liza Bird: Вибране

О. Хвечір.

ЦИНІЧНІ ХАЙКУ.

На  вулиці  аж  -25,
 А  дівки  усі  без  шапок!
Швабів*  леденять

Падіння  сосни
На  хвилю  розбудило
Грибаря  Сашка

Роздягнув  її
 Очима  та  жахнувся  -
 Й  одягнув  назад.

Дружина  в  морі
Дуже  довго  купалась
Сало  солила

Час  все  лікує  ...  
Головне  не  здохнути  
Під  час  зцілення

Межи  дружбою
 Чоловіка  та  жінки  
Завше  щось  встає

Шваб(діал.)  -  тарган

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015036
дата надходження 08.06.2024
дата закладки 08.06.2024

Н-А-Д-І-Я

Півонії квітують під вікном

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=qc3WGsVW6Rk[/youtube]

Півонії  квітують  під  вікном,
Красиві,  гордовиті,непідступні.
Погоджуються  з  цим  усі  цілком...
Вбирають  очі  цвіт  їх  незабутній.

Розкинулись  на  грядці  серед  квітів,
Та  хто  із  квітів  буде  їм  рідня?
Чарівні,  неповторні  оці  миті,
Ефектна,  колоритна  їх  сім"я.

І  хто  не  йде  -  зупиниться,  погляне,
Згадає  ті  минулі світлі  дні.
Cп"янять  ці  пахощі  духмяні,
На  мить  забудем   дні  сумні.

І  спішимо  у  будні  безпросвітні,
Все  ж  озирнемося  ще  раз.
І  сум  очей  торкнеться  непомітно,
На  жаль,  краса  ця  не  врятує  нас..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015077
дата надходження 08.06.2024
дата закладки 08.06.2024

Віктор Варварич

Прямуйте до Бога

Ісус  Христос  серцем  нас  обіймає,
Його  щира  любов  просвітлює  нас.
Важкі,  людські  шляхи  Він  добре  знає
Та  надає  допомогу  повсякчас.

Розганяє  тривогу,  що  турбує,
І  дає  мудрі  поради  нам  завжди.
Відновитись  у  Ньому  пропонує,
Залишає  в  нашому  серці  сліди.

Ісус  Христос  вказує  на  вірний  шлях,
Орієнтири  визначає  в  житті.
Пропонує  відпочити  у  полях,
Закликає  щоб  і  ми  стали  святі.

Ви  із  легкістю  прямуйте  до  Бога,
Нехай  щира  молитва  не  стихає.
І  буде  вільною  ваша  дорога,
Нехай  кожен  Боже  світло  пізнає.

©  Віктор  ВАРВАРИЧ

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015038
дата надходження 08.06.2024
дата закладки 08.06.2024

Наталі Косенко - Пурик

Прочитай мене

Прочитай  мене,  розпізнай,
Де  взяла  я  любові  крила,
Пам'ятай  лише,  пам'ятай,
Що  була,  то  найбільша  сила.

Заперечуй,  якщо  не  так,
Може  візьмеш,  хоч  щось  важливе
І  у  дивних  весни  зірках  -
Ти  побачиш  лише  красиве.

То  моя  любов  і  тепло,
А  ти  думав,  що  зникла  казка?
Знову  схилиш  своє  чоло
Де  бринить  неймовірна  ласка.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015042
дата надходження 08.06.2024
дата закладки 08.06.2024

НАСИПАНИЙ ВІКТОР

Не вгадав ГуМоР

Біля  дошки  став  Микита.
Треба  в  реченні  одному
Відшукати  хлопцю  швидко
Однорідні  члени  в  ньому.  

Він  зітхав,  чесав  за  вухом,
Бурмотів  про  школу,  втому,
Бо  не  знав  ні  сном,  ні  духом,
Де  ж  оту  вліпити  кому?

-  Та  хіба  ж  то  однорідні?  -
Врешті  вчителька  питає.  -
Хто  поможе?  Всі  з  цим  згідні?
Може,  їх  отут  немає?

Той  стояв    і  мучивсь,  бідний.
Нащо  думати  даремно:
-  Ні,  таки  не  однорідні.
Це  двоюрідні,  напевно.

07.06.2024

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015030
дата надходження 08.06.2024
дата закладки 08.06.2024

Lana P.

Умільцю…

Ти  ліпиш  мене  із  глини,
А  я  піддаюся,
Підживлюєш  дух,  клітини  -
За  тебе  молюся.

Голубиш  до  дна  очима,
Розніжуєш  тіло,
Тримаєш  мій  світ  плечима
Бентежно,  уміло.

Ти  ліпиш  мене  старанно,
Із  білої  глини,
Відточуєш  філігранно  -
Ніч  губить  години.

Танцюючих  пальців  ласки,
По  вигинах  бедер  -
Умільця  із  диво-казки
Вчуваю  до  ребер.

У  серці  зростають  крила  -
Лунають  акорди,
У  торках  -  магічна  сила,
Усмішка  Джоконди!                                          4-6.06.24

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014928
дата надходження 06.06.2024
дата закладки 07.06.2024

Ніна Незламна

Черства душа

Завжди    брехня,  що  лине  із  твоїх  уст,
В  той  час  від  неї,  по  гілочках  йде  хруст,
Навіть  природа  відчува  зухвалість,
Що  спонукає,  можливо  це  заздрість?

Знов  витворяєш  і  заробляєш  гріх!
Тут  вітер  вмить,  розносить  зрадливий  сміх,
Не  змиє  й  дощ  святою  водою,
Й  ті  намагання  вмитися  сльозою.

Як  показуха,  що  каєшся  нині,
Черства  душа,  не  ллє  сльози  полинні,
Жаль  не  ятрить,  твоє  серце  і  біда,
Що  у  твій  дім,  принесла  вчора  війна.

Ти,  як  акторка,  у  храмі    граєш    роль,
Чому  забула,  наш,  родинний  пароль?
Все  відгороджувалась,  як  цариця,
Поза  очима,  часто  звуть  -  Тигриця.

Знак  зодіака,  теж  багато  значить,
А  чи  Боги,  тобі  усе  пробачать?
Їз  голови  відкинь  туман,  покайся,
І  врешті  –  решт,  сама  собі  зізнайся.

Що  не  годиться,  отак  жити  далі,
Лише  гуртом  позбудешся  печалі,
Але  ж  для  цього,  потрібне    уміння,
Та  перш  за  все,  ще  замати  стремління.

Чи  здатна  виправитись,  думаю  ні,
Можливо  в  роздумах,  ти  так  день  при  дні,
А  чи  відмолиш  всі  гріхи  довіку?
Навряд  замаєш,  від  життя  утіху.

Вже  п’ятдесят  тобі,  як  мавка  блудиш,
Нащо  в  криниці,  ти  водицю  мутиш,
На  жаль,  не  стала  оберігом  сину,
Не  вишивала    славну  сорочину.

Захтіла  гроші?  Не  болить  що  здала?
Йому  ж  минуло,  всього  лиш  двадцять  два,
Не  зрозуміла,  що  йде  страшна  війна?
А  не  занадто,  це  висока  ціна?

Не  чоловік  пішов,  а  сина  віддала,
Він  боягуз  напевно.  Тобі  ганьба!
Не  захистила,  чи  не  знала  закон,
Тепер  молись  вдень  і    вночі  до  ікон.

Щоб  повернувся  син  із  поля  бою,
 І  жив,  як  люди,  замав  кращу  долю,
За  вчинок  свій,  в  стражданні  будеш  жити,
Й  майже  щодня,  святую  воду  пити….

Щоб  він  колись,  насмілився  простити.

                                                                     06.06.2024р

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014906
дата надходження 06.06.2024
дата закладки 06.06.2024

Наталі Косенко - Пурик

Сивочола черешня

Сивочола  черешня  в  саду  біля  хати,
Так  стояла  тихенько,  немов  рідна  мати,
Посивіле  чоло,  наче  іній  на  скронях,
Пелюстки  білосніжні  злітали  в  долоні.

Малювалась  картина  чуттєва  до  болю,
Як  природні  дива,  що  злітались  до  рою
І  у  милім  краю  де  ріка  ще  бриніла,
Було  чути  слова:  Чом  же  так  посивіла?

Ту  черешню  в  саду,  посадила  ще  мати,
Як  голубка  вона  -  і  ніяк  не  впізнати,
Дивна  пісня  дзвінка,  соловейкова  втіха:
Ось,  мотиви  які,  що  лишились  від  літа.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014886
дата надходження 06.06.2024
дата закладки 06.06.2024

Наталі Косенко - Пурик

Думки мої хай вітер донесе (Д)

Давно  було,  у  ті  святі  часи,
Де  мирні  голоси  співали  пісню,
Дивилася,  що  місяць  залишив
Далеке  світло  і  найкраще  звісно.

До  нього  вмить  схилялися  зірки,
Доносились  акорди  величаві,
Деінде  був  мотив  зовсім  різкий,
Додаючи  чарівності  октаві.

Дарма  хотілось  зупинити  все,
Діброви  шелест  в  затишку  алеї,
Думки  мої  хай  вітер  донесе
Де  знову  намалюються  ідеї.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014746
дата надходження 04.06.2024
дата закладки 04.06.2024

Світлая (Світлана Пирогова)

Щоб вернулись до рідних осель і землі

Задивилась  на  поле  пшеничне:
Колосіння  зелене,  зернівки  налив,
А  вгорі  небо  синє  правічне,
білих  хмар  одиноких  розмитий  курсив.
Мабуть,  небо  писало...Не  вздріли?
Бо  ж  підступно  підкралась  жахлива  пора,
І  летять  знов  ракет  чорні  крила,
І  оговтатись  важко  в  окопах  від  втрат.
Попри  брязкіт  війни  люди  праці
Докладають  чимало  зусиль:  мати  хліб,
Бо  від  пращурів  гідна  ця  справа,
Щоб  плекати  й  збирати  врожайності  сніп.
І  щодня  говорити  "спасибі"
Всім  бійцям  дорогим,  хто  тепер  на  нулі,
З  побажанням  життєвої  сили,
Щоб  вернулись  до  рідних  осель  і  землі.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014696
дата надходження 03.06.2024
дата закладки 03.06.2024

Lana P.

Ми - метелики…

Неба  зоряна  магічність.
Ми  -  метелики  солодких  мрій,
Із  прозорими  крильми  надій,
На  долоньках  наших  -  вічність.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014680
дата надходження 03.06.2024
дата закладки 03.06.2024

Lana P.

Лащаться хвилі…

Хвилі  на  мотузці
Лащаться  до  ніг.
В  океанській  кружці,
Наче  восьминіг,  -
Щупальці  на  берег  -
Сунеться  пісок,
Перебіжний  шерех,
Пінявий  чубок  
Ковзає  грайливо:
Уперед  -  назад,
В  серці  -  бризок  диво,
Почуттів  -  каскад!                                                                    20.05.24

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014661
дата надходження 02.06.2024
дата закладки 03.06.2024

Lana P.

Літні хоку…

***
В  полі  пурхають
Зграями  метелики.
Цвітіння  маку.

***
Небесні  жнива.  
Місяць-серп  косить  хмари,
Стерся  до  дужки.

***
В  гамаку  літа
Цілуються  дві  сосни.
Обійми  серпня.

***
Сокіт  сокорин
cкорочують  сутінки.
Світить  серпатий.

***
Чорним  ведмедем
лягає  ніч  на  землю.
Літня  берлога.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014654
дата надходження 02.06.2024
дата закладки 03.06.2024

Зелений Гай

Овечка и баран

         Овечка  и  баран  —  4

В  ужин  праздничный  овечка
Приукрасила  стол  свечкой.
Затушил  её  баран:
—  Здесь  тебе  не  ресторан.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014607
дата надходження 02.06.2024
дата закладки 02.06.2024

Віктор Варварич

Стривожене літо

Літечко  мандрує,
Картини  малює.
Огортає  теплом,
Збагачує  добром.

А  клята  орда  бунтує
І  голос  Бога  не  чує.
Недолугі  привітали,
Щоб  навік  вони  пропали.

Ракети  вбивають,
Та  кров  проливають.
А  шахеди  гудуть
І  чинять  вбивчу  суть.

Скоро  згине  війна
Й  московит  -  сатана.
Божий  мир  настане,
Люте  зло  зів'яне.

©  Віктор  ВАРВАРИЧ

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014532
дата надходження 01.06.2024
дата закладки 02.06.2024

Наталі Косенко - Пурик

Мудрість поколінь

Частина  -  неба  голубінь,
А  половина  -  сонця  й  жи́та,
В  житті  вже  стільки  поколінь
Краса  приваблива  розлита.

Безхмарність  чиста  і  земна,
Як  сон  тендітної  дитини,
Неначе  радісна  весна
Подарувала  нам  хвилини.

Жита́-жита́  -    немов  життя
Та  це  є  справжня  насолода,
Мов  подих  рідногго  дитя
Де  є  і  ненька,  і  природа.

А  неба-неба  голубінь,
Його  безмежність  так  вражає,
Вже  стільки  різних  поколінь  -
Всю  мудрість  в  душі  нам  вкладає.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014522
дата надходження 01.06.2024
дата закладки 01.06.2024

Zorg

Іржаве серце

На  музыкальную  тему  "Луна-уголёк"

https://www.youtube.com/watch?v=fEI93zErcEA


Коли  полинає  серце  в  іржу,
Благаю  щиро  бога:
Дай  з  берега  в  раз  останній  збіжу
Глянути  на  дорогу,
По  котрій  колись  блукав  
У  пошуках  поезії,
Та  відчув,  що  та  гірка
Край  життя  на  березі.

Примариться  знову,  як  на  хресті
Тремтить  шляхетний    місяць,
Де  зорями  повниться  темний  Стікс
В  який  пірну  колись  я.
Два  алтини  на  очах
Лежатимуть  допоки  я
Не  зійду  на  той  причал,
Що  омитий  спокоєм.

Але  не  жалкую  ані  на  мить
Про  жереб  свій  натхненний,
Бо  віршем  тепер  навколо  шумить
Поетові    щоденно.
З  неба  ноти,  наче  дощ,
Залили  теплу  вулицю.
Крізь  вікно  шалена    "до"
Вже  до  серця  тулиться.
Напуватиму  скоріш
Гостю  кров'ю  власною
Бо  без  неї    вірш  -  не  вірш...,
А    мазня  із  назвою.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014488
дата надходження 31.05.2024
дата закладки 31.05.2024

Любов Іванова

ЛІТЕЧКО, ЗДРАСТУЙ!!!

[b][color="#16a607"]Вже  допиває  чашу  травень
Відчарував  красою  й  квітом.
Залишив  нам  чимало  вражень
А  сам  спішить  на  зустріч  з  літом.

Чекають  там  в  червневих  ранках
Росою    щедро  вмиті  трави.
Яскравий  промінь  на  фіранках
Блукатиме  хлопчиськом  бравим.

Від  травня  літечку  у  спадок
Відходять  клумби  і  алеї,
Відколи  світ  -  такий  порядок
В  цей  час  у  квітів    привілеї.

Чекає  літечко  за  рогом
Прибралось  ягодами  рясно.
Благословенне  здавна  Богом
А  нам  його  прохати  вчасно.  

І  це  прохання    одностайне  -
Окрім  тепла  і  диво-цвіту
Будь  добрим,щедрим,  урожайним,
А  ще….  будь  МИРНИМ  ,  чуєш,  літо  ?![/color][/b]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014481
дата надходження 31.05.2024
дата закладки 31.05.2024

ВАЛЕНТИНАV

Зарадити біді

Просімо  прощення  у  Бога,
вклоняймось  Матері-Землі,
щоб  припинилися  тривоги,
аби  зарадити  біді…
На  українських  полях  нині
не  маки  рясно  зацвіли…
і  не  волошки  в  житі  сині…
а  слід  проклятої  війни…
Ввірвались  орки  в  Україну,
та  отруїли  смертю  мир…
Залили  кров’ю  полонини,
зганьбили  расу  і  мундир…
На  віки  проклятими  будуть
жорстокі  їхні  племена!
Онуки  наші  не  забудуть
убивць  російських  імена…
31.05.2024

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014480
дата надходження 31.05.2024
дата закладки 31.05.2024

Веселенька Дачниця

Поезія - це стан душі (з гумором)

                                                                                                                                                           
                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                         
Поезія  –  це  стан  душі,                                        
Коли  забарабанить  Муза  –                        
Нотуй  думки  -  пиши  вірші  !                        
 
Куди  вже  заведе  той  стан,                                
Ніхто  не  знає…  А  той  дурман,                
Він  є  обманним  -  чужий  сан  !                                      
Така  зваблива    насолода  -                            
Забуваєш  вроду  й  моду,                                      
Нанизуєш  слова  у  вірші                                        
Феєрії  душі,  чи  смути,                                          
Бо  все  тут  буде.  Має  бути!                                    

Чом  головою  ти  поник?                                            
Дивися  частіше  у  словник  !                                  
У  кожнім  слові  -  підказка!                                      
Вникай,  лови  слова,  будь-ласка!                  
Спокійно  роби  це  вдома,                                          
Бо  НТСУМ  має  чотири  томи  !                        
Крім  цих  -  є  інші  словники,              
Із  ними  знайомся,  залюбки!                          

