові та багаті !!!
.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928329
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2021
Я хочу туди, де у росах стежки,
Де сади тяготіють від плоду,
Я хочу туди , щоб пройтись залюбки,
Й скуштувати джерельную воду.
Я хочу в той рай, де дитинство моє
Забавлялось в піску біля річки.
Там все рідне таке і знайоме, своє,
Кожен горбик, стежини , потічки.
Я лину в хатину, що сховалась в садках,
Де подвір'ячко в мальвах розквітло.
Материнське тепло , як промінчик в квітках...
Було затишно , світло, привітно.
Ще б раз пройтися рідними стежками
До мами ,на наш хутір , за селом,
Де пироги смачненькі із шкварками,
І вся родина за одним столом.
Я хочу в світ дитинства завітати,
Хоч трішки , на хвилиночку, на мить,
Коли живі іще бабуся,батько й мати...
Цей спогад гріє душу... і болить...
З курли журливим лине небесами,
Вмивається сльозами ,як дощем...
Живе той спогад в серці разом з нами,
Допоки ще на світі ми живем...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928306
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2021
Запитаю в поля , де росте тополя,
Запитаю в річки , де мріє верба ...
Ой чого тернова в України доля ?...
Ой чому невтішна у неї судьба?...
До калини в лузі серцем пригорнуся,
Піднесу до сонця кетяги й гілля.
Я за Україну Богу помолюся,
Бо стогне від болю зранена земля.
Хрести і могили рідну землю вкрили,
Гинуть наші хлопці на Сході в боях
Материнські душі чаєчками квилять...
Рясно вмитий кров'ю наш до Волі шлях.
Освіти нам , Боже , дорогу тернову,
Дай нам сили вийти із пекла війни,
Щоби ми у мирі всі зажили знову
Й живими вернулись Герої- сини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925890
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2021
Я з осінню зустрілась tet а tet ,
Зазирнула в її очі , мов ожинки.
Із айстр подарувала їй букет
І попросила зупинитись на хвилинку.
Вона мені всміхалась таємниче,
Торкала вітром в косах сивину,
Сльозу втирала на моїм обличчі,
І задивлялась в неба синяву.
Була привітна , щедра , золотава,
Із хризантемами у пишному вінку.
Вона мені багрянець дарувала,
І радості й тривоги на віку.
Вже пролетіла пташка златокрила,
В моєму серці її жар горить.
Я так її усе життя любила,
В душі струна неспокою бринить.
Моя зима вже стане на порозі,
Як не крути , а йде до холодів.
Стою в задумі на життя дорозі...
Курли прощальне лине журавлів.
Дякую Богу , що подарував мені ще одну золоту осінь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925669
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2021
Задощила осінь ... Задощила...
І тумани землю облягли...
Вмивається красунечка- калина,
Щоб кетяги свіженькими були.
А сонця ще так хочеться калині ,
Щоби налились соком ягідки.
Стоїть красуня в полі при долині,
Де край села видніються садки.
Замріялись , стоять собі розкішні ,
Плоди додолу ніжне гнуть гілля...
Осінній дощ похлюпує , паріще,
Ним вже упилась матінка-земля,
В небі тужливо десь курли лунає ,
Нам шлють своє прощання журавлі...
Жовтіє лист й поволі облітає...
І мокрий припадає до землі .
То осінь вже в свої права вступила,
Вона примхлива й чарівниця теж...
Ліси й сади , немов позолотила,
Її красі ціни немає й меж !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925582
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2021
Коли веду розмову про село,
В моїй душі бринить струна любові.
Воно в трудах невтомних все жило,
І діти тут ростуть такі чудові.
Колисані під співи солов'їв ,
На полях і на розкішних луках,-
Це зміна хліборобська для батьків,
Їх радість , іх надія і наука.
Навчили ,змалку ,прихилитись до землі ,
Пізнати радість , що дарує поле,
Щоб хліб насущний був все на столі,
Батько в селі святу земельку оре.
І перебравши від батьків науку,
Всі діточки , то поміч у селі...
І під зозулі мелодійне ку-ку ,
Пасуть гусей соколики малі.
Згодом корів...потім беруть і рало,
І трактора із плугом , чи коня,
У них розваг і відпочинку мало,
Бо не оброблена до ладу ще земля.