Закукуріченим  ти,  друже,                                                                              
В  поезії  ніколи  не  будь  !                                            
Тривкою  буде  твоя  щедрість,                                                                    
Свіжим  подихом  -  творча  путь  !                    
                                                                                               В.  Ф  .-  03.  05.  2024    

Прим.  -  закукурічений  =  злий,  навіжений.  Том  2,  стор.71  НТСУМ
                   -  тривкою  =  тривалою,  яка  не  піддається  змінам.  Т.  4,  с.566

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014413
дата надходження 30.05.2024
дата закладки 31.05.2024

Н-А-Д-І-Я

Не плач, коли скінчилося усе

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=jF5PS2nj2lQ[/youtube]

Як  довго  ми  чекаємо  чогось,
То  зависоку  ставимо  ціну.
Радіємо  тому,  як  удалось,
І  накінець,  ми  можемо   зітхнуть.

Отримали  ми  те,  що  так  хотіли,
Повільно  вже  йому  спада  ціна.
А  з  часом  ми  дозріли  й  зрозуміли:
Не  варто  перейматися  дарма.

Забули  вже  про  подарунок  долі,
Увага  уже  зовсім  не  така.
Не  грає  у  житті  якоїсь  ролі,
Надія,  що  ще  треба  так  слабка.

Хіба  забув,  що  все  колись  зникає,
Не  плач,  коли  скінчилося  усе.
Душа  до  всього  все  ж  звикає,
Всміхнись  тому,  що  більше  не  прийде

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014401
дата надходження 30.05.2024
дата закладки 31.05.2024

Lana P.

Почуте…

Тумани  рясно  вкрили  видноколи  -
В  траві  уклякли  мокрі  спориші,
Перекричали  тишу  павичі,
Перегукнулись  уночі  сичі.
Як  жаль  -  ти  не  любив  мене  ніколи  -
Втішали  душу  деякі  вірші.                                        29.05.24

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014369
дата надходження 30.05.2024
дата закладки 30.05.2024

Наталі Косенко - Пурик

Щаслива мить

Красу  твою  я  споглядав,
І  ти  сіяла,  як  волошка,
А  місяць  ніжно  цілував,
Щось  шепотів  тобі  на  вушко.

Манила  радісно  весна
Та  в  ній  твої  чудові  мрії,
Ти  бачиш,  в  розкоші  вона,
Бринять  красою  милі  вії.

За  гаєм  губиться  ріка,
В  тонах  весняно  чарівливих,
Іду  алеєю  містка
Де  ми  були  колись  щасливі.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014375
дата надходження 30.05.2024
дата закладки 30.05.2024

Н-А-Д-І-Я

Як важко все ж красу втрачать

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=GWQP4vL8kbw[/youtube]

Стоїть  у  склянці  біла  квітка,
На  мене  дивиться,  вивчає.
Я  теж  дивлюсь  на  неї  зрідка,
І  гра  оця  мене  втішає.

Старанно  миє  пелюстки,
Себе   уважно  оглядає.
На  це  дивлюся  залюбки,
Красою  так  мене  вражає.

Недовго  чаруватиме  красою,
Зів"януть  швидко  пелюстки.
І  час  закінчиться  журбою,
Лишаться   тільки  колючки.

Вона  про  це  іще  не  знає,
Хтось  зможе  їй  про  сказать?
Дивлюсь  на  неї  я  із  жалем,
Як  важко  все  ж  красу  втрачать...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014321
дата надходження 29.05.2024
дата закладки 29.05.2024

Под Сукно

Ориентальность

Я  родилась  ориентальной  —
в  роддоме  окна  —  все  на  восток,
неделей  позже  —  так  в  детской  спальне,
и  я  решила,  что  это  рок.

Всходило  солнце,  как  корж  в  пекарне,
и  в  этом  тоже  был  некий  знак,
опара  лезла  сквозь  щели  ставней
от  окон  на́  пол    через  косяк.

Рукой  писала  всегда  лишь  правой,
вставала  с  правой  всегда  ноги,
чтоб  не  сказала,  все  было  правдой,
чтоб  я  не  делала  -  "с  руки".

Был  явный  знак  во  всем  буквально,
куда  б  смотрела,  куда  бы  шла,
и  в  этом  крылась  живая  тайна...
не  понимала,  что  я  правша.

Когда  тянуло  свернуть  налево,
шагала  прямо,  как  вездеход,
я  понимала,  что  есть  проблема,
но  ноги  сами  несли  вперед.
*
Вот,  стала  зрелой,  все  также  влево
стремит  упертая  душа...
Но,  понимаешь,  моя  проблема
в  том,  что  мне  разум  твердит  —  правша.

OSAlx2о24-о5

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014294
дата надходження 29.05.2024
дата закладки 29.05.2024

Под Сукно

нори

­­­Хочу  жить  в  воде,  чтобы  хвост  был  рыбий,
весь  в  серебряной  чешуе  и  зелёной  тине.
Чтобы  солнце  нырнуло  ко  мне
в  мрамор  инея.
Чтобы  лучи  его  соединились  в  воде  
в  изолинию.

Это  красиво  —  солнечная  вода,  
большая  блестящая  рыба,
горячая  волна  переливается  игриво.
Солнце  и  я  —  мы  встречаем  у  самого  дна    зори,
и  шелестит  трава  зелёных  водорослей    нори.

OSAlx  2018-08

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014291
дата надходження 29.05.2024
дата закладки 29.05.2024

Світлана Себастіані

*** ("Коли здихають тирани…")

Коли  здихають  тирани
(без  зайвої  каятьби),
ревно  ревуть  барани
й  лякливо  мовчать  раби,  –
зблідлі,  немов  сновиди,
ковтають  сльози  і  пил
та  зводять  їм  піраміди.
А  треба  б  –  у  серце  кіл.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014271
дата надходження 28.05.2024
дата закладки 28.05.2024

Lana P.

У печері кажанів…

Сталактит,  броньований  вітрами,
У  печері  кажанів  віками,
Сталагміт  орошує  сльозами  -
Прагне  поєднатися  тілами,

В  тиші  вапняковими  серцями
Крізь  пітьму  засяяти  свічками.
Ділиться  зі  всесвітом  думками  -
Йде  відлуння  понад  берегами.

Час  ікластий  сильними  штормами
Плоть  епох  рубає  до  безтями,
Дико  закодованих  дощами,  -
Таємничі  знаки  між  слідами.              27.05.24                  


*Примітка:  сталактит  росте  зі  стелі,
із  землі  росте  сталагміт.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014187
дата надходження 27.05.2024
дата закладки 28.05.2024

Наталі Косенко - Пурик

Прощавай, мила весно!

Прощавай,  мила  весно,
До  наступного  року,
Згодом  ніжність  воскресне
Та  почую  знов  кроки.

Ті  легкі,  незрадливі,
Мов  душа  моя  чиста,
Де  купались  щасливі
В  росах  зелені  листя.

Перші  паростки  тихо
Оживуть  і  заграють,
Відійде  в  далеч  лихо,
Знову  шепіт:  чекаю...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014220
дата надходження 28.05.2024
дата закладки 28.05.2024

Віктор Варварич

Літо на порозі

Стихають  весняні  октави,
А  тепле  літо  до  нас  спішить.
Зеленіють  у  полях  трави,
А  ми  ловимо  щасливу  мить.

Дозріває  суниця  в  полях,
А  птахи  хороводять  пісні.
А  весна  вже  проклала  свій  шлях
І  минають  сірі  дні  сумні...

Скрипаль  музикою  чарує
І  мелодія  дивна  звучить.
Юне  літо  вже  домінує,
Невтомний  час  волосся  сріблить.

Усі  пори  року  мінливі
І  так  невтомно  кудись  летять.
Вони  цікаві  й  особливі
І  пізнати  щастя  нам  велять.

©  Віктор  ВАРВАРИЧ

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014144
дата надходження 27.05.2024
дата закладки 27.05.2024

О. Хвечір.

ХАЙКУ-АФОРИЗМИ Ч. 30.

Правило  життя
Безоплатний  сир  бере
Йно  друга  миша

Дід  переплутав
Корвалол  з  віагрою
Встало  сердечко

Важке  дитинство
Коли  зі  смачненького
Лиш  аскорбінка

Успішні  люди
На  кісточках  порядних
Появляються

Доброту  й  чесність
Більше  за  всіх  цінують
Тільки  шахраї

Мінливий  настрій
То  добренький  як  удав
То  злющий  мов  пес

Правдонька  буття
Папуас  папуасу
Друг  товариш  й  корм  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014138
дата надходження 27.05.2024
дата закладки 27.05.2024

Н-А-Д-І-Я

Я до тебе хочу доторкнутись

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=995umSr8zu0[/youtube]
Серед  днів  холодних,  непривітних,
У  чеканні  теплих  літніх  днів,
Серед  мрій  надуманих,  тендітних,
Я  малюю  образ,  що  приходить  з  мрій.

Твій  портрет  я  довго  малювала
Той,  що  поселю  в  своїй  душі.
Серед  інших  я  не  вибирала,
Образ  твій  навіяли  дощі.

Ось  малюю  очі  добрі,  ніжні,
Посмішка  прикрашує  лице.
Як  і  всі,  в  житті  ти,  мабуть,  грішний,
Хіба  я  на  це  роблю  акцент?

Раптом  ти  зійшов  з  свого  портрета,
Посміхнувся,  поряд  мене  сів.
Мабуть,  це  була  така  прикмета,
Дощ  тебе  до  мене  ось  привів.

Я  до  тебе  хочу  доторкнутись,
І  відчути   голос  тихий  твій.
Іноді  боюсь  поворухнутись:
Раптом,  щоб  не  зник  із  моїх  мрій...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014095
дата надходження 26.05.2024
дата закладки 26.05.2024

Ніна Незламна

Де ж ти, онучку….

 І  що  ж,  то  за  роси,
Важкі  і  криваві,
 Й  лягли,  із  трав  коси,
Притислі,  зів’ялі.

Вдалі  ́,  враз  гриміло,
Та  ні  ,то  ж  не  грози,
Знов  серце  тремтіло,
Бабусині  сльози,

Зморилися  очі,
Вдивлялись  у  темінь
Він  ліг    серед  ночі,
Могутній,  як  кремінь.

Чи  сон,  то  наснився,
Сльозини  гарячі,
Чом  там,  опинився?
Немає  удачі.

Бахмут  недалеко,
Чи  впав,  чи  в  полоні?
Чи  зможе  лелека,  
Вернутись  додому…

26.05.2024р

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014099
дата надходження 26.05.2024
дата закладки 26.05.2024

Чайківчанка

ЗАЦВІЛИ ПІВОНІЇ БІЛЯ ХАТИ

Зацвіли  півонії  біля  хати
В  літнім  садочку    під  моїм  вікном.
Їх  давно  посадила  рідна  мати,
Щоб  зігрівали  мою  душу  теплом.

О,  яка  благодать  у  божій  ласці!  
Розцвіла  під  вікном  мальва  струнка.
Зацвіли  ,так  вишні  немов  у  казці
Запрошує  у  мамин  рай  весна.

Іду  до  них  на  душевну  розмову
У  той  рай  ,де  моя    весна  цвіла  .
Щоб  почути  милу  мамину  мову
 Віднайти  розраду  в  літа  тепла.

До  них  прилітає  ластівка  мила
Слухає  щебет  пісні  солов'я.
О,  мамо  матусю  -  голубко  сива!
Без  вас  ходжу  немов  сирота  я.

Мамо,  ви  любили,  як  цвітуть  квіти
Дивитись  на    півонію  в  красі.
Діти  злітались,  як  пташки  зі  світу,
Щоб  вдихати  аромат    у  росі.

Стоїть    біленька  хата  край  дороги
Очима  дивиться  на  божий  світ.
З  віт  падає  листячко  на  пороги  
Вітри  зривають  топчуть  білий  цвіт.

Вицвіли  стіни  від  морозу  зими
Гуляє  крізь  скло  по  хаті  вітер.
Не  горить    в  печі  вогонь  серед  зими  
Не  гріють  душу  рядки  із  літер.

Плачуть  вікна  дощовою  сльозою  
Закрита  хвіртка,  двері  на  замок.  
Стежка  в  споришах  заросла  травою
Похилив  голову  на  тин    бузок.

Вже  не  родить  ,так  плодами  райський  сад
Жалісні  пісні  співає  пташка.  
Постарів  горіх  і  сонечку  не  рад
Зітхає  від  самоти  ,так      важко.

На  подвір'ї  ходили  півні  зранку
Будили  від  зимового  сну  нас.  
Світило  сонечко  весни  крізь  фіранку
Усміхався  душі  -  прекрасний  час.

Тут  колись  на  цьому  клаптику  землі
Мати  з  грядки    збирала  урожай.
До  віт  ясеня  злітали  журавлі
Сіяв  зорі  на  щастя  -  небокрай.
-------------2------------------

Нехай  вам  люди  добрі  на  щастя!
Стелиться  у  світ  -  рушником  дорога.
На  світанку  сонце,  як  причастя
Осяює  вашу  путь  -  зірка  БОГА.

Нехай  вам  люди  добрі  на  щастя!
Ллється  благодать  божа  -  з  небесних  рік.
Цілує  руки  аж  до  зап'ястя,
Як  жар  пелюстки  -  коханий  чоловік.

Нехай  вам  люди  добрі  на  щастя!
Розквітає  райський  сад  до  ваших  ніг.
Хай  у  вашім  житті  вам  все  вдасться!  
Новий  день  буде,  як  чистий    білий  сніг.

Нехай  вам  люди  добрі  на  щастя!
Падають  в  долоні  зірки  із  небес.
Зійде  Богиня  зір  на    обійстя
Подарує  свято  -  тисячу  чудес.

Нехай  вам  люди  добрі  на  щастя!
Весна  принесе  добро  та  мир  у  дім.
Хай  мальва  прикрашає  обійстя,
Ніжні  квіти  любові  цвітуть  у  нім  .
 ------------3-------------
Щаслива,  та  жінка,  що  родила  дитя,
З  уст  немовлят  почула  слово  "мама".
Від  Бога  подароване  нове  життя
Цілунком  любові  гоїться  рана.

Щаслива,  та  мати,  що  зростила  дитя
Під  своїм  крилом  вивела  у  люди.
Віддала  любов  і  ласку,  та  почуття...
Постоїть  за  них,  як  Ангел  повсюди.

Мати  веде  за  руку  дитя  в  дорогу
Крізь  квітучі  весни  сніжну  заметіль.
Вчить  літати  у  політ,  любити  Бога...
Полинне  життя  сипле  на    рану  сіль.

Важкий  труд  лягає  на  тендітні  плечі,
Нагодувати,  вдягти,    вкласти  спати.
Бувають  капризні,  як  дзиґа  малечі...
Іноді  від  них  ночами  плаче  мати.

Все  треба  пережити  у  цьому  житті,
Вести  у  садочок,  а  потім  в  школу.
І  щоб  правильний  обрали  шлях  на  путі
Були  красиві  душею    соколи.

Не  шанують  свою  стару  мати  діти,
І  цураються  від  неї  на  старість.
Порозлітались  немов  пташки  по  світу,
Несуть  їй  смуток,  печаль,  а  не  радість.

























 

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014050
дата надходження 26.05.2024
дата закладки 26.05.2024

Chara Vinna

Відлуння

За  стуком  стук.  Карбую  стиглі  кроки.  
Відлуння  звук  чимдуж  летить  навтьоки.  
-Стій,  не  тікай,-  хвоста  вловити  хочу,
Поговорити,  глянути  ув  очі.

Щоб  не  згубити,  зчепимось  руками.  
Йдучи  вперед,  заграємо  ногами.  
Я  поділюсь  з  тобою  таїнами.  
Не  розтрезвонь  секрети  ланцюгами.  

Не  смій  казати,  що  так  одинока,  
Що  за  хвоста  піймати  ладна  вовка.  
Тебе  ловлю,  бо  ти  біжиш  навскоки,  
Я  ж  доганяти  вмію  дуже  ловко.  

06.05.2023
Chara  Vinna

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014049
дата надходження 26.05.2024
дата закладки 26.05.2024

valentinaaaa

Надія й Божа поміч

Надія  в  нас  завжди  жива
Все  зло  перемагає,
Божа  підтримка  і  вона  
В  душі  вогнем  палають.

В  нас  іншого  шляху  нема
Надія  й  Божа  поміч,
Щоб  не  прожити  вік  дарма
Без  помилок  у  слові.

Не  опускайте  руки  вниз
Не  вірте  злому  слову,
Настільки  сильні  з  вами  ми
Хоча  багато  крові.

На  помилках  навчатись  нам
Справляти  їх  не  пізно,
Прийде  розправа  всім  катам
Їм  Божа  кара  вічна.

Надія  в  нас  завжди  живе
Помре  разом  із  нами,
Із  зерня  колос  проросте
Й  життя  стане  казками.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014017
дата надходження 25.05.2024
дата закладки 25.05.2024

Наталі Косенко - Пурик

Шепіт тополі ( надихнула Світлана Косенко)

Прокинулась  вранці,  краса  у  віконці,
Тополя  розкішна  шепоче  на  сонці,
Між  вітів  сміливо  промінчик  пробився
І  вмить  дивний  ранок  росою  умився.