А вечорами , хованки до ночі,
Хоч комарі спокою не дають,
Додому повертають неохоче,
Бо ноги вже втомились , не несуть.
Із них засмаглих, стомлених, бешкетних,
Ростуть робочі , вчені , вчителі...
Плеяда людей добрих , світлих , чесних,
Багато їх , що виросли в селі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925073
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2021
Ой , що ж то за осінь в зеленім вінку,
Ой , хто ще тай бачив красуню таку ?
Намисто калини вплела у вінок,
І з літом пішла у прощальний танок.
А літо кружляє свій танець прощання,
Хвилина для радості в нього остання.
І сонечко гріє , немов до безтями,
Та пахне ще літо кругом полинами.
А осінь в тумани вже ранки убрала,
Роса на травичці холодною стала.
Сади ваговиті , немов при надії...
До сонечка гріються , про осінь їх мрії.
Така молода і красива та осінь,
Ще трошки і кине на небо вже просинь.
Золотом вкриє ліси і долини,
Дощем зацілує намисто калини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924980
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2021
Я жінка ... Просто жінка...
Буваю і весела, і сумна.
В душі я щира і привітна українка,
У моїм серці - рідна сторона.
В думках, я наче вільний птах літаю,
Бо хочу все осмислити й зробити.
Стежину протопчу ,бо добре знаю,
Що легше йтимуть у майбутнє діти.
Сад посаджу , щоби вродив він рясно,
І зерно , щоб заврунилось з ріллі...
Щоб у душі завзяття не погасло
Й свята любов до Матінки-землі .
Її я хочу дітям в спадок передати,
Щоб в їх серцях вона вселилась теж.
Горіти , вірити, добра в цей світ додати...
Любов до краю , щоб не знала меж!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924967
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2021
Розквітають чорнобривці у моїм краю,
Вмиваються росою і дощами.
Мов зачарована ,на стежці я стою ,
Що стільки літ вела мене до мами.
Думками лину я в дитинство знов ,
Згадую матусі добрі , ніжні руки.
Її велику і святу любов,
І біль й тривоги, зустрічі й розлуки.
А чорнобривці квітнуть коло хати ,
Зоріють квітами... І спогади ясні.
Їх щовесни все насівала мати,
Ці ніжні квіти , горді й чарівні.
Вони так пахли терпко вечорами,
Зоріли в тихе небо над селом.
Згадався ніжний , теплий погляд мами
І вся родина разом за столом.
В букеті красувались чорнобривці
І вишивана скатертина на столі.
А батько роздавав дітям гостинці,л
І ми раділи , пташечки малі.
Вдивляюсь я у зоряні суцвіття,
У чорнобриві гами кольорів...
І лине спів пташок десь в верховіттях
І світ у спогадах , від. щастя захмелів.
До осені літа злетіли журавлями,
І знову квітнуть чорнобривці у селі...
Ці ніжні квіти , наче дотик мами,
Зціляють душу кожен раз мені.
Хай квітнуть чорнобривці коло хати,
Найкращі квіти рідної землі.
Щасливі ми , доки жива ще мати .
І нас чекає в рідному селі.
,
...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923371
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2021
Вже кружляє літо свій танок прощання,
Поміж трав пахучих у лугах й полях...
Умилось росою холодною зрання,
І біжить до осені у казкових снах.
На стерні колючій подряпало ніжки,
В ранкових туманах , наче в пелені,
Мружиться до сонця , щоб зігрітись трішки
Й дарувати людям ще погожі дні.
В хусточці барвистій , губки вже надуло,
Дощиком сплакнуло ще в останній раз,
У люстерко річки сумно зазирнуло,
Бо прийшов прощання невблаганний час.
Назбирало в лісі ожин повну жменьку,
І пташкам послало прощання своє...
Зібралось в дорогу... Й пішло потихенько
До тої межі , де вже осінь поволі встає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922795
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2021
Наливаються вишні в саду,
Пахнуть сонцем, росою і літом,
Я до нього сьогодні іду,
І милуюся трав пишним квітом.
По стежині іду, як колись ще ішла,
На трави упали вже роси...
І так легко мені, аж співає душа,
Поскладавши роки у покоси.
А сад так привітно гойдає гіллям,
Затишно мене зустрічає...
Під ногами батьківська земля ,
Моє серце теплом зігріває.
Назбираю я в жменьку вишень,
Що зцілять , мов Святеє Причастя.
І подякую Богу за день,
І за мить , що назвала я щастям!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919852
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2021
Колючий глід й тендітна, ніжна рожа,
Красуються за парканом, удвох ,собі...
Що їх звело? Жага життя, чи днина непогожа?
Чи поєднались , щоб покласти край журбі ?
Рожечка вплелася у зеленім вітті,
Наче наречена , що найкраща в світі.
В надвечір'ї тихім,в сердечній розмові
Зустрічають, в парі ,зорі вечорові.
Глід ще молоденький ,кроною вродливий,
Захистив красуню від вітрів і зливи...
Зрослися корінням , квіточки на вітах,
Божий день стрічають і гіллям, і квітом!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919284
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2021
Викупаюсь в росах я ранкових,
Води джерельної нап'юся досхочу,
Наслухаюсь пісень пташок чудових...
Й думками у дитинство полечу .
У ту хатину, що в саду стояла,
Де спокій і блаженство , й тишина...
Бабуся тут привітно зустрічала ,
Від щастя, аж світилася вона.
Долівка вимазана глиною до свята,
І домотканна скатертина на столі.
Душа щаслива , радісна , багата...
Найкраще місце на усій землі!
Тут пахло хлібом , молоком, медами,
Й затишком віяло із кожного кутка.
Тут образи й світлини з рушниками,
Й молитва бабці щира і свята.
А пісня , в свята , як вона звучала!,
Коли дідусь про козаків співав.
І я , маленька , тихо замирала,
Й садок вишневий в шибку заглядав
А мальви , на причілку , біля хати ,
Мов , капелюшки , різних кольорів!
Моє дитинство ... Що ж тобі сказати?
Найкращим ти було ! І більш немає слів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918333
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2021
Ти вся червнева ,дівчинко моя:
Уста-черешні , очі , то край неба,
А коси, немов, хлібів розлита течія...
Усю красу ту, Бог зібрав для тебе!
В очах промінчик радості бринить ,
І ніжний щебіт на устах дитячих...
Бажаю в щасті і здоров"ї жить,
Здійснення мрій , добра тобі й удачі.
Іди життям лишень із добрим квітом-
То мами й тата доні заповіт.
Живи, радій і милуйся цим світом,
Щасливих , мрійних , плідних тобі літ!!!
Присвячую своїй внучці Христинці , в день її народження.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916727
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2021
Стеляться тумани димкою густою,
І лютує вітер , наче очманів.
Плачуть , квилять чайки ,низько,над водою,
Чорний ворон кряче десь серед полів.
Скрипить яворина , і берізка плаче,
Верболози ронять листя край ріки...
Ой чого ж ти тужиш ,молодий козаче?,
Ой чого невтішні в голові думки?...
Вчора побратима снайпером убито...
Ми завжди з ним разом були , мов брати.
Як тепер без друга ? Як без нього жити?
Може моя черга вже за ним іти ?...
Скільки їх забрала та війна проклята,
Чи когось болить це , чи пече вогнем?
Лиш ридають рідні й Україна-Мати,
Й в серцях побратимів - вічний біль і щем.
Пам'ятайте ж хлопців , вони варті того,
Щоб за них молились й пам'ять берегли.
Не цурайтесь ж ,браття , усього святого,
То за нас із вами вони полягли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916506
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2021
Червневий день нам сонечком сміється,
Пташки співають на усі лади ...
Нехай Вам, друзі , радісно живеться,
Щоб ви не знали горя і біди.
У злагоді і мирі проживайте,
І друзів пам'ятайте повсякчас...
Діліться радістю ,минуле пригадайте,
Щоб вогник дружби в душах не погас.
Щоб дружба була віддана і світла ,
І вірна до останніх наших днів...
Жертовна, щира, щоб душа розквітла
Від добрих справ і від хороших слів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916314
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2021
Ще один день й весна нас залишає,
Хоч радості й тепла не дала нам сповна.
Відшуміла , відцвіла... Їі вже час минає...