Умивсь  і  радіє,  мов  мила  дитина,
Як  добре,  що  є  така  мирна  хвилина,
Зняв  смуток  росою,  чарівно  всміхнувся
І  поглядом  знову  до  мене  звернувся:

Скажи,  чарівнице,  чом  личко  в  печалі
І  очі  твої  тихо  дивляться  в  далі?
У  відповідь  -  знову  мелодію  чути...
Я  просто  ті  миті  не  можу  забути.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013982
дата надходження 25.05.2024
дата закладки 25.05.2024

Под Сукно

Всё что я должен

Я  думаю,  что  всё,  что  должен  я  —
любить  и  Вы  не  устоите.
Твердить  —  моя,  моя,      моя
в  уме  и  вслух.  О,  милая,  взгляните,
пусть  стар  и  мог  бы    быть  
учителем  и  взрослым  другом,
но  кто  я  против  ваших  чар  —
мальчишка,  мнительный  школяр,
мучительным  больной  недугом  —
быть  или  же  не  быть,
смириться,  оказать  сопротивленье,
увы,  мне  нечем  больше  крыть,
я  побеждён,  вне  всякого  сомненья,
благоуханным,  как  цветок,  твореньем.

Я  думаю,  что  всё,  что  должен  я  —
любить  и  Вы  не  устоите.
Твердить  —  моя,  моя,      моя
в  уме  и  вслух.  О,  милая,  взгляните.

OSAlx2о23-о8
Рембрандт.  Еврейская  невеста.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013911
дата надходження 24.05.2024
дата закладки 24.05.2024

Наталі Косенко - Пурик

А думки, мов птахи

Я  до  Вас  не  прийду,
Й  не  скажу,  що  в  душі  наболіло,
В  ту  жахливу  весну
Моє  серце  до  болю  щеміло.
І  в  тенетах  розлук  -
Зрозуміла  неправильні  кроки,
Той  непроханий  звук,
То  для  мене  важливі  уроки.

Я  прозріла,  скажу,
І  вдихнула  смак  смутку  й  печалі,
Лиш  для  себе  пишу,
А  рука  виграє  на  роялі.
Ніжні  миті  й  романс,
Що  так  душу  та  серце  торкають,
Тільки  декілька  фраз,
А  думки,  мов  птахи  відлітають...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013825
дата надходження 23.05.2024
дата закладки 23.05.2024

Веселенька Дачниця

Щасливий час

Щасливий  час,  коли  навколо        
Спокійне  мирне  видноколо.
Не  чути  вибухів,  тривог,                        
І  не  ховаєшся  у  льох,                                
Як  той  павук,  пацюк,  чи  миша,        
Бо  навкруги  -  спокій  і  тиша...                  

Щасливий  час,  коли  у  згоді              
Живуть  народи  у  природі,                  
Як  рівні  –  друзі,  чи  брати!            
Кожен  радий  допомогти,                            
Поміж  собою  розділити                                  
Скруту,  горе  -  в  мирі  щоб  жити!      

Щасливий  час  –  тихий  день,  чи  ніч,
Коли  душа,  неначе  зі  свіч                          
М’якою  каплею  тече...                                            
Вже  не  болить,  і  не  пече,                              
Лиш  освітляє  й  зігріває                                      
Довкола  себе  все,  що  має…                        

Щасливий  час,  хай  людство  знає,        
Коли  у  небі,  в  полі,  в  гаї                                        
Всюди  свобода  витає  -                                  
Надихає  й  окриляє!                                                      
Тобі,  мені,  для  всіх  –  усіх  нас,              
Щоб  завжди  панував  мирний  час!                                            
                                                                             В.  Ф.-25.10.  2023    

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013783
дата надходження 22.05.2024
дата закладки 22.05.2024

ВАЛЕНТИНАV

На війну безгрішно йде…

На  війні,  -  як  на  війні  –
ворога  вбивають.
Та  однаково,  не  всі,
головне  не  знають.
Кажуть,  карма  є  в  Житті,
ці  слова  правдиві.
Як  існують  солов’ї  –
думки  справедливі.
На  війну  БЕЗГРІШНО  йде
ворога  вбивати,  -
хто  мету  в  Душі  несе  –
КРАЙ  СВІЙ  ЗАХИЩАТИ!
11.02.25

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005816
дата надходження 14.02.2024
дата закладки 22.05.2024

Галина Лябук

Як умієм, так і пієм.

Павук  й  Метелик    -    скрипалі,
А  Коник    -    баяніст.
Бджола  й  Оса    -    сопілкарі,
Жук-олень    -    гітарист,
Солістом  Джміль.    Овва,  артист!
Здавалось,  кожен  має  хист.

Всі  на  галявині  зібрались.
Давненько  так  не  розважались
Птахи'    і  звірі  лісові,
Найбільше  тішились  малі.

                                 Почулися  акорди...    Втім,  
                                 Подумали  :    гуркоче  грім.  

Втяли  *...  За  вуха  всі  взялись...  
Шумлять  дерева,  лине  свист,  
Як  не  старалися  артисти,  
Ні  музики  нема,  ні  хисту.  

                                 Тоді  оркестр  розсівся  знову,  
                                 Змінивши  все,  і  по-новому    :

Оса  й  Бджола  вже  скрипалі,  
Жук-олень    -    баяніст.  
Метелик,  Джміль    -    сопілкарі,  
А  Коник      -    гітарист.  
Соліст    -  Павук.  Овва,  артист!  
Здавалось,  кожен  має  хист.  

Втяли...  Знов  свист,    -  усі  за  вуха
Й  майнули  дружно  в  ліс  щодуху.  
Як  вже  артисти  не  старались,  
Без  глядачів  навік  зостались!

                                 Як  умієм,  так  і  пієм  *  *  -  
                                 Не  завжди    це  розумієм.
_  _  _  _  _  _  _  _  _  _  _  _  _  _  _  _  _  _  _  _  _  _  _

Мораль  така  :    крути,  верти  -  
Артистом  вже  не  станеш  ти.  
Що  не  роби  і  не  міняй,
А  слух,  талант  й  майстерність  май.  



                                     Примітка  :      байка  для  дітей  шкільного  віку.  
                                     *    *    Використала  народну  приказку.  
                                     *  втяли    -    завзято  виконати,  заграти.  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013790
дата надходження 22.05.2024
дата закладки 22.05.2024

Н-А-Д-І-Я

Встала Галя рано вранці (гумор )

Встала  Галя  рано  вранці,
Подивилася  в  вікно.
У  дівчат  в  усіх  коханці,
А  у  мене  щось  не  то?

Ще  й  бодається  корова,
Дає  склянку  молока.
Все  змінить  вона  готова,
Буде  дівка  ділова.

Одягла  шовкове  плаття,
Зняла  чоботи  старі.
Що  там  буде,    я  не  здамся!
Будуть  хлопці  всі  мої.

Взула  гарні  черевики,
Такі  бачила  в  кіно,
Що  ж  іще  тут  причепити?
Чула  десь  про  кімоно.

Що  воно  вона  не  знає,
Тут  згадала  й  про  духи.
Стоять  кури  у  задумі:
Галю  наша?  Невже  ти?

І  пішла   доїть  корову,
Вся  із  себе,  як  нова.
Та  побачила  обнову,
І  наставила  рога.

Раз  чи  два  хвостом  метнула,
Не  сподобались  духи.
І  копитом  так  буцнула,
Галя  встигла  ледь  втекти.

Поламала  каблуки,
Ледь  добралася  додому.
Посміялись  парубки:
Кому  треба  ця?..  Нікому..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013788
дата надходження 22.05.2024
дата закладки 22.05.2024

Zorg

Вишня. Білий квіт

На  музыкальную  тему  из  к/ф  "Калина  красная".
По  мотивам  произведения  С.А.  Есенина  "Письмо  матери"    о    так  и  не  состоявшейся  встрече  поэта  с  кормилицей

https://www.youtube.com/watch?v=zytHcMW39Ac


Зачекай  на  мене,  біла  вишне.
Не  вмирай,  допоки  я  живий!
Хай  тебе  серпанок  приколише,
Що  здійнявся  з  подихом  трави.

Відспіває  місяць  колискову
Та  й  пірне  у  зоряну  нудьгу.
А  мені  не  спатиметься  знову,
Бо  у  ночі  я  на  ланцюгу.

Прикували  грішника  за  втечу,
Відібравши  крила  назавжди.
Та  у  нього  є  перо  лелече
І  бажання  збігти  від  біди.

Викину  зажуру  про  колишнє
Раптом  зі  своєї  голови.
Й,  обернувшись  білим  квітом  вишні,
Назавжди  зостануся  живим.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013683
дата надходження 21.05.2024
дата закладки 21.05.2024

Світлая (Світлана Пирогова)

Дощ весняний

Дощ  весняний  цілує  обличчя  спросоння,
Доторкається  лагідно  вій,
Долітає  краплин  ніжний  рій,
І  вологі  стібки  пролягають  на  скроні.

Дощ  весняний  вже  сипле  старанно  в  долоні
Водограєм  ранковим  -  любов,
Розмиваючи  слід  від  оков,
Розливаючи  срібло  небесне  із  дзвонів.

Дощ  весняний  охоплює  плечі  тендітні,
Утамовує  свіжістю  біль,
Не  говорячи  сонячних  слів.
"Він  живий",  -  зрозуміло  душі  і  без  літер.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013681
дата надходження 21.05.2024
дата закладки 21.05.2024

Катерина Собова

Хто чим любить

Вела    часто    стежка    Гриця
В    двір,    де    Тома    проживала,
Була    щедра    молодиця  –
Смачні    страви    готувала.

Повечерявши    добряче
(Гриць    любив    такі    моменти),
Мова    лилася    рікою  –
Томі    сипав    компліменти:

Що    вона,    як    зірка    в    небі,
І    одна    така    єдина,
Розуміє    все,    як    треба,
Що    його    це    половина.

Філософію    розводив,
Згадав    класиків    відразу,
Пригортав    до    серця    Тому
І    повторював    цю    фразу:

-Любить    чоловік    очима,
Коли    випаде    нагода,
А    жінки    вухами    люблять  –
Так    придумала    природа.

Тут    зітхнула      тяжко    Тома,  
Очі      підвела    до  неба:
-А    от    кролик,    всім    відомо,
Завжди    любить    тим,    чим    треба!  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013679
дата надходження 21.05.2024
дата закладки 21.05.2024

Наталі Косенко - Пурик

Я мрію, щоб розквітнула весна (акровірш)

[b]Я[/b]к  хочеться,  щоб  забуяв  садок,

[b]М[/b]аніжно,  дарувавши  аромати,
[b]Р[/b]осою  вранці  доторкнувсь  квіток
[b]І[/b]  заспокоїв  ніжно,  мовби  мати.
[b]Ю[/b]рливо  навіть,  підхопивши  квіт,

[b]Щ[/b]ораз  мені  наспівував  мотиви,
[b]О[/b],  миле  сяйво  неповторних  літ,
[b]Б[/b]лагаю  я  спокійної  години.

[b]Р[/b]адіючи  бажаю  знов  пройти,
[b]О[/b]бійми  дарувати  і  взлетіти,
[b]З[/b]ціляючи  душевністю  думки,
[b]К[/b]раєчком  вік    чарівнністю  зоріти.
[b]В[/b]еселкою  засяяти  ураз,
[b]І[/b]  вмить  забути  все,  що  наболіло,
[b]Т[/b]равневий  світ  -  це  буде  мирний  час,
[b]Н[/b]адія  і  любов  охопить  тіло.
[b]У[/b]  спокої  знайду  оте  святе,
[b]Л[/b]истаючи  моменти  заповіту,
[b]А[/b]  знаю,  перемога  ще  прийде!

[b]В[/b]сміхаючися  запахами  квіту.
[b]Е[/b]легія  із  радістю,  як  сон
[b]С[/b]олодкими  окрилить  почуттями,
[b]Н[/b]а  серці  знову  затишку  полон,
[b]А[/b]  це  той  світ,  якого  ми  чекали.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013676
дата надходження 21.05.2024
дата закладки 21.05.2024

Інь-янь

Буває так болить душа

Буває  так  болить  душа,
Що  шепотіти  ти  не  в  змозі,
В  кайданах,  ніби  вже  чужа,
Німіє  від  життя  морозів.
Вдихає  кисень  самота,
Перекриває  вільні  крани,
Зникає  жила  золота,
Знеструмлює  палкі  екрани.
Самотній  ти,  як  корабель,
Блукаєш  тихо  в  океані,
Росте  в  середині  твій  біль
І  відпливаєш  якнайдалі.
І  гасне  блиск  в  твоїх  очах
І  швидкість  рухів  і  бажання,
Чекаєш  ти,  коли  хоча  б
Подихаєш  повільно  зрання.
Шукаєш  вперто  болю  дно,
Намацати  його  ногами,
Щоб  відштовхнутись  вгору  знов,
Спливти  зі  справними  бортами.
І  підвестися  у  весь  зріст,
Подихати  на  повні  груди,
Побачив  цей  чудовий  світ,
Відчув  тепер  його  не  грубим.
Ти  не  самотній,  ти  -  цей  світ.
Пливтимеш  далі  із  жагою,
І  ти,  і  я,  вона  і  він,
І  кожен  сяє  з  нас  красою.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013570
дата надходження 19.05.2024
дата закладки 19.05.2024

Под Сукно

Зеленоватым утром

Что-то  вдруг  враз  потухло
в  наших  с  тобой  глазах
зеленоватым  утром,

в  стену  упёршись  взгля-
дом,  говорил,  сбиваясь,
молча  смотрела  вниз,
звоны  пустых  трамва-
ев  перевирал  сервиз,
слабо  мерцала  люстра
розоватым  огнём,
по-зимнему  тускло.
По-зимнему  за  окном
каменную  дорожку
крыл  моросящий  снег,
пеленало  серёжку
в  мумию  на  ольхе,
колыхало  качели
всплесками  сквозняка,
на  рябине  ржавели
два  неживых  листка
—  что-то  враз  оборвалось
в  наших  с  тобой  сердцах  —

зарь  сиротливо  жалась
к  маковкам  на  церквах.

OSAlx  2018-10

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013550
дата надходження 19.05.2024
дата закладки 19.05.2024

М_А_Л_Ь_В_А

І затремтіла дівчина-весна

Спадали  з  неба  сонця  аграманти,
Росою  вмиті  квіточки  сміялись,
Взяли  в  оркестрі  ноти  музиканти  –
Скрізь  солов’їні  трелі  розливались.

Душа  раділа  сонячній  весні,
А  хмара  чорна  бурю  накликала:
Грозі  казала  «так»,  а  сонцю  «ні»,
Подружок  чорних  сунула  навала.

Та  й  сплюндрували  вмить  усю  красу,
Геть  розсікали  небо  блискавиці,
Немов  у  руки  хтось  узяв  косу
Й  вогнем  махав  із  неба  до  травиці.

О  ця  гроза,  скажена  й  навісна…
До  смерті  налякались  музиканти,
І  затремтіла  дівчина-весна,
Враз  потемніли  неба  аграманти.

Весни  забилось  серце  під  кущі,
Сховалося  від  грому  й  блискавиці.
Воно  любило  тихі  лиш  дощі,
В  яких  вмивали  квіти  свої  лиця.

Чому  вже  так  ведеться  у  цім  світі,
Красу  плюндрує  темінь  навісна.
За  кожну  квіточку  ми  у  отвіті,  
Тоді  і  засміється  нам  весна.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013474
дата надходження 18.05.2024
дата закладки 18.05.2024

Надія Башинська

ДЕ РОЗКВІТЛА ВИШНЯ

Сміх  розсипався  навколо,  засвітивсь,  де  вишня.
Це  сміялась  дівчинонька,  що  до  мене  вийшла.
А  сміється  вона  завжди  весело  та  дзвінко.
Розцвіте  від  того  сміху  й  яблунева  гілка.

Вийде  місяць  ясночолий  зорі  розсипати,
буду  свою  дівчиноньку  ніжно  цілувати.
Любі  серденьку  дівчини  зорянії  ночі,
а  мені  -  біленьке  личко,  її  карі  очі.

Ясні  зорі  для  нас  будуть  сяять  аж  до  ранку.
Збере  срібло-сміх  у  росах  сонце  на  світанку.
Попрошу,  щоб  завтра  знову  дівчинонька  вийшла
у  садочок  зелененький,  де  розквітла  вишня.

Сміх  розсипався  навколо,  засвітивсь,  де  вишня.
Це  сміялась  дівчинонька,  що  до  мене  вийшла.
Заяснів  він  по  всіх  вітах,  в  травах  залишився,
в  моїм  доброму  серденьку  радістю  розлився.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013496
дата надходження 18.05.2024
дата закладки 18.05.2024

Наталі Косенко - Пурик

Гармонія

Звучить  гармонія  краси,
З'єднавшись  з  трепетом  весни,
Кружляє  в  квіті  водевіль,
Летить,  як  ніжність  звідусіль.

Сміються  зорі  в  небесах,
Яка  небачена  краса,
А  у  долині  де  верба
Бринить  роса,  хоча  й  журба.

Скрапає  тихо  по  гілках
Та  дивно  грає  на  листках,
У  неповторній  новизні
Верба,  як  ніби  в  кришталі.

Пейзаж,  мелодія,  життя,
Мов  ласка  милого  дитя,
Соната,  вальс  і  водевіль
Звучать  красою  звідусіль.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013458
дата надходження 18.05.2024
дата закладки 18.05.2024

Веселенька Дачниця

В надії рожевих ілюзій

В  надії  рожевих  ілюзій                        
Ловив  цвіркунів  я  в  лузі.                          
Тримав  їх,  леліяв  у  жменях,        
Мріяв  про  бакси  в  кишенях...        

Та,  життя  внесло  корективи  -            
Неждано  у  ТЦК  запросили…                
Боюся  туди    потикатись  -                        
Надумав  зникнуть,  сховатись.        