Подякуй Богу ,що вона в твоїм житті була.
Хай Бог пошле нам літо щедре на покоси,
І залікує людські болі і жалі,
Щоб в горі не сивіли материнські коси ,
Щоб мир настав і спокій на землі.
В здоров'ї й щасті хай живуть вже люди.
Вогонь любові в душах , щоб не згас!
Весни сумної більше хай не буде...
Пора цвітіння , то - найкращий час!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915388
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2021
Цвітуть каштани в моїм ріднім місті.
Своїми свічами у гіллі мерехтять,
Неначе в перлах , мов у білому намисті,
Обіч дороги красені стоять.
Ваблять очі дивною красою
І рідним порухом крилатого гілля.
Дощами вмиті й ранньою росою,
Виблискують їх свічі нам здаля.
Вони є свідками усіх подій у місті:
І радісних , цікавих і гірких...
Та тайну бережуть в зеленім листі,
Бо ж вітер від краси завмер, притих...
Блакитне небо ніжно їх голубить,
Воркують горлиці серед зелених віт.
Така краса! Та хто ж її не любить?!
Казковий, світлий ,милий Божий світ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914788
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2021
Розцвів бузок коло моєї хати...
Хизується красою серед слив.
І линуть в надвечір'я аромати...
Весняний запах все заполонив.
Бузок цвіте... І милує й чарує,
Хвилює душу подихом весни.
А вітер- легінь гілочки цілує,
Гойдає квіти , пестить його сни.
Вже перші зорі в небі засіяли,
І місяць , мов серпочок угорі...
Вечірні роси вже на трави впали...
Так затишно і благодатно в цій порі.
Зозуля ку-ку дзвінко посилає...
Хай літ щасливих пташка накує!
Така краса , що серце завмирає...
Травневий вечір чари роздає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914689
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2021
Запахом трав наповнилась земля
І буйним цвітом ранок заквітчала.
Он сад зацвів, біліється здалля ...
Весна скрізь білий цвіт порозсипала.
Вітерець несе біленькі пелюстки
І розсипає їх по трав зеленім оксамиті.
І око милують тюльпанів квітки,
А жовті ромашки , мов сонцем налиті.
Співають оду пташечки весні,
Сховавшись, в цвіті на старенькій сливі.
На серці легко , радісно мені...
І хочеться , щоб дні весни були щасливі.
Без воєн і хвороб, без сліз і крові,
Без лицемірства , зла , незгод...
Дай , Боже , щоб у злагоді й любові
Вже проживав мій змучений народ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914036
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2021
Р одина тут моя живе,
І пахне хліб і м'ята,
Д е ревно завжди жде мене
Н ад ставом рідна хата...
А ставок не дрімає , завжди зустрічає!
Х ай долі мальвами цвітуть,
А горе все минеться...
Т ато і мама завжди ждуть,
А в хаті , лиш добро ведеться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913878
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2021
Край віконця матуся вишивала
Сорочку біленьку мені.
Із любов'ю кожен хрестик клала,
І співала про весну пісні.
Щоб була щаслива моя доля,
Вишивала по-весняному квітки...
І листочками зеленими із поля,
Прикрашала золотисті колоски.
У кожен хрестик душеньку вкладала,
Підбирала і узори й ниточки,
Щоб сорочка доні пасувала,
Вишивала із барвінку квіточки.
Волошки і маки у стиглому житі,
І грона калини вплелися у вишиття.
Святою любов'ю ті узори шиті,
Оберіг від мами на усе життя.
Вишита сорочка душу зігріває,
Згадка про тривоги і радісні дні.
Тут любов матусі в квітах розцвітає,
І у тій сорочці найкраще мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913872
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2021
Весна садами знову розцвіта,
Замріялась , неначе на весіллі,
Їй до лиця білесенька фата,
Пташки співають їй пісень у гіллі.
Щебечуть так , аж заливаються вони,
На всі лади виспівують в гайочку,
Де вже бузок моргає до весни,
Зодівшись у фіолетову сорочку.
Тюльпани, в росах ,келихи дзвінкі
Підносять , щоб весна була щаслива,
Щоб квітли трави медоносні ,не гіркі,
Теплом й любов'ю світ заполонила.