Задам  стрекача  за  границю.                        
Не  знайдуть  в  чужих  столицях!        
Там,  кажуть,  життя  в  них  щасливе,                
Хто  втік  –  у  барах  п’є  пиво          
І    живе  собі  на  халяву.                              

Холоп  відкупиться,  продасться  -                                    .
Їх  стільки  сховалось…  Нещастя…    
За  кордоном  –  мед  і  повидло,                                  
У  нас  -  ще  росте  таке  бидло,                

Яке  з  переляку,  як  трясця,                    
За  ломаний  гріш  продасться!          
І  зрадить  всіх  рідних,  державу,  
Аби  заробить  на  халяву…                  
                                                                   В.  Ф  .-  03.  05.  2024    

           
 

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013237
дата надходження 15.05.2024
дата закладки 17.05.2024

Lana P.

Слоновий місяць (танка)

Слоновий*  місяць
Бивнем  упирається
У  морок  ночі,
В  імлистім  потороччі,  -
Перемогти  охочий.            16.05.24

*Слоновий  -  колір  слонової  кості.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013433
дата надходження 17.05.2024
дата закладки 17.05.2024

Lana P.

Зимнє сонце на Карибах…

Зимнє  сонце  на  Карибах
Перегріло  бік  -
Засвітилося    у  німбах
Небо  звіддалік.

Чешуть  хвилі  прибережні
Зоряний  пісок,
Миють  пуза  скелі-лежні  -
Змокли  до  ниток.

Грають  хвилями  на  дримбах  
Промінці  навскік,
Проникають  у  глибини
До  підводних  рік.

Пожвавішали  рибини  -
Cонячний  потік.
Нас  захоплюють  марини  -
Місце  для  утіх.

В  леті  до  безмежжя  волі  -
Стрепенувсь  баклан.
В  кожного  життєві  ролі  -
Вірить  океан.                                                                              24.01.24

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013346
дата надходження 16.05.2024
дата закладки 17.05.2024

Н-А-Д-І-Я

******

Вкусив  комарик  і  утік,
І  поминай  його,  як  звали.
На  тому  місці  так  болить,
Нащо  кусати  дозволяли?

                *****

Хороший  котик  муркотить,
Пісень  у  нього  так  багато.
Та  звіром  стане  він  умить,
Коли  наступиш  ти  на  лапу.

               *****

Якщо  впадеш,  покличиш  друзів?
Чи  довго  будеш  ти  їх  ждать?
Вони  все  думають,  в  напрузі:
Прохожі  ж  можуть  теж  піднять..

                  *****

Страшено  грім  гримів  на  небі,
Усі  розбіглись  по  куткам.
Може,  лякать  частіше  треба,
Дать  відпочити  брехунам.    
                                               
               *****

Коли  любов  тебе  покличе,
За  руку  візьме  й  поведе.
Тримай  його    до  себе  ближче,
Хоч  гірша  тебе,  все  ж  вкраде...

               *****

Коли  ідеш,  дивися  в  оба,
Із  двору  вискочить  десь  кіт.
Як  буде  чорний  -  підстав  ногу,
Бо  принесе  погану  вість...

                   *****

Коли  він  поряд  -  подивися,
Які  думки  про  тебе  в  нього.
Сказать  кохаю,  не  барися,
В  думках  далеко  він  від  цього...

                     

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013344
дата надходження 16.05.2024
дата закладки 17.05.2024

Н-А-Д-І-Я

Як Свинка лікувала спинку ( гумор )

В  холодочку  лежитть  Свинка.
Сумно...  Й  так  зітхає..
Розболілась  чомусь  спинка,
Лікувать  -  не  знає.

Чула  десь,  що  треба  "грязі",
Та  щоб  погустіші.
А  хто  спинку  їй  помаже,
Хто  тут  сміливіший?

Бо  для  цього  треба  сила,
Вміння  треба  мати.
Щоб  наука  була  вища,
Хіба  тут  до  жартів?

Може,  той,  що  хвіст  крючком?
Худий,  гострі  ребра.
Полікує  він  з  трудом...
Хіба  такий  треба?

Раптом  рішення  прийняла:
Може,  той  "гарячий"?
Вправно  мазав,  аж  пищала...
Він  не  міг  інакше.

Довго  потім  лікувалась:
Виправляли  ребра.
Час  пройшов,  уже  всміхалась:
Знає  він  манери!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013320
дата надходження 16.05.2024
дата закладки 16.05.2024

Наталі Косенко - Пурик

Дорогі стежки

Якщо  важко  так  буде  тобі,
То  зберися  тихенько  з  думками,
Не  ховайся  в  душевній  журбі,
Помандруй  дорогими  стежками.

Там  життя,  мов  троянди  бутон,
Набирає  снаги  й  колориту,
Волошкові  поля,  мов  котон,
Що  дарує  для  осені  свиту.

Ніжне  сонце  ромашок,  як  сон,
Тихо  бавиться  в  милій  травиці,
Доторкаються  ніжно  долонь
Чарівниці  такі  білолиці.

Якщо  важко  так  буде  тобі,
То  зберися  тихенько  з  думками,
Не  ховайся  в  душевній  журбі,
Помандруй  дорогими  стежками.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013296
дата надходження 16.05.2024
дата закладки 16.05.2024

Ніна Незламна

Не згубити надії…

Плаття́  вже  зняли  наречені  –  дерева,
То  з  жовто  -  гарячим,  трохи  з  ледь  рожевим,
Яскравий  буйноцвіт  із  різним  відтінком,
Природні  весілля,  любувались  світом.

Є  щастя,  зненацька,  єднання  родинні,
У  сонячних  обіймах,  миті  хвилинні,
Під  небом  блакитним,  мрії  яснокрилі,
У  даль  відпустити  між  хмарини  сині.

З  весняним  вітерцем  повести  розмови,
Під  звуки  скрипки,  то  відчуття  любові,
Тож  вчасно,  скинуть  сумнівні  окови,
Життя  відчувати  в  жаданій  обнові.

Усім,  щоб  на  радість,  процвітали  сім’ї,
Завжди  оминали  тривоги  та  війни,
Зростали  у  гурті  синочки  і  доні,
Надії  не  згубити,  вірити  долі....

Сміливо  вистоять,  не  втратити  волі!

                                                   05.05.2024р

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013267
дата надходження 15.05.2024
дата закладки 15.05.2024

Світлая (Світлана Пирогова)

Серед білих акацій

Прокидається  ніжне  проміння,
Проникає  крізь  гілля  посадки,
І  щоразу  дивуюся  вмінню:
Світло  сонячне  ллється  з  горнятка.
І  не  хочу  ні  чаю,  ні  кави,
Лиш  би  ласка  ця  Божа  не  меркла,
І  війна  не  торкалась  заграви,
Гул  сирен  не  впивався  у  серце.

Білоквіттю  акацій  радію,
Дню  новому  і  вишивці  неба.
Аромати  вдихаю,  мов  диво.
Солов'я  розливається  щебет.
Ось  проходжу  стежиною  знову
Серед  білих  акацій  розкішних.
Виснуть  щедро  квітучії  грона.
Збережи  рідну  землю,  Всевишній.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013232
дата надходження 15.05.2024
дата закладки 15.05.2024

Катерина Собова

Логiчне мислення

У    сусіда    поселилась
Молоденька    квартирантка,
При    знайомстві    похвалилась,
Що    вона    вже    аспірантка.

Сперло    дихання    в    Андрія,
Коли    речі    її    слухав,
Бо    слова    всі    наукові
З    висновками    лізли    в    вуха.

Вже    від    неї    він    дізнався,
Що    Галактика    є    вічна,
А    людині    повсякденно
Треба    мислити    логічно:

-Логіка    допомагає
Досягти,    чого    не    знаєш,
Я    думки    твої    читаю,
І    скажу,    чого    бажаєш.

Облизав    ти    свої    губи,
Та    мене    цим    не    зурочиш,
Витріщивсь    на    мої    груди  –
Значить,    молока    ти    хочеш!

-Боже    мій,    яка    дурепа,-
Зачепило    так    Андрія,-
Жив    без    логіки    весь    час    я
І    збувалась    моя    мрія.

В    селі    Люська    -    всім    відома,
Душу    поглядом    лоскоче,
Без    логічної    науки
Завжди    знає,    що    я    хочу!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013225
дата надходження 15.05.2024
дата закладки 15.05.2024

Наталі Косенко - Пурик

Вклонюсь низенько

Твої  пісні  я  слухаю  роками,
У  них  бринять  краса  і  почуття,
Я  передам  чарівність  всю  рядками,
Хай  лине  тихо  в  миле  майбуття.

Та  розкажу  про  них  усьому  світу,
Як  можна  лиш  сказати  про  красу,
Вклонюсь  низенько  чарівному  цвіту,
Що  нам  дарує  зва́бливу  весну.

За  все,  що  може  серце  так  кохати,
Плекаючи  душевні  почуття,
За  те,  що  може  віддано  чекати,
Так,  як  чекає  ненечка  дитя.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013146
дата надходження 14.05.2024
дата закладки 14.05.2024

Н-А-Д-І-Я

ЩО ТАК БОЛІЛО, НЕ БОЛИТЬ

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=mhqt-2PTbZY[/youtube]


Слова,  слова,  їх  ціла  злива,
Та  різні  значення  у  них.
Їм  випадає  доля  різна,
Вони  життя  можуть  змінить.

Ми  прислухаємось  до  слів,
Які  нам  кажуть  ті,  що  поряд.
Слова,  неначе  птахів  спів,
А  що  з  душею  вони  творять!

Ти  щасливіший  від  усіх,
Одне  слівце  багато  значить.
З  любов"ю  мовити  зумів.
І  вже  життя  пішло  інакше.

Забудеш  все,  що  так  гнітило,
Що  не  давало  просто  жить.
Ласкаве  слово  все  змінило,
Що  так  боліло  -  не  болить.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013099
дата надходження 13.05.2024
дата закладки 13.05.2024

Н-А-Д-І-Я

КОГОСЬ ЧЕКАЄ ДИКА КВІТКА

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=0cYmAJ_Oigw[/youtube]

Розрісся  терен  край  воріт,
Хтось  посадив  давним  -  давно.
Весною  квітне  дивоцвіт,
Все  поглядає  на  вікно.

У  хаті  поряд  пустка  сіра,
Ганяє  вітер  по  кутках.
Якась  сховалась  там  зажура,
1  наганяє  чомусь  страх.

Когось  чекає  дика  квітка,
Зростила  гострі  колючки.
Як  тільки  скрипне  стара  хвіртка,
Кидає  погляд  свій  туди.

Міленькі  ягідки  синенькі
Ховають  гострі  колючки.
На  смак  вони  не  солоденькі,
Чомусь  вони  такі  терпкі.

Зрадливе  хтось  тут  взнав  кохання.
І  без  надії  всі  роки.
І   принесло  комусь  страждання,
А  терен  цей  пустив  ростки.

І  хто  не  йде  -  усіх  зачепить,
Не  дасть  зірвати  ягідки.
І  колючками  швидко  схопить,
Від  болю  лишаться  сліди...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012971
дата надходження 11.05.2024
дата закладки 12.05.2024

Наталі Косенко - Пурик

Послухай мову

Послухай  мову  ранішню  весни,
Її  таку  тендітну  і  незриму,
Як  граються  зманіжені  листки,
Чаруючи  харизмою  екстриму.

Кремезний  дуб,  як  велетень  стоїть,
Воліючи  своїми  почуттями,
Мов  у  безмежжі  стомлених  століть
Заглиблений  у  світ  всіма  думками.

Замріяна  береза  де  луги,
Розкішно  похилила  милі  віти,
Бентежить  душу  ніжністю  весни,
Як  неньки  серце  найрідніші  діти.

Ожина  задивилася  у  даль,
Охоплена  земними  відчуттями,
А  за  вікном,  приглушено  рояль
Співає  дивовижно  голосами.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012937
дата надходження 11.05.2024
дата закладки 11.05.2024

Lana P.

НЕЗГАСИМА…

Як  у  голуба  тріпоче,  
Ваше  серденько  чуттєве  -
Сповістити,  мабуть,  хоче,
Що  усе  в  житті  миттєве  -
Крім  вселенської  любові,
Що  у  душах  перестрічна.
Сни  проходять  кольорові  -
Непогасна  тільки  вічна!


   9.05.24

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012909
дата надходження 10.05.2024
дата закладки 10.05.2024

Світлана Себастіані

Символ войны

Если  в  прекрасном  будущем  однажды  мне  скажут:  «А  ну,
возьми  карандаш  и  нарисуй  войну!»,
то  и  пяти  секунд  для  этого  хватит  мне,
поскольку  я  знаю  главное  о  войне.
Я  нарисую  не  гору  из  черепов,
не  бомбу,  взорвавшую  мирный  сон  городов,
не  птицу  стальную,  что  камнем  летит  с  небес,
не  алую  реку,  не  черный  безрукий  лес,
не  бескрайнее  поле,  где  густо  растут  кресты,
не  собак,  человечьим  мясом  набивающих  животы,
не  старуху,  что  зверем  воя,  обнимает  сыновний  гроб,
не  пулю-дуру,  что  ищет  чей-то  высокий  лоб,
не  новобранца  с  оторванной  головой,
не  мальчика,  что  под  грудой  обломков  еще  живой,
не  плоский  ослепший  остов  с  табличкой  «родильный  дом»,
не  погремушку,  солдатским  раздавленную  сапогом,
не  смерть,  что  в  ночи  подобна  огненному  столпу,
не  потерявшую  разум,  мечущуюся  толпу,
не  атомный  гриб,  не  дрон,  не  горящий  танк,  –
символ  войны  –  запомните!  –  бумеранг.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012907
дата надходження 10.05.2024
дата закладки 10.05.2024

Lana P.

Кульбабовий гольф (хоку)

***
Ціляться  в  лунки
Білі  м'ячики  кульбаб.
Гольфове  поле.

***
Грає  вітер  гольф
Легкими  м'ячиками
Білих  кульбабок.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012832
дата надходження 09.05.2024
дата закладки 09.05.2024

Наталі Косенко - Пурик

Моя душа співає соло

Як  тихо  спить  усе  навколо,
Моя  душа  співає  соло,
Немає  музи  для  дуету  
Чи  для  взаємного  квінтету.

Та  не  сумую  я,  бо  знаю,
Душевну  книгу  пролистаю,
Знайду  привабливі  моменти
Де  загубились  компліменти.

Загляну  в  сад  -  краса  і  радість,
Для  мене  -  це  найбільша  слабість,
Душа  моя  співає  соло
І  вся  краса  бринить  навколо.

Спасибі  рідна,  за  наснагу,
Святу  та  правильну  пораду,
За  милий  світ  із  насолоди,
Вклонюся  мудрості  природи.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012795
дата надходження 09.05.2024
дата закладки 09.05.2024

Н-А-Д-І-Я

Літа метелик перед носом

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=KYnBoSR9UUw[/youtube]

Літа  метелик  перед  носом,
Мене  немов  не  помічає.
На  мить  подивиться  все  ж  скоса,
На  квітку  сяде,  спочиває.

Красивий,  ніжний,  кольоровий,
За  ним  кидаю  я  свій  погляд.
Та  що  казать  -  він  винятковий,
Я  все  ж  чекаю  -  сяде  поруч.

А  він  усе  це  розуміє,
Ціну  йому  я  підняла.
Від  цих  думок  повільно  мліє...
Я  раптом  погляд  відвела.

Безмежне  квітів  розмаїття,
Вбирають  очі  цю  красу.
Ось  крилець  чую  трепотіння,
Бачу  -  набрався  він  страху.

Притих    і  сів  мені  на  плечі,
Крильми  торкнувсь  мого  лиця.
Кудись  втекли  думки  про  втечу,
І  вже  грайливий,  як  дитя...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012767
дата надходження 08.05.2024
дата закладки 08.05.2024

Lana P.

МАЕСТРО…

Вібруйте  повітрям,  Маестро,
продовжуйте  грати  на  флейті  -
хай  музика  ллється  оркестром,
знімає  утому  в  моменті!

Утворюйте  такти  для  пісні  -
втрачати  не  варто  акордів,
мелодії  серця  подібні
вальсуючим  спадам  фіордів.

Вирівнюйте  темпи  і  ритми,
вдивляючись  у  безкінечність,
сховавши  важливе  між  рими,
відкинувши  геть  суперечність.

Танцюйте  уміло  руками  -  
на  клавішах  муза  крилата.
Глибинно  цілуйте  вустами  -
звершиться  крещендо  соната!          

2023-2024

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012709
дата надходження 07.05.2024
дата закладки 07.05.2024

Ніна Незламна

Давно немає звістки (рим проза)

   
 Давно  немає  звістки,  думки  -    у  горлі  кістка.  Обличчя  зеленіє,  душенька  знемагає.  Здавалось,  що  вона,  ось-ось  зовсім  зімліє,  своє  єство  втрачає.
Башку  ніби  зірвало,  по  хаті  залунало,-  Ах  ти  рашистська  погань!
Думки  неначе  повінь.  Ой  справитися  важко,  прийнять  занадто  тяжко.  
 Думки-  цунамі  в  морі,  народ  бажає    волі.
Війна  в  країні,  померкли  зорі....
       Клятущий  зупинися!  Водою  освятися!
Може  чумна  душа,  чи  міль,  чи  ти  окурок?!Хай  спиниться  ваш  нелюд,  при*урок!  
 З  ким  їсть,чи  п’є,  він  за  столом,  а  до  нас  знов,  смерть  йде  селом.
 Привезли    двох  синочків,  лежать  поміж  віночків.  Довкола  ріки  сліз,  ридання,  душа    у  небаса  зарання...  злетіла  ввись,  лишила  тіло.  А  вони  ж  любі,  боролись  сміло.  За  все  село,  за  всю  родину,  за  рідну  землю,  неньку-  Україну.  
Спинися  звіре-  ненажера!  Хай  забере  тебе  х*лера!
     Ой,  Боже  –Боже,  прости,  я  кляну.  Благаю  Отче  –  зупини  війну!  
Комусь  Великдень,  а  комусь    жура,  горе.  Смуток  і  біль,  страждань  ціле  море.
   Морські  Боги,  до  вас  молюсь,  прошу  змийте  р*шу.  Та  дайте    Україні  -  долю  квітучу,  кращу!
       Давно  немає  звістки,  мов  буревій  заліз  у  мізки.  А  чи  отримає  вона  СМС?
Чи  у  вікно,  пташка  сповістить  про  смерть....

                                                                                                                                                 06.05.2024р

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012679
дата надходження 07.05.2024
дата закладки 07.05.2024

Наталі Косенко - Пурик

Одна мить

Тобі  поклала  руку  на  плече,
Солодких  снів  омріяно  схопила,
Чомусь  відчула  в  глибині  пече
І  зупинити  смуток  вже  не  в  силі.

Чому,  чому,  запитую  себе?
Та  відповідь  я  знаю,  бо  ховаю...
І  в  серці  залишилася  лише  
Частиночка  розкішного  розмаю.

Розмита  болем  в  маренні  якімсь,
Навіщо  спопелилася  докраю?
А  пахощі  весняні  та  п'янкі
Я  ніжно  у  душі  ще  відчуваю.

Торкнуся  щастя,  дивно,  як  в  той  час
Дає  мені  таку  велику  силу
І  дихання  почую  ще  не  раз
Та  зупиню  любу́  нестерпну  зливу.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012663
дата надходження 07.05.2024
дата закладки 07.05.2024

Віктор Варварич

Христос Воскрес!

Лунають  мелодійно  дзвони
І  веселяться  наші  серця.
Ісус  подолав  перепони,
Воскрес  для  нас  і  свого  Отця.

Він  взяв  гріхи  усього  світу,
Дозволив  себе  умертвити.
Виконав  все  по  заповіту,
Щоб  кожен  з  нас  міг  вічно  жити.

Він  знищив  первородний  гріх,
І  смертю  смерть  Він  подолав.
Перейшов  на  Отчий  поріг,
Вічну  славу  в  Бога  пізнав.

Ісусова  любов  безмежна,
Огортає  зранені  серця.
Думка  Його  беззастережна,
Прямує  із  нами  до  кінця.

Нехай  гарний  піснеспів  лунає,
І  лине  до  Небесного  Отця.
Хто  вірить,  Божу  славу  пізнає,
Побачить  світло  із  Його  лиця.

©  Віктор  ВАРВАРИЧ  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012532
дата надходження 05.05.2024
дата закладки 05.05.2024

Капелька

Что значит слово - Человек

Актуальная  версия  не  претендующая  
на  истину  в  последней  инстанции.
Благодарен  талантливому  Поэту  
Клуба  Поэзии  Украины  Шарму
затронувшему  тему  о  человеке,
после  чего  был  написан  этот  стих.

Мы  на  Земле  который  век,
Что  значит  слово  -  Чело-век?
Он  друг  Природы  или  зверь
Приносит  множество  потерь?

Он  Ра-зум,  Со-весть  и  Душа
Иль  отражение  врага?
В  нём  чистый  Дух,  Любовь  и  Свет?
А  может  зло  фашизма  Zet?

Пусть  каждый  скажет  за  себя:
"Какая  у  него  земля?
И  кто  хозяин  в  их  стране?
И  почему  восток  в  огне?"

Есть  план  у  Бога  на  людей,
Но  и  не  спит  враг-бармалей
-  Посеял  семена  вражды,
У  власти  в  странах  ведь  "жильцы".

Рулетка,  бойня  на  кону,        
Европу  втянут  в  ту  "игру".
Народы  стран  на  всей  Земле
Хотят  объединить  в  войне.

Пророчат  -  так  должно  ведь  быть
Вам  Апокалипсис  твердит.
Нет!  Пусть  не  верит  Человек,
Что  нужен  с-ума-сшедший  век.

Пусть  Царство  Света  и  Любви
Критерий  будет  для  Души.
Пусть  Радость,  Счастье  в  мир  несёт
Всех  здравомыслящих  оплот.

                                   11.03.2024.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012548
дата надходження 05.05.2024
дата закладки 05.05.2024

Капелька

Гармония и красота

Гармония  и  красота                                                                            
-  Понятные  для  всех  слова.                                            
И  даже  Небо  на  Земле
Вдруг  отражается  в  воде.    

И  отражает  Человек
Свои  дела  в  мир  много  лет,
Но  к  сожалению  Земля
Как  Рай  Земной  не  расцвела.

Март  2021  г.  В  марте  2024  г.
было  изменено  несколько  слов.
Не  расцвела  там,  где  через  деяния  Человека  
в  мире  были  нарушены  гармония  и  красота.

Ежегодно  Земля  теряет  7  300  000  га  лесов.
Более  50  %  тропических  лесов  Мира  уничтожены.
От  10  000  до  1  000  000  000  животные  гибнут  
в  одном  лесном  пожаре.
Более  2  000  000  000  тонн  мусора  образуется  
в  Мире  за  один  год.
Тихоокеанский    "мусорный"  остров  видно  
из  космоса.
Ежегодно  несколько  миллионов  животных  умирают  из-за  отходов  Человечества.
На  Форельских  островах  убиты  1428  дельфинов  в  течении  меньше  чем  за  сутки  -  традиция  островитян  раз  в  год  делать  дельфинам  "харакири".
И  т.  д.  и  тому  подобное,  привёл  только  часть  фактов.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012547
дата надходження 05.05.2024
дата закладки 05.05.2024

Н-А-Д-І-Я

В полоні відчаю й печалі

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=YPlYAxW6kfM[/youtube]


В  полоні  відчаю  й  печалі,
Підводим  очі  до  небес.
Ми  там  Всевишнього  шукаєм,
Бо  знаєм  -  він  в  цей  День  Воскрес.

Весна  у  повному  розквіті,
Душа  так  хоче  відпочить.
Та  не  дають  думки  болісні,
Тебе  ми  просим  підсобить.

Почуй  Молитви   матерів,
У  них  прохання  лиш  до  Тебе:
Врятуй  цей  світ,  який  змарнів,
І  вже  тримається  лиш  ледве.

Дай  сили  Воїнам  в  бою,
Скажи  -  найкращі  вони  в  світі!
Тебе  я,  Господи,  прошу,
Ти  подаруй  нам   добрі  вісті.

Хай  сльози  висохнуть  у  всіх,
Зроби  кінець  оцій  війні.
І  щоб  лунав  дитячий  сміх,
Звільни  від  тя́жкої  біди..
------------------------------------
Вітаю  всіх  друзів  і  читачів  зі  світлим  святом  Великодня.
Хай  здійсняться  всі  ваші  омріяні  бажання.
Христос  Воскрес!  Воістину  Воскрес!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012544
дата надходження 05.05.2024
дата закладки 05.05.2024

Ніна Незламна

У небеса летять слова

Болить  душа.  У  небеса,
Летять  слова  Христос  Воскрес,
А  в  Україні  йде  війна,
Молюсь  Воїстино  Воскрес,
Невзначай  падає  сльоза…

Під  серцем  щем,  квітне  весна,
Скрізь  роси  -  сльози  матусі,
Не  зустріча  сина  вона,
Вже  третій  рік  у  розлуці,
Бо    ж  рідну  землю  захища…

У  молитвах  із  відчуттям,
Не  втратить  віру  й  надію,
Наперекір  війні,  вітрам,
Знову  плекать  свою  мрію,
З  часом    розквітне  країна!

І  просить  Бога  поможи!
Захисти  цвіт  України!
Весна  новІ  сплете  вінки
У  самоцвітах  родині,
Щоб  вишивались  рушники
Для  караваю  й  весілля!

   ***
 З  Великоднем,  шановні  друзі!
Не  втратьмо  й  ми  віри  на  волю,
Почуй  Всевишній,  дай  кращу  долю!
Пошли  нам  миру  і  добра  в  кожну  світлину!  
Христос  Воскрес!
                                         Воістино  Воскрес!

                                                   05.05.2024р
 

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012539
дата надходження 05.05.2024
дата закладки 05.05.2024

Світлая (Світлана Пирогова)

Молитва - і подяка, і благання (тріолет)

Молитва  -  і  подяка,  і  благання,
В  ній  розум  і  сердечні  відчуття,
На  Божу  поміч  щире  сподівання.
Молитва  -  і  подяка,  і  благання,
Очищення  душі  із  завмиранням,
В  один  потік  -  духовності  злиття.
Молитва  -  і  подяка,  і  благання,
В  ній  розум  і  сердечні  відчуття.






Усіх  наших  захисників,  друзів,  одноклубників  вітаю  Вас  і  Ваші  родини  зі  Світлим  Христовим  Воскресінням!  Здоров'я,  миру  і  Божого  благословіння!

ХРИСТОС  ВОСКРЕС!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012518
дата надходження 05.05.2024
дата закладки 05.05.2024

Наталі Косенко - Пурик

Любовне протеже

Ти  поцілунок  бережеш,
З  тієї  зустрічі,  що  влітку,
Святе  любовне  протеже
Плекаєш  ніжністю,  мов  квітку.

Солодкий  смак  і  диво  нот,
Які  з'єдналися  зі  світом,
Неначе  осені  руно
Вдалося  знов  тобі  зустріти.

Торкнулось  подихом  і  все,
І  розчинилося  у  далях...
В  тіні́  зворушливе  лице
Та  звуки  трепетні  роялю.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012442
дата надходження 04.05.2024
дата закладки 04.05.2024

Под Сукно

Депрессия

Депрессия.  мой  самый  первый  стих.  хм

Такая  страшная  тоска,  такой  комок  удушья.  
Депрессия  рвет  связи  с  естеством,
полупустая  я  сжимаю  пальцы  с  хрустом
и  разжимаю  в  шепоте  немом.

От  слез  иссохшие  глазницы  цепенеют
и  кожа  губ  изжевана  до  язв.
Осколки  сердца  в  кожуре  дубеют
и  хрипы  с  бронхов  иглами  торчат.

Но  этого  никто  не  замечает:
"Держись!  Ты  сильная.  Ну  как  дела?  Привет."
И  замерзает,  замерзает  
участие  твоих  друзей  в  ответ.

Но  надо  выгрести,  и  надо  выплыть.
Питаюсь  равнодушьем,  как  травой.
Цепляюсь  кончиками  пальцев  за  ненужность  
своей  судьбы  в  потоке  праздности  чужой.

Цепляюсь,  истирая  ногти.  
Теряя  веру,  обретаю  свет.
Депрессия  еще  кольцом  тягучим  
накатывает,  но  уже  в  ответ:

"Все  хорошо,  держусь,  
да,  тут  немного  душно,
я  все  еще  люблю,  я  сильная.  
Привет."
OSAlx  2о18-о2

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012378
дата надходження 03.05.2024
дата закладки 03.05.2024

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 03.05.2024

Lana P.

ВЕСНОКВІТ…

Сади  розквітають  для  миру,
Дарують  натхнення  землі,
Впиваються  медом  джмелі,
Під  звуки  пташині,  хмільні.
В  повітрі  -  букет  еліксиру.
Цвіти,  моя  весно,  в  мені!      30.04.24

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012337
дата надходження 02.05.2024
дата закладки 03.05.2024

Наталі Косенко - Пурик

Весняна веремія

Вийдеш  на  вулицю,  ох,  і  краса,
Ніжно  розсипала  щастя  весна,
Білі  стоять  абрикоси  в  рядках,
Мов  наречені  в  розкішних  вінках.

Дивне  творіння  так  грає  без  меж,
Поряд  квітник  гармонує  вже  теж,
Милі  примулки,  мов  зорі  з  небес,
Наче  створили  квітковий  котедж.

Ох,  веремія  весняна  бринить,
Глянеш  навколо  і  хочеться  жить,
Знову  кружляє  в  повітрі  краса,  
Тихо  всміхаються  нам  небеса.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012308
дата надходження 02.05.2024
дата закладки 02.05.2024

Zorg

Як талант востаннє відцвіте

За  життя  поет  немало  бачив,
Бо  штиблетів  купу  протоптав.
З  неба  місяць,  ніби  ріг  телячий,
Відломився  і  пірнув  у  став,
Розлетівшись  на  холодні    бризки,
Що  ковзнули  раптом  по  щоці.
Тож  тепер  збиратиму  у  низку
Вечорами  срібні  сльози  ці.
Вийде  ночі  ще  мені  долати
Біля  чарки  з  думами  про  те,
Звідкіля    чвалатиму  до  хати,
Як  талант  востаннє  відцвіте?

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012290
дата надходження 01.05.2024
дата закладки 01.05.2024

Наталі Косенко - Пурик

Дивні спогади

Мов  дивні  спогади  хвилин,
Що  розбудили  мене  зранку,
Я  чула,  як  гірчить  полин,
Який  ховався  у  серпанку.

Згадалась  кожна  мила  мить
Та  погляд  рідний,  що  дивився
І  до  цих  пір  душа  болить,
Він  зовсім-зовсім  не  змінився.

Той  найдорожчий  у  житті,  
З  яким  завжди  ́було  так  втішно,
Його  мелодії  прості
Лишились  в  пам'яті  навічно.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012172
дата надходження 30.04.2024
дата закладки 30.04.2024

Надія Башинська

У СИНІМ НЕБІ ЗНОВ ЛЕЛЕКИ В'ЮТЬСЯ

У  синім  небі  знов  лелеки  в'ються...
Лелеченьки,  веселики  ясні.
Є  поміж  них  і  мій  малий  журавлик,
гойдає  ген  хмарину  на  крилі.

Його  я  упізнав!  Це  наш  крилатий,
це  наш  отой  веселик  молодий.
Це  він,  як  осінь  золотила  гай  наш,
у  теплий  край  летіти  не  хотів.

Всі  журавлі  зібралися  у  зграї,
а  він  ходив,  неначе  щось  шукав.
"Не  хоче  відлітати  наш  журавлик,"-
тоді  татусь  зажурено  сказав.

Я  часто  говорив:"Послухай,  друже!
Лети  мерщій,  бо  ж  крилоньки  дано!
Я  підросту  й  залишу  свою  хату,
в  весняному  саду  своє  село.

Лети,  маленький!  Крилонька  зміцніють,
тебе  піднімуть  легко  в  синю  вись.
Та  тільки  пам'ятай,  що  я  чекаю,
весною  ти,  будь  ласка,  повернись!"

Він  полетів...  А  що  ж  було  робити?
До  зграї  вже  останнім  він  пристав.
Що  рідний  край  є  наймилішим  в  світі,
малий  журавлик,  видно,  тоді  знав.

Де  тато  й  мама,  і  твоя  родина,
де  поле  й  річка,  і  квітучий  гай,
й  твоя  тут  Батьківщина  є,  дитино,
до  неї,  як  журавлик,  повертай!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012082
дата надходження 28.04.2024
дата закладки 29.04.2024

Ніна Незламна

Вишневі пелюстки

Розвівала  вишня  пелюстки  додолу,
Шубостливий  вітер,  здіймав  у  висоти,
Та  зненацька  впали  прямо  на  дорогу,
Не  знайшлася  доля,  певно    Боги  проти.

Тож    навіщо  квітла  з  колисковим  співом,
Все  ж  втішалась  світом    й  ранньою  весною,
Ой  та  нащо    ж    зрада,  суперечка  з  гнівом,
Замовкало  серце,  вмивалась  сльозою.

Діточок  зростила,  їм  би  жити  й  жити,
Та  війна  кривава,  сповила  в  кайдани,
Розлютився  вітер,  зніс  до  неба  квіти,
Землю  лють  гнобила,  допікали  рани.

Скільки  сили  вклала,  до  жалю  боліло,
Ввись  політ  пелюсток,  навкруги  біліло.

21.04.2024р

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012117
дата надходження 29.04.2024
дата закладки 29.04.2024

Катерина Собова

Рука допомоги

Поміч    в    нас    гуманітарна  –
В    дійсність    перетворить    мрію:
Тут    всім    бідним    пропонують
Одяг,    крупи    і    олію.

-Треба,    мамо,    нам    туди    йти,-
Попросила    мала    Люда,-
Миттю    ця    гуманітарка
Допоможе    добрим    людям.

Я    учора    подивилась  -
Тьоті    в    татовім    планшеті
Зовсім    голі:    одна    в    туфлях,
Друга    -    в    білому      береті.

Вони    мерзнуть    біля    ліжка,
Одна    з    них    -    така    худенька,
Нема    ковдри,    щоб    укритись,
Простирадло    -    й    те    тоненьке.

Третя    чухалася    в    ліжку,
Бо    її    кусали    блохи,
На    ногах    були    у    неї  
З    візерунками    панчохи.

Ми    попросимо    на    пункті
Для    жінок    цих    одежину,
Щоб    змогли    вони    зігріти
Свої    груди,    ноги    й    спину.

В    школі    вчителька    казала  –
Треба    всім    допомагати,
Буде    це    приємно    тьотям
І    радіти    буде    тато!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012111
дата надходження 29.04.2024
дата закладки 29.04.2024

Н-А-Д-І-Я

Зупини оцю мить

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=wCLGSWaT86U[/youtube]

Якщо   серце   не   плаче   і   душа не   болить,
Порадій   цьому   тихо,   закохайся  в  цю   мить.
Розділи   ніби   скарб,   що   здобутий,   надвоє.
Поділись   цим   багатством,   його    хватить   обом   їм.

Хоч   малесеньку   крихту,   що   від   тебе   дістане,
Розростеться    це   щастям,   тоді   іншою   стане...
Щастя   в   всіх   воно   різне,   його   треба   відчуть,
Як   постука   зненацька,   не   барися   почуть.

Відчини   серце   настіж,    усміхнися   йому.
Хай   відчує   гостинність,   не   ховайся   в   пітьму.
Другий   раз   не   вернеться,   десь   притулок   знайде,
Може,   просто   його   в   тебе    хтось   украде..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012055
дата надходження 28.04.2024
дата закладки 28.04.2024

Ніна Незламна

Вербна неділя

Почуття    теплі,  нестримні  до  світу,
Весна  корали  дарувала  квітам,
Сприйняття  дива  -  різнобарвність  цвіту,
Пора  ясніти  і  вербовим  вітам.

Кольори  жовті,    роси,  мов  алмази,
Лиш    пух  махровий  заграє  із  вітром,
Давно  немає  на  нього  образи,
Він  спав    день  й  ніч,  прозвали  нечуйвітром.

Щодня  ж  дощило,  омилась  землиця,
У  росах  сяючих,  трави  зелені,
А  верба  нині,  як  красна  дівиця,
Тож  прийшло  свято,  Вербної  неділі.

Ми  просим  Бога,  най  війна  скінчиться,
Посвятить    разом,  нам  буде  нагода,
І  земля  рідна,  нехай  освятиться,
Й  почують  люди  слово-Перемога!

*
Шановні  друзі,  читачі!
Щиро  вітаю  з  Вербною  неділею!
Миру,  добра,  наснаги,  здоров’я  і  щастя!
Хай  вербичка  б’є!
Захисникам  й  захисницям  сили  придає!
Подяка  й  уклін  воїнам  нашим,
Що  ми  теж  можемо  святкувати.
Все  буде  Україна!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012025
дата надходження 28.04.2024
дата закладки 28.04.2024

Под Сукно

Шарады

Что  мне
                             твои  праздные  шарады  -
огненный  завес  словес  пустых,
от  лукавствия  поди  сплетаем
в  звенья  -змейкой  вязаной  в  узлы
вкруг  моей  обманно  хрупкой  шейки-  
перетягивающие  позвонки.
Что  тебе
                               мои  глаза  кокетки,
считывающий  с  зева  -  изнутри.
Белые  поверхностные  воды
под  надёжной  корочкой  слюды,
рыбьи  перламутровые  своды
жабр,  раззявленные  ноздри,  рты  -
юностью  гружёные  матрёшки,
купленные  словом  на  алтын.
Что  им
                         твои  тайные  заботы,
скрытые  под  маскою  игры.
Что  мне
                             твои  будние  немоты,
считывающей  слово  изнутри.

OSAlx2020-12

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012022
дата надходження 28.04.2024
дата закладки 28.04.2024

Lana P.

МОХ І ДЯДЬКО КРОХ…

На  камінні  виріс  мох  -
Примостився  дядько  Крох,
Розганяє  хвацько  хвилі  -
І  летять  ширококрилі
У  незвідані  краї  -
Сіль  лишають  на  землі,
В  білопіннім  шумовинні,
Дух  захоплюють  дитині  -
Ми  радіємо  світлині.  

24.01.24

P.S.  Моя  світлина.  Січень  2024.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012009
дата надходження 28.04.2024
дата закладки 28.04.2024

Інь-янь

Лиш з тобою

Лиш  з  тобою  я  в  небо  лечу,
Недосяжні  всі  зорі  там  бачу,
Лиш  з  тобою  морями  я  мчу,
Щоб  у  хвилях  спіймати  удачу.
Лиш  з  тобою  полями  біжу
І  лягаю  на  землю  з  травою,
Лиш  з  тобою  долаю  межу
І  пірнаю  в  чуття  з  головою.
Лиш  з  тобою  я  чую  життя,
Як  воно  тихо  дихає  в  такт,
Лиш  з  тобою  я  в  ролі  митця
З  кольорами  тримаю  контакт.
Лиш  з  тобою  чекаю  на  ніч
І  згораю  в  палкому  бажанні,
Лиш  з  тобою  дивлюсь  віч-на-віч,
Щоб  серця  наші  злились  в  коханні.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012007
дата надходження 27.04.2024
дата закладки 28.04.2024

Lana P.

…хоку…

***
Вчуся  мистецтву.
Нанизую  намисто  
зі  слів  у  вірші.

***
Під  спів  зорянки
прокидається  земля
у  весноквіті.

***
Краплинки  дощу
танцюють  на  листочках.
Весняний  концерт.

***
Гублять  у  травах
гіацинти  в  оборках
важкі  пахощі.

***
Малинівки  спів
в  яблуневому  цвіті.
Веселий  абзац.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011994
дата надходження 27.04.2024
дата закладки 27.04.2024

Н-А-Д-І-Я

Вечірня розмова

   [youtube]https://www.youtube.com/watch?v=W644cxOMUpk[/youtube]
Заходить   вечір   непомітно   в   хату,
А   за   вікном   туману   полотно.
Ледь-ледь   відчутно   терпкий   запах   м"яти.
Я   вечір   виглядаю   вже   давно.

Його   я   запросила   на   розмову:
Гостинність   і   повага,   теплий   чай.
Все   це   в   розмові   буде   допомога.
І   більш   нічого..Прошу,   вибачай.

Як   завжди   подивились   очі   в   очі.
Він   ненароком   нібито   зітхнув.
Здається,   що   далеко   так   до      ночі,
А   вечір      так   солодко   позіхнув...

Ну   що   сказать?    Не   так   усе   й   погано,
От   тільки   ночі   довгі    весняні.
А   інше    все   -   за   сімома   замками,
Настояні на   м"яті,   духмяні.

Так   хочеться   сказати   йому   більше,
Та   я   минаю   те,   що   головне.
А   за   вікном   стає   усе    темніше...
Та   бачу,   вже   не   слухає   мене.

Заснув    сердега.....Щось   йому   вже   сниться,
Під   монотонну   розповідь   мою..
Чому   ж   мені   до   ранку   все   не   спиться?
Шукаю   в   тім   причину   й   не   збагну..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011980
дата надходження 27.04.2024
дата закладки 27.04.2024

Под Сукно

П о з в о л ь

Оставь  мне  каплю  малую  мадеры.
слизать  позволь  с  губы  янтарный  камень.
Люблю  и  цвет  её  и  гнили  запах

и  мазкий  след,  марающий  фужеры
порожние,  пузатые,  так  пламень
от  масла  тает  жировая  лампа.

Оставь,  позволь  мне  вкусом  насладиться,
а  за  собой  прикрой  тяжёлый  ставень,  
кидающийся  следом  тени  в  память,

намереваясь  в  ней  же  раствориться.
Слизать  позволь  её  с  губы,  измаять
и  изваять  желанное  губами

и  проглотить  вовнутрь  жёсткий  камень,
как  рыба  блёсны  медные  глотает,
обманутая  въяве  рыбаками.

Оставь  мне  каплю  малую  мадеры,
и  винным  вкусом  гнили  насладиться,
из  янтаря  в  тепло  возобновиться
п  о  з  в  о  л  ь

OSAlx2020-12
Эгон  Шиле    Мадонна  с  младенцем.  1908г

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011946
дата надходження 27.04.2024
дата закладки 27.04.2024

Под Сукно

Небо на привязи

Небо  тревожной  запуталось  лентой,
рвётся  из  рук,  я  устала  держать.
Вырвется  и  улетит  к  эпицентру,
буду  глазами  его  провожать.

Мне  хорошо  на  земле  
и  как  птице  в  небе  летать  высоко  
мне  легко.
Если  без  неба  останутся  птицы,
будут  ходить  по  золе
босиком.

Крылья  ненужные  сбросят...
Молиться  буду  за  то,  чтоб  их  крылья  собрать,
не  растерять,  договориться  с  Богом,  
чтоб  небо  вернул  нам  опять.  
 
Я  не  хочу  жить  в  норе,  
очутиться  в  чёрной  дыре,
без  восхода,  лишь  мга.
Буду  держать  небо  солнечной  нитью,
не  отпущу,  
хоть  немеет  рука.

OSAlx  2018-07

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011956
дата надходження 27.04.2024
дата закладки 27.04.2024

Світлая (Світлана Пирогова)

У священному гаю

У  священному  гаю́  на  хвильку  зупинились,
На  святій  землі  поміж  дерев.
І  нема  рабів  душею  чорноницих,
І  не  чути  крику  і  тривоги  рев.

І  жахіття  вже  не  ріжуть  лезом  по  живому,
Розчинились  сіль  війни,  зловісний  час.
В  пеклі  запалали  темні  всі  потвори,
Не  забрати  їм  ніколи  волі  в  нас.

У  священному  гаю́  життя  і  щастя  спокій,
Сила  в  нім  Божественна  тримає  дух.
Сяючих  зірок  рої  і  безліч  мирних  років,
Тільки  до  гармонії  розумний  рух.




(Вірш  за  картиною  Олега  Шупляка  "  У  священному  гаю")

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011969
дата надходження 27.04.2024
дата закладки 27.04.2024

Наталі Косенко - Пурик

Мирне мереживо

Скоро  світ  зачарує  серця́,
Мабуть  звіт  неземного  творця,
Крізь  сльозу  засіяє  життя,
Посміхнеться  і  ненька  й  дитя.

Глянуть  в  очі  -    і  батько,  і  син,
Не  гірчитиме  навіть  полин,
Обіймуться  і  сестри  й  брати,
Шлях  тернистий  змогли  ми  пройти!

Рідні  теж  посміхнуться  з  світлин,
Це  така  неповторність  хвилин,
Через  хвилі  тяжкого  життя  -
Відгукнеться  врожаєм  земля.

Заясніє  небесна  краса,
Засріблиться  ранкова  роса
І  у  мирнім  мереживі  днин
Пропливає  років  часоплин.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011941
дата надходження 27.04.2024
дата закладки 27.04.2024

Чайківчанка

НЕЗАБУДКА

А  життя  віддзвенить  немов    пісня
Є  ноти  печалі  та  смутку.
Не  до  всіх  прийде  -  осінь  пізня
Не  для  всіх  цвіте  -  незабудка.

Грає  нам  сопілкар  на  сопілці
ЇЇ  голос  тоненький,  ніжний.
Ваблять  нас    барви  неба  -  на  квітці
А  ранить  вроду  -    подих  сніжний.

Цвіте  квітка  один  раз  на  землі
Дарує  мить  щастя  і  красу.
Шукає  ясне  сонечко  в  імлі
В  своїх  очах  ховає  сльозу.

Падають  перли  роси  із  неба
Зрошують  цвіт  -  зірка  світання.
Дарують  блаженний  час  -  для  тебе
У  душі  сходить  -  квіт  кохання.

В  незабудки  очі,  як  океан
У  них  побачиш  ясні  зорі.
Сяють,  як  сто  каратів  -  діамант
Осяюють  путь  в  життєвім  морі.

Як  зустрінеш  незабудку  в  житті!
Не  топчи  її  цвіт  ногами.
Поглядом  обійми  у  почутті
В  серці  залелій  небесами.
М  ЧАЙКІВЧАНКА.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011903
дата надходження 26.04.2024
дата закладки 26.04.2024

Н-А-Д-І-Я

Живи на зло всім тим, хто зневажає… ( повторно)

Терпи...Усе  колись  минає...Живи  на  зло  всім  тим,  
хто  зневажає!Даруй  тепло  тому,  хто  це  цінує!  
-----------------------------------------------------
Життя  повільно  скрапує  незримо,
І  повільніше  робимо  ми  крок.
Але  в  думках  ще  розправляєм  крила,
Й  життєвий  пам"ятаємо  урок.

Зупинимось,  де  треба,  не  спішим,
Подумаєм,  чи  варто  це  робити.
Можливо,  шлях  знайдемо  все  ж  простий,
За  це,  щоб  люди  не  змогли  судити.

Обходимо  ми  гострі  вже  кути,
І  мовчимо,  коли  така  потреба.
І  головне:  не  стать  рабом  смуті,
Обходити  шляхи  усі  ганебні.

Колись,  як  стане  важко  аж  до  краю,
Згадаєм  тонку  соломинку.
Буває,  що  в  житті  вона  спасає,
Дозволить  відпочити  на    хвилинку...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011910
дата надходження 26.04.2024
дата закладки 26.04.2024

Lana P.

Розгублена зі сну… (сонет)

Шершавою  рукою  вітер
Погладив  пагорби  вві  сні,
Щетину  об  травицю  витер  -
Навіяв  спогади  сумні.

Спивав  нічні  сріблясті  роси,
В  квітневу  пору  із  трави  -
Куйовдив  не  ошатні  коси,
Оглянув  з  ніг  до  голови.

Не  ніжним  поглядом,  лукавим,
Уп'явся  в  дикий  живопліт  -
Там  сонні  горобці  чудні.

Охриплим  голосом  та  жвавим
Нелагідно  сказав  «привіт»,
Розгубленій  зі  сну  весні.



25.04.24

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011859
дата надходження 26.04.2024
дата закладки 26.04.2024

Пісаренчиха

ЗЛО

зло,  яке  відпустила
пожухло
опало  листям
перемилось  дощами
протрухло
згубився  слід

зло
яке  гамувала
як  стяг
майорить  над  містом
кожен  вечір
салют  йому
кожен  ранок
привіт

рейки  в  розбіг  біжать
та  приводять  назад
по  колу
голки  слів
леза  фраз
розум  точить  своє  довести

зачепилась
залипла  на  вік
в  павутині  болю
обвінчались  по  згоді
чуже  зло  і  праведна  ти

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011888
дата надходження 26.04.2024
дата закладки 26.04.2024

Zorg

Обернувся туманом ранок

Обернувся  туманом  ранок
І  зненацька  накрив    тополю.
Як  стає  від  нудьги  погано,
Шкандибаю  собі  до  поля
Націдити  велику  пляшку
Ароматів  палкого  квіту,  
Бо  знехмеленому  вже  тяжко
Зустрічати  жагуче  літо.
Хоч  багато  мені  не  треба,
Та  бажається  наостанок
Під  окраєць  ясного  неба
Скуштувати  п'янкий  світанок.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011809
дата надходження 25.04.2024
дата закладки 25.04.2024

Ніна Незламна

Пробудження

Зеленавий  колір,  мигтів  у  садочку,
У  безсонну  нічку  світле,  ніжне  листя,
Із  бруньок  маленьких  виткало  сорочку,
Вдягнув  світлий  ранок  у  срібні  намиста.

То  життєвих  подих,  насолод  повітря,
Розстелитись  ніжно,  сприймать  світ  звабливий,
У  обіймах  сонця,  не  знать  зимні  вістря,
А  пізнать  цілунки,  шле  ж  вітер  щасливий.

Ледь-ледь  тьмяні  сутінки,  відійшли  жваво,
Веде  промінь  танго,  вміло  в  піднебессі,
Зтамувавши  подих,    птах    завів  сопрано,
Прокидайся  земле,  сни  відводь,  на  часі.

                     21.04.2024р

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011816
дата надходження 25.04.2024
дата закладки 25.04.2024

Под Сукно

Порочный круг

Из  всех  кругов  один  лишь  круг
необоснованно  порочен.
Из  всех  друзей  один  лишь  друг
необоснованно  пупочен.
И  коли  не  минёт  пройти  
все  девять  полукружий  ада,
навстречу  круг  сомкнёшь  лишь  ты,  
вплоть  пуповиною  обвязан-
ный.  
Оставшееся  ни  к  чему,
оставшемуся  не  обязан...
Но  так  же  как  и  ты  к  нему,
он  столь  же  и  к  тебе  привязан-
ный.

OSAlx2020-12
Яцек  Мальчевский    Порочный  круг

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011743
дата надходження 24.04.2024
дата закладки 24.04.2024

Катерина Собова

Солодка жінка

Був    ще    з    ночі    злий,    сердитий
Іннокентій    на    дружину,
Придирався    до    дрібничок,
Тарабанив    безупинно:

-Я    вважав    -    ти    жінка    мудра,
Апетитна,    як    сосиска,
Думав:    ти    -    цукрова    пудра,
А    насправді,    ти    -    редиска.

Де    ж    той    цукор    заховався?
Погляд    -    хижої    вовчиці,
І    в    душі    твоїй,    і    в    тілі  –
Суміш    хрону    і    гірчиці.

-Вам    не    вгодиш,-    каже    жінка,
Здатні      всі    критикувати!
Щоб    відчути    смак    солодкий,
Треба    знати,    де    лизати.

Я    -    лікер    солодкий    в    пляшці,
А    ти    бачиш      лише    тару,
Я    не    жінка,    я    -      цукерка,
Суміш    меду    і    нектару!

І    хоч    я    -    пахуча      квітка,
Піду    геть    з    цієї    хати,
Доведеться    мені,    бідній,
Іншого    джмеля    шукати!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011741
дата надходження 24.04.2024
дата закладки 24.04.2024

Світлая (Світлана Пирогова)

Колючки волі (сонет)

"Весна"  Вівальді  в  по́думках  звучить.
Терно́вий  цвіт  мережить  простір,
Видніється  пелюсток  біла  мить,
А  потім  щезне  "сніжний"  острів.

Допоки  ж  сонце  пестить  юний  цвіт,
Колючки  захищають  густо,
Так  само,  як  і  сотні  давніх  літ,
Щоб  на  душі  не  бу́ло  пусто,

Як  в  тих,  хто  з  чужини  прийшов  до  нас,
Змінити  прагне  благодаті  час,
Війну  посіявши  зухвало.

Приборкаєм  ворожий,  звісно,  сказ,
Посадимо  на  те́рен  -  згинуть  враз,
Колючок  волі  є  чимало.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011696
дата надходження 23.04.2024
дата закладки 23.04.2024

Віктор Варварич

Подих твій відчуваю

Вже  вечір  крокує  невтомно,
У  загадкову  багряну  даль.
Ти  поводишся  дуже  скромно
І  ховаєш  смуток  за  вуаль.

Гортаєш  сторінки  так  вміло,
Нотуєш  цікаві  сюжети.
І  до  мене  горнешся  сміло,
Пишем  любовні  сонети.

А  я  подих  твій  відчуваю
І  вуста  такі  полум'яні.
Із  тобою  щастя  пізнаю,
Зацілую  перса  жадані.

Ми  ловимо  вечірні  зорі,
Тривожимо  наші  почуття.
Купаємось  в  синьому  морі,
Прискорюємо  серцебиття.

Зустрінемо  з  тобою  світанки
І  скупаємось  у  чистій  росі.
Виконаємо  всі  забаганки,
Щастя  віднайдемо  у  лотосі.

©  Віктор  ВАРВАРИЧ

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011645
дата надходження 23.04.2024
дата закладки 23.04.2024

Наталі Косенко - Пурик

Ох, так багато в світі зла (акровірш)

[b]О[/b]сь,  бачиш,  стежка  йде  в  життя,
[b]Х[/b]іба  ти  не  задумувавсь  ніколи?

[b]Т[/b]и  думаєш,  що  рівна  в  майбуття?
[b]А[/b]  в  ній  бувають  нелегкі  дороги.
[b]К[/b]риві,  тернисті,  згорблені  навік,

[b]Б[/b]еруть  початок  ще  з  найперших  кроків,
[b]А[/b]  знаєш,  як  відлічується  вік,
[b]Г[/b]отуючись  до  втілення  уроків?
[b]А[/b]  скільки  ще  буває  в  світі  зрад?
[b]Т[/b]актують  лихоліттям  у  гостині,
[b]О[/b]х,  як  хотілось  декілька  порад

[b]В[/b]селити  в  ду́ші  матері  й  дитині.

[b]С[/b]калічених  байдужістю  людей,
[b]В[/b]містивши  у  серця́  печаль-осколки
[b]І[/b]  вже  не  вистачає  всіх  ідей,
[b]Т[/b]ворінням,  щоби  виправить  відмовки.
[b]І[/b]  сумно  так,  де  ж  ділося  добро?

[b]З[/b]горіло  у  бездушності  пориву?
[b]Л[/b]ишилось  зе́ло  де  було  тепло,
[b]А[/b]  відновити  ,  як  найкращу  ниву?

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011647
дата надходження 23.04.2024
дата закладки 23.04.2024

Zorg

Чумацький шлях (замальовка)

Як  же  добре  тепер  надворі,
Бо  навчився  знедавна  я
В  небо  темне  жбурляти  зорі
І  радіти  отим  вогням.

Наче  вишні  великі  висять
Всі  надії  останніх  днів,
А  між  ними  блукає  місяць,
Начепивши  на  себе  німб.

Я  віддав  би  за  те  чимало,
Щоб  побачити  звідсіля,
Як  Всевишній  святим  кресалом
Висікає  Чумацький  шлях.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011630
дата надходження 22.04.2024
дата закладки 22.04.2024

Lana P.

КИШЕНІ КЛУМБ…

В  епоху  комашиних  румб,
Освячених  пилками,
Пожвавлений  в  повітрі  дзум,
Оспіваний  птахами.

Весни́  не  відкривав  Колумб,
Мандруючи  морями,
Оздоблені  кишені  клумб
Барвистими  квітками.                

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011620
дата надходження 22.04.2024
дата закладки 22.04.2024

Lana P.

КНОПКИ… (Дитяче)

Що  за  кнопки  -  не  прості,
На  лугах  такі  яскраві,
Трішки  більші  та  малі,
До  саміської  землі
Прикололи  зелен-трави?

То  кульбабки  золоті
Квітнуть  в  сонячній  оправі!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011619
дата надходження 22.04.2024
дата закладки 22.04.2024

Lana P.

ЯКБИ…

Якби  слова  натхнень  торкулися  бентежно,
В  обійми  впали  пелюстками  диво-квітів  -
Чуттєво  б  колисала,  ніжно,  обережно.
Була  б  і  я  найщасливіша  в  цілім  світі.

Вітри  надій  співали  б  нам  обом  романси  -  
У  музики  кохання  своєрідна  мова.
На  жаль,  ти  не  мені  -  даруєш  іншим  шанси,
Для  мене  жодного  не  прозвучало  слова.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011547
дата надходження 21.04.2024
дата закладки 22.04.2024

Kлер Клер

Моя дівчинко

Я  б  могла  заплести  тобі  косу
І  вплітати  у  пасма  квіти  весняні.
Полюбити  мігруючу  цю  красу
З  ранку  до  ночі,
З  ночі  до  рання.  

Ми  могли  б  з  кульбабок  здувати  пух,
Волосинки  прозорі  з  їхніх  голівок.
Навздогін  за  вітром  -  захопило  дух!
Ми  все  тут,  
А  вони  вже  у  небі  синім.  

Ми  могли  б  писати  французькі  слова
І  обожнювати  каліграфічність.
І  гадати,  чому  вода  жива,
А  ми  вже  померли
Та  все  ж  ми  вічні.  

Я  могла  б  сміятись,  як  ти  морщиш  ніс
Та  щебечеш  дотепно,  розумна  пташко.
Як  ти  хочеш  приборкати  свій  язик
Та  жінкам,  насправді,  
Це  дуже  важко.  

Ти  могла  б  читати  мої  книжки
Та  відчути  під  пальцями  шурхіт  сторінок.
А  тоді  повертала  б,  як  всі  стежки,
Ми  б  вели  розмову
Про  їх  відтінок.  

А  у  небі  зорі,  що  не  злічить  -
Ми  б  могли  не  спати  аж  до  ранку.
Та  тепер  шукаю  -  а  де  ж  там  ти?
Моя  дівчинко,
Анно  Франк...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983758
дата надходження 20.05.2023
дата закладки 21.04.2024

Ніна Незламна

Не дивись у дзеркала

Ти  не  дивись  у  дзеркала,
Коли  позаду  сімдесят,
То  все  зібрали  жернова,
Мов  той  пониклий,  весни  сад.

Пелюсток  сховка,  при  землі,
Не  відродитися  зерні,  
Зіпріли  часом,  у  пітьмі,
Кісточка  снить,  тож  не  одні,

Життя  неначе  карусель,
Гойда  вітрець,  мов  на  воді,
Кудись  несеться  корабель,
Досягти  нових,  світлий  мрій.

Який  же  час,  надасть  життя,
Ще  кілька  кроків,  обережних,
Та  чи  побачиш,  майбуття,
Чи  доля  дасть,  дні  бентежні?

Тож  до  дзеркал,  надій  нема,
Хай  що  було,  те  відгуло,
Най  закінчиться,  лиш  війна,
Щоб  навкруги  все  розцвіло.

21.04  2024р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011537
дата надходження 21.04.2024
дата закладки 21.04.2024

Пісаренчиха

МІСТО

Моє  місто  котів  і  герані  схопила  війна.
Склом,  бетоном  зсипались  будинки  від  вибухів  п’яні.  
Кола  безвісті  ріжуть  примари,  звір  з’їв  імена.
Мчать  в  нікуди  фантоми  машин.  Фари  ввімкнені.  Дальній.

Моє  місто  котів  і  герані  ховає  вогні,
Щоб  його  оминув  час  лихий,  гидь,  роджена  вбивати.
Пресвятая,  пречиста,  молюся:  спаси,  відверни.
Оберни  все  що  впало  чуже  взад,  нечистому  в  хату.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011521
дата надходження 21.04.2024
дата закладки 21.04.2024

Валерій Лазор

Шарілася

Шарілася,  тремтіла  полотном,
Гойдала  хвилю  витомленим  дихом,
Червоним  боком  -  молодим  вином,
Сповзала  блиском  каменями  тихо.
Пускалось  світло  горизонтом  вплав,
Горіло  соромом,  напевно  вперше,
А  спогад  погляд  перший  все  стрічав,
Щем  відпускав  теплом  лише  найлегшим.
До  ніг  твоїх  тулилась  сонця  гра,
Жив  час  між  нами  тихою  водою,
Та  риба  сплеснувши,  у  дивне  па,
Ой,  не  спроста,  зникала  золотою.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011445
дата надходження 20.04.2024
дата закладки 20.04.2024

Любов Іванова

ЗУСТРІЧ З МУЗОЮ В САДУ

[b][color="#12590a"]У  саду  квітучім  Музу  я  зустріла,
Пелюстками  вишні  бавилась  вона.
-  Ти  чому  не  пишеш,  -  запитала  мило.
Може  не    до  серця  Любоньці  весна  ?

Подивись  довкола,  сад,  як  наречена,
Прибраний  святково  в  білосніжний  цвіт.
Навіть  лист  різьблений  молодого  клена
ЗаграЄ  до  вишні…  у  природи    флірт.  

Застелили  землю    ізумрудні  трави,
Заквітчались  сквери  на  усі  смаки.
Саме  час  для  втіхи,  радості,  забави,
Бо  ж  весна  дається  сЕрденьку  взнаки.

-Музо  моя,  Музо!!  Мовиш  ти  правдиво
Додає  наснаги  сонячна  весна.
Та  душа  заклякла,  їй  чомусь  журливо.
Бо  на  наших  землях  з  ворогом  війна.

Я  звернУсь  до    неба:  «Дай  достатньо  сили
Попри  негаразди  бачити  красу.
Щоб  натхненне  слово  дарувало  крила,
Підіймало  настрій,  геть  прибрало  сум.[/color][/b]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011443
дата надходження 20.04.2024
дата закладки 20.04.2024

Vin Libert

Всього п'ятдесят грамів рому

Всього  п'ятдесят  грамів  рому  —
рівно  стільки  потрібно  напою,
випити
щоб  заткнути  без  того  вбогу
мою  сусідку  депресію.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005738
дата надходження 14.02.2024
дата закладки 20.04.2024

Наталі Косенко - Пурик

Грація слова (Г)

Гідно  служу  Україні,
Грація  слова  без  меж,
Гордістю  мова  понині
Грає  й  доноситься  веж.

Грізно  ще  можуть  звучати
Громом  схвильовані  дні,
Голосом  ніжним,  як  мати,
Годі  сказати  мені.

Гаєм  розноситься  пісня,
Гучно  дарує  красу,
Гідно  боротимусь  звісно,
Грацію  цю  збережу!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011412
дата надходження 20.04.2024
дата закладки 20.04.2024

Інь-янь

До тебе

Іду  вночі  по  сходинках  до  тебе
Крізь  сутінки,  минаючи  зірки,
Щоб  ковдрою  пухкою  впасти  з  неба
І  обігріти  душу  в  дні  гіркі.

Лечу  завжди  в  думках  до  тебе  й  мріях,
Торкаюся  глибин  і  ніжних  струн,
І  потайки  гойдаюся  у  віях,
Щоб  не  збудити  та  розвіять  сум.

Біжу  крізь  терни  й  хащі  без  зупинок,
Лишаючи  позаду  серця  біль,
На  обрії  маячить  твій  будинок
І  в  голову  вже  б'є  кохання  хміль.

Пливу  на  килимі  по  білих  хмарах,
Несу  тобі  гарячий  дотик  снів,
Обіймами  віддам  жагучий  спалах,
Вогнем  зійду,  що  довго  в  грудях  млів.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011408
дата надходження 20.04.2024
дата закладки 20.04.2024

Наталі Косенко - Пурик

Лиш врятує любов і тепло

Може    я  прожила  й  небагато,
Цінувати  умію  життя,
Бо  заклала  тепло  в  серце  мати,
Ще  з    малого-малого  дитя.

І  навчила  лиш  правдою  жити,
Поважати  родину  свою,
Найдорожчих  у  світі  любити,
Щирим  серцем,  як  цінність  святу.

Добрим  словом  підтримати  в  скруту,
Обіпертись  на  дружнє  плече
І  тепло  прожене  увесь  смуток,
Бачиш,  серце  уже  не  пече.

Та  дійшла  не  до  всіх  ця  наука,
Серце  мабуть  не  в  кожного  є,
Для  одного  людина  -  це  мука,  
А  для  іншого  -  просто  святе.

Тож,  якщо  Вас  спіткала  хвилина,
У  якій  постраждала  душа,
Нехай  мудрість    врятує  родину,
В  ній    же    істина  зовсім  проста:

Будьте  мудрими,  будьте  щирими!
Лиш  врятує  любов  і  тепло
Та  словами  сердечно  милими
Проженеться  і  смуток,  і  зло!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011253
дата надходження 18.04.2024
дата закладки 18.04.2024

Світлая (Світлана Пирогова)

Квітневий сад

Вранці  сад  розплющив  вічка:
Жовті  цятки  на  зеленім,
То  кульбабки  килим  спле́ли,
А  доріжка,  ніби  стрічка.

Сонця  пальчики  довгасті
Обіймають  землю  ніжно.
Підіймають  то́нкі  ніжки,
Зацвітають  квіти  рясно.

Пишноцвіття  на  деревах,
Листя  ледве  виглядає.
Я  дивуюсь  цьому  дару
І  красі  -  небесній  сфері.

День  привітний,  теплий  квітень.
Доторкнувся  легіт  вдало  -
Буйноквіття  розгойдалось,-
І  летить  пелю́стя  світом.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011208
дата надходження 17.04.2024
дата закладки 17.04.2024

Пісаренчиха

гідно

у  білій  сукенці  думки  зичних  кольорів
не  змішуй  їх  потай
най  плаття  не  забрудниться  
ти  всесвіту  прояв
творіння  й  творець,  що  створив
реальність
буття  затаїлось  в  пругких  зіницях
безмежність  в  лицях

терновий  вінець,  німб,  копитця
не  відречись
юрба  перехожих
шибають  під  дих  деінде  
тримай  на  прицілі  страх,  відчай,  біль,  гріх,  свій,  чийсь
держи  у  лабетах  жертовність,  любов,  лібідо
для  себе  
гідно

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011191
дата надходження 17.04.2024
дата закладки 17.04.2024

Катерина Собова

Борщ

Не    могла    свекруха    спати:
Дійшла    в    хату    звістка,
Що    синочка    не    годує
Молода    невістка.

Зранку      в    гості    подалася
(Хіба    ж    будеш    спати)?
І    на    кухні    у    каструлі  
Стала    заглядати.

Борщ    насипала    невістка
В    велику    тарілку,
Додала    сметану,    зелень,
Курячу    гомілку…

Куштувала    це    свекруха,
Плямкала    губами:
-Подавати    борщ    вчорашній
Ти    навчилась    в    мами?

-Ваш      синочок      їсть    нормально,
Так,    як    усі    люди,
Борщ    не    тільки    був    вчорашній,
А    й    завтрашній    буде.

Їжте,    мамо,    не    спішіть    так,
Щоби    не    вдавились,
Бо    варити    борщ    на    три    дні
Я    у    вас    навчилась!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011174
дата надходження 17.04.2024
дата закладки 17.04.2024

Ніна Незламна

Весняний цвіт

Весна  буяє  у  бажанні,
Подарувати  цвіт  бузковий,
Хоч  вже  й  скидають  квіти  ранні,
Цьому  сприя,  вітрець    раптовий.

Напевно  ревність,  сподівання,
Щоб  не  любилася    щоночі,
Із  паном-  крокусом  зарання,
Та  й    не  світились  щастям  очі,

Вона  ж  чуть  світ,  слала  цілунки,
І  сповивала  теплом  ніжно,
Ховала  в  росах  солод,  трунки,
Душа  тулилася  приліжно.

Весна  буяє  у  жаданні,
Повздовж  доріг  встеля  барвінок,
Нехай  закохані,  в  цвіт  вбранні,
Не  утрачають  мрій  чаїнок.

Весняний  цвіт-  пори  дарунок,
Сердець  єднання,  щоб  навіки,
То  для  життя,  земний  ґатунок,
 Для  почуттів  тепленькі  втіхи.

Вершин  досягши,  своїх  прагнень,
Принеси  мир  до  України,
Щоби  суцвіття  у  буянні,
Почуло  радісну  новину,
Кінець  війні,  співай  пташино!


                               16.04.2024р

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011094
дата надходження 16.04.2024
дата закладки 16.04.2024

Наталі Косенко - Пурик

Весняний мотив

Цілує  вітер  тишину,
Що  зачаровує  в  саду,
Милує  очі  кожна  мить,
Роса  розкішна  знов  бринить.

На  вітах  дивно  милий  тон
Торкає  ніжністю  долонь,
Мотив  чарівний  виграє,
Тріпоче  серденько  моє.

Біжить,  летить  у  тиху  даль
Де  лист  сховався  у  вуаль,
А  на  зманіженім  гіллі
Роса  скрапає  до  землі.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011088
дата надходження 16.04.2024
дата закладки 16.04.2024

Lana P.

Літають голуби…

Літають  світом  голуби́  -
Переплітають  крила.
Цілуй  її,  голуб,  люби,  
Допоки  є  ще  сила!

Пригадуєш,  і  ти  колись
Їх  дарував  для  мене  -
Обидві  душі  заплелись,
Як  сонячні  знамена.

Миролюбиві  зв'язкові  -
Провісники  любові,
Дарують  ранки  голубі
І  миті  кольорові!

Зіркові  мрії  у  траві...
Воркують  білі  вартові.

P.S.  Світлина  з  Pinterest.
14.04.24

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011058
дата надходження 15.04.2024
дата закладки 15.04.2024

Н-А-Д-І-Я

Життя у кожного своє

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=kfcv73JJueI[/youtube]

Біжить  життя,  дорога  поки  рівна.
Тоді  були  ще  молоді,  здорові.
Думки    і  мрії  були  за́вжди    світлі.
Надіялись  зустрітися  з  любов"ю.

Вирішували  швидко  всі  проблеми,
Вони  були  неначе  не  для  нас.
І  забували  всі  життя  прикмети:
Що  править  нами  цей  жорстокий  час.

Це  він  незримо  змінює  манери,
Відчули  у  ногах  якусь  ми  втому..
Бажання,  щоб  не  влізти  у  халепи...
Тепер  повільно  йдемо  ми  під  гору.

Та  щось  шепоче:  треба  відпочити,
Ми  не  міняєм  курс  і  вірим  ще  ногам.
Йти  навпростець,  щоб  шлях  цей  скоротити?
Та  ні!  Йдемо!  На  зло  своїм  рокам!

Роки  бредуть  неспішно  теж  за  нами,
І  відчуваєм  непосильний  цей  тягар.
Але  ж  колись  вони  за  нами  мчали.
А  ти  іди!  У  відчай  не  впадай!

Вже  недалеко,  сонце  в  горизонті,
Зморився,  треба  сісти  відпочить... 
Надія  допоможе  в  обстановці,
Проігноруєм  час,  бо  треба  іще  жить...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011037
дата надходження 15.04.2024
дата закладки 15.04.2024

Артур Сіренко

Хтось

     «...Вони  були  гідними  дітьми  природи,  
       але  в  нас  є  і  римське  право.  
       І  Понтій  Пілат  пророк  його».  
                                                                               (Джеймс  Джойс)

Хтось  викинув  величезне  дзеркало  (я  побачив  його  на  світанку),  і  воно  лежало  цілісінький  день    під  залізним  фарбованим  парканом  і  відображало  Небо  –  синє  з  білими  неохайними  хмарами  і  шматок  задуманої  вулиці  –  ніби  відгризений  тріщиною  з  часопростору.  У  цьому  відображеному  шматку  міста  людей  і  машин  були  квітучі  черешні,  на  одну  з  яких  щоранку  сідали  дві  ворони  (чорні  серед  білого  цвіту)  і  вели  довгу  гортанну  розмову  про  весну.  Споглядаючи  такі  швидкоплинні  світанки  я  подумав,  що  серед  літераторів  чорних  літер  були  і  є  люди-дзеркала  (не  кажу  свічада  –  не  зрозуміють).  У  цих  дзеркалах  відображалась  епоха  з  усіма  її  барвами  (навіть  темними  як  ніч)  та  плинними  тінями.  Таким  дзеркалом  доби  проторенесансу  був  Франческо  Петрарка.  Проторенесанс  –  це  доба  світлої  печалі,  де,  як  не  в  його  сонетах  шукати  цієї  журби?  «Мій  пан,  чиєї  влади  незборимої,  противитись  не  стане  смертних  сил…»  Ні,  це  чисто  проторенесансний  фаталізм  –  тут  немає  і  тіні  готики  –  цього  останнього  резюме  середньовіччя.  Дзеркалом  готики  був  Тома  Аквінський,  хоча  поетом  його  я  називати  боюсь.  Справжні  поети  ніколи  не  кликали  до  хрестових  походів.  Петрарка  сам  себе  вважав  Прометеєм,  що  добровільно  заховав  свій  вогонь  в  лампаду.  Джованні  Боккаччо  –  його  необачний  сучасник  –  це  зовсім  не  дзеркало  (як  думали  гімназисти  ХІХ  століття),  і  навіть  не  сатирик.  Його  твори  і  не  зла  іронія,  і  не  жорстока  пародія  на  сучасність.  Боккаччо  –  це  випадкова  реінкарнація  Лукіана:  агонію  середньовіччя  він  переплутав  з  агонією  античності.  У  Львові  та  Черкасах  Данте  та  Боккаччо  читають,  а  книги  Петрарки,  так,  гортають.  Хоча  я  знав  одного  дивака  з  Луцька,  що  Петрарку  справді  читав.  Але  його  Петрарка  цікавив  виключно  як  сучасник  Ольгерда,  не  більше.  І  він  марно  шукав  в  його  сонетах  згадки  про  Велике  Князівство  Литовське,  намагаючись  зрозуміти,  чому  цю  фантастичну  державу  оминула  Чорна  Смерть  (хоча  б  частково).  У  XVIII  столітті  таким  дзеркалом  епохи  був  лише  Джакомо  Казанова.  Всі  інші  або  випереджали  свій  надміру  естетичний  і  механістичний  час,  або  безнадійно  відставали  від  нього.  Про  Григорія  Сковороду  я  тут  мовчу  –  він  був  не  від  світу  сього,  тому  дзеркалом  бути  не  міг.  В  класичній  Японії  дзеркалом  своєї  епохи  був  тільки  Мацуо  Басьо.  І  все.  «Солом’яний  плащ  мавпи»  виявився  дзеркалом,  а  не  ірраціональною  конструкцією.  «Без  правди  немає  поезії»  -  тому.  Ну,  справді  не  вважати  ж  дзеркалом  епохи  Хоші  Сайґьо,  що  в  своїх  творах  мандрував  в  потойбічний  світ,  чи  Мурасакі  Сікібу,  що  зображала  людей,  які  абсолютно  не  розуміли,  де  і  коли  вони  живуть,  і  світ  поза  їхніми  мистецькими  переживаннями  ніби  не  існував.  В  Японії  ХХ  століття  таким  дзеркалом  епохи  був  тільки  Сюгаро  Ямомото.  ХХ  століття  направду  стало  «вулицею  без  сезону»,  де  люди  живуть  у  світі  власних  ілюзій  і  торгують  дірявими  човнами,  які  ніколи  не  попливуть.  Акутагава  Рюноске  вважав  себе  ідіотом  і  не  помічав  очевидного,  намагався  зрозуміти  людську  душу  блукаючи  в  нетрях  минулого,  а  Юкіо  Місіма  спалював  неіснуючі  храми,  в  яких  ніколи  не  було  жодного  дзеркала:  лезо  катани  –  погане  дзеркало,  у  ньому  відображається  або  богиня  Сонця  Аматерасу  або  сама  Смерть.  Не  більше.  І  не  тому,  що  це  лезо  надто  вузьке  чи  не  досить  відполіроване.  Поголитися  можна  зазираючи  саме  туди.  Місіма  це  зрозумів  –  і  то  вчасно.  В  Європі  ХХ  століття  єдиним  дзеркалом  епохи  був  Джеймс  Джойс.  До  того  ж  усвідомленим  дзеркалом.  Треба  було  мати  неабияку  самовпевненість,  що  сказати  прямо:  так,  я  дзеркало  епохи.  І  борони  вас  Боже  його  розбивати.  Всі  інші  літератори  вигадували  свої  світи,  замість  того,  щоб  відображати  сучасний  їм  світ.  Журналістика  ХХ  століття  перетворилася  в  фантазії  на  тему  або  на  зображення  Утопії  чи  Антиутопії,  які  не  в  майбутньому,  а  нині.  Що  вже  казати  про  красне  письмо.  Ернест  Хемінгуей  був  останнім  лицарем  епохи  модерн,  а  лицар  не  може  бути  дзеркалом  –  скільки  не  поліруй  його  обладунки.  Редьярд  Кіплінг  вигадував  світ  сильних  чоловіків,  що  після  інженера  Семюела  Кольта  було  анахронізмом.  Анрі  Барбюс,  Еріх  Ремарк,  Скотт  Фіцджеральд  хотіли  стати  такими  дзеркалами,  але  в  ці  дзеркала  ніхто  не  зазирнув,  а  хто  зазирнув,  не  повірив,  вони  стали  замальованими  дзеркалами.  Література  ХХІ  століття  рухається  за  інерцією  –  всі  продовжують  вважати,  що  постмодернізм  себе  ще  не  вичерпав,  хоча  це  не  так,  і  що  новий  літературний  напрямок  ось-ось  народиться,  а  воно  все  ніяк.  І  яке  там  дзеркало  –  сучасність  надто  божевільна.  А  хто  захоче  поставити  дзеркало  перед  божевільним?            

Я  вже  кілька  годин  думаю  тільки  про  одне:  хто  ця  людина,  що  викинула  велетенське  дзеркало?  Те  що  це  поет  –  я  не  сумніваюсь.  Він,  певно,  зрозумів,  що  не  варто  в  нього  зазирати,  шукаючи  відповіді  на  вічні  питання  –  дзеркалом  не  зазирнеш  собі  в  душу.  Нехай  воно  відображає  весну,  і  хай  випадкові  перехожі  бачать  у  ньому  Небо  –  бо  їм  ліньки  підняти  догори  очі.  Я  не  наважився  підійти  до  цього  дзеркала  вночі,  коли  молодий  місяць  був  саме  в  сузір’ї  Тільця.  Я  просто  знаю  хто  зазирає  в  це  дзеркало  вночі,  коли  сили  зла  панують  на  цій  нещасній  землі  нероздільно.        

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010891
дата надходження 13.04.2024
дата закладки 14.04.2024

Пісаренчиха

ДИВА

Цілющу  вологу  любові  в  сипучі  піски.
Сяйнули  росою  на  мить.  Зняв  розгонистий  вітер.
В  фінал  –  пустота  порожнечі.  Ніхто  і  ні  з  ким.
Морфей,  син  Гіпноса,  жагу,  біль  і  ненависть  випив.

Дні  змив  календар.  Відцвіли,  відплодили  сади.
Зібрала  себе  по  краплині  з  нектару  і  сяйва.
Планета  дарує  в  щедроті  дива  і  світи.
Вібрую  від  світла  у  цноті,  від  радості  драйву.  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010885
дата надходження 13.04.2024
дата закладки 14.04.2024

Наталі Косенко - Пурик

Сяйво чар

До  мене  Муза  завітала,
Така  прекрасна  й  неземна,
Неначе  книгу  пролистала
Мого  найкращого  життя.

І  так  майстерно  на  роялі
Заграла  неповторний  вальс,
Я  зачарована  появі
Її  привабливістю  фраз.

Манила  трепетно  у  далі
Де  сміло  бавився  туман,
А  в  намальованій  вуалі
Виднівся  ніжно  милий  стан.

Розкішна,  образна  та  мила,
А  голос,  ніби  божий  дар,
Вона  красою  полонила,
Щоб  я  відчула  сяйво  чар.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010859
дата надходження 13.04.2024
дата закладки 13.04.2024

Надія Башинська

ДАЙ НАМ, БОЖЕ!

Ой  у  полі  у  широкім  тихо,  
позбивало  колосочки  лихо,
обпалило  віти  на  тополі...
Розцвіли  червоні  маки  в  полі.

         Дай  нам,  Боже,  ворога  прогнати,
         щоб  раділа  Україна-мати,
         щоб,  де  полечко  бідою  зрито,
         сіять  знову  золотисте  жито.

Ой  у  полі  у  широкім  тихо,  
де  ходило  нашим  полем  лихо,
плачуть  зорями  над  полем  ночі...
Повні  сліз  волошок  сині  очі.

         Дай  нам,  Боже,  ворога  прогнати,
         щоб  раділа  Україна-мати,
         щоб,  де  полечко  бідою  зрито,
         сіять  знову  золотисте  жито.
 

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010855
дата надходження 13.04.2024
дата закладки 13.04.2024

Зелений Гай

Біле мишеня

                         КАЗКА

               Біле  мишеня
               Перша  частина
                   Знайомство

Не  знало,  де  лихо  спіткає
Та  хто  з  нас  те  лихо  чекає?
Мале  мишеня  біле-біле
Єдине  з  родини  вціліле.
Розгублене…  
«Як  мені  жити?
Хто  зможе  мене  захистити?»
Шепоче  про  себе  дрібнота  
Ще  трохи  й  здолає  скорбота.
І  скиглить  ледь-ледь  в  сухолисті
Аж  раптом,  струснулось  те  місце.
Почав  ґрунт  поволі  здійматись.
Не  встигло  миша  і  злякатись,
Як  голос  почуло  із  дірки  —

То  виліз  кротяка  із  нірки:
—  Хто  плаче  тут  гірко  та  сумно?
Робити  так  вкрай  нерозумно.
Почує  хижак,  що  полює.
Із  реви  обід  приготує.

—  Це  я?  

—  «Я»  —  це  звір?  Чи  комаха?
Імʼя  в  тебе  є,  сіромахо?
Я  кріт  Опанас,  я  незрячий,
Та  чую  твій  голос  дитячий.

—  А  я  мишеня,  звати  —  Ойчик.

—  Так  ти  не  тутешній,  мій  хлопчик?

—  Я  біг  із  далекого  краю
Як  вижити  в  лісі  не  знаю.

—  Потрібно  в  норі  тобі  жити.
Скажи,  а  чи  вмієш  ти  рити?

—  Не  пробував  я,  та  матуся
Казала  мені,  що  навчуся.

—  Не  раджу!  —  почулося  з  неба  —
Не  рий,  хлопче,  це  не  для  тебе.
Бо  маєш  біленьке  ти  хутро
І  як  сажотрус  станеш  хутко.

Задер  кріт  свій  носик  угору:
—  Це  хто  встряв  у  нашу  розмову?
Привіт,  лепетухо  Іванко,
Це  Ойчик,  знайомся  панянко.

Озвалася  білка  руденька:
—  Привіт  мишенятко  маленьке.
 Почула  про  що  у  вас  мова.
Не  втрималась,  вставила  слово.

—  То  ти  радиш  білому  чуду.
Триматись  подалі  від  бруду?

—  Готової  нірки  не  має,
Хай  краще  дупло  відшукає.
В  дуплі  ліпше  з  хутром  біленьким
Або  як  у  мене  з  руденьким.
Там  сухо,  безпечно,  затишно,  
Спокійно,  мʼякенько  та  пишно.

—  Пораду  дам  вірну  єдину
Хай  тягне  на  спині  хатину.
Знайде  мушлю  десь  підходящу.
Якщо  він  меткий,  не  ледащо.
Це,  навіть  скажу  вам,  практично
До  того  ж  всього  естетично.

—  Хе-хе  де  ти  равлик  ховався?
Що  тільки  ось  ось  обізвався  —
Іванка  на  гілці  сміється.

Від  сміху  і  кріт  весь  трясеться:
—  Оце  насмішив  нас  Тиміше,
На  спині?  Хатина?  Це  ж  миша!

І  дружно  вони  реготали:
Кріт,  білка,  і  Ойчик  і  равлик.  

Аж  тут  Опанас  хмурить  брови:
—  Ну  все,  припинили  розмови.
До  речі,  чи  снідав  ти  хлопче?

—  Ще  ні  —  мовив  злякано  Ойчик,  —
Матуся  мене  годувала,
Бо  їжу  вона  здобувала.
А  в  лісі  не  був  я  ніколи.
Чи  є  тут  спагеті  чи  роли?
Сир  чедер,  лаваш,  запіканка?
Ковбаски,  коржі  чи  вівсянка?

—  Про,  що  мишеня  це  лепоче!
Боюсь  зʼїсти  нас  він  захоче!  —
І  равлик  у  мушлю  сховався.

—  Тиміше,  дарма  ти  злякався,
Харчуються  миші,  як  білки  —
Іванка  зіскочила  з  гілки:
—  Візьми,  підкріпись  ось  горішком,
Ти  звикнеш,  мине  часу  трішки.
Тут  ягоди  різні,  грибочки,
Горішки,  насіння,  листочки.
Усім  в  лісі  корму  достатньо  
Проблема,  що  ти  в  нас  безхатько
Де  будеш,  мале,  ночувати?
Потрібно  знайти  тобі  хату.

Горішком  миша  те  наїлось:
—  Я  вдячний  —  і  в  мить  зашарілось,  —
Я  думав,  що  втратив  надію.
Тут  плакав,  а  тут  вже  радію.

—  Якщо  не  зʼїси    будем  друзі  —
І  равлик  почовгав  на  пузі.

—  Бувай  —  Кріт  поліз  до  тунелю.
І  білка  чкурнула  в  оселю
гукнувши,  щоб  був  він  обачний.

—  Бувайте,  я  щиро  вам  вдячний.
Та  й  рушив  шукати  домівку,
Гніздо,  а  чи  мушлю,  чи  нірку.


(далі  буде…)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010843
дата надходження 12.04.2024
дата закладки 13.04.2024

Н-А-Д