А вишні , груші , яблуні в садах,
Весні милують очі білим цвітом!
І луг кульбабками,до сонечка, пропах...
Весна цвіте ! І йде на зустріч з літом!
Ми так чекали мирної її,
Щоб всі минули біди і страждання,
Щоб заспівали дзвінко столов'ї
Щоб в світі та війна була остання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913795
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2021
Розцвів світанок у півоній пелюстках ,
Умив їх щедро ранньою росою...
Виблискують перлини на квітках,
Милуюсь щовесни я їх красою.
То мати насадила пишних квітів,
Червоних і рожевих , білих , наче сніг.
Ці квіточки мої, найкращі в світі...
Моєї долі світлий оберіг.
Заціловані і сонцем і вітрами,
Вони так пишно квітнуть у саду.
І відчуваю тут присутність мами,
І її бачу гарну й молоду.
Вітають ранок запахом і квітом,
Голівками вклоняються мені.
Іду... й милуюся я білим світом...
Красою квітів й матінки -землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913671
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2021
Х--рани нас, Господи , від горя і біди,
Р-адій із нами в нашім вдохновенні.
И-леєм наші душі омиротвори,
С-пасіння нам пошли в часи стражденні.
Т-оркнися благодаттю ти до нас,
О-світи дорогу всім нам грішним,
Скеруй її , у цей нелегкий час.
В-сели надію нам на краще, дай спасіння,
О-чисти нас від скверни і гріхів.
С-паси від болю, мук і потрясіння...
К-ривдити , щоб нас уже ніхто не смів...
Р-озраду нам подай... Щоб лиху край...
Е-хом страждання линуть наші болі...
С-паси нас ,Боженьку , на тім життєйськім полі.
Елей- оливкове масло, використано , як илей...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911784
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2021
Вона прекрасна , разом з сумом й болем.
Ехом тривожним у серцях лунає...
Світить сонцем над життєйським полем.
Навкруги все росте,квітне , оживає...
А нам боротись за світ сонця треба...
Життя триває...
Все буде добре!
Дасть Бог усе зміниться на краще
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911444
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2021
Білокора берізко , красуне тендітна,
Чом ,в зажурі, самотньо схилилась ?
-Рости ,простягай своє гілля до світла,
А ти ,сестро, чомусь зажурилась...
-Як же мені не журитись?
Як у диму і пожарищах поле...
Все гине довкола... не можу дивитись,
Війна сіє смерть й людське горе.
В скорботі схилилось обпалене гілля,
Плачуть бруньки своїм соком.
Та війна , то людське божевілля...
У світі страшнім та жорстокім.
Спокою нема серед ночі ...
Не птиці , а кулі сюди прилітають,
Гинуть хлопці... Дивлюсь в їхні очі...
Вони всі так жити бажають.
Заросло вже моє поле полинами,
Дими туманом землю облягли...
Колись гіллям шуміла над житами,
Тепер , стою на полі бою і журби...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911298
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2021
Не тривожте тишу ранкову ,
Що дрімає в пахучих лугах...
Їй доспівує нічка свою колискову...
Багряніє вже схід в небесах.
Встає сонце й проміння купає
У водах стрімкої ріки...
Вітер верби розлогі гойдає,
І цілує вагітні бруньки.
Позіхають старі очерети,
Хвиля їх будить від снів.
Ранні пташки виводять сонети...
Увесь берег чарує їх спів.
Трави ,в росах, до сонечка сяють...
Вже й мурахи між ними снують.
Чайки крилами воду торкають,
І хвилі , мов райдуги б'ють.
Уже й сонце на водах відбилось,
Купає проміння своє...
Все навкруг ожило ,розбудилось
День новий , у красі , настає!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911018
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2021
Весняний подих лине над полями,
І свіжістю нам душу аж п'янить...
Гаї наповнились пташиними піснями,
І ліс грайливо з вітром гомонить.
Весна квітуча впевнено ступає,
Несе тепло ,і сонце, і небес блакить...
І журавлів курли привітне нас вітає,
І чайка, що над озером летить.
А он лелеки , собі гніздо зробили
На дубі ... А йому вже стільки літ!
Вони вже дужі крила розпустили,
Клекочуть в парі... Шлють весні привіт!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910794
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2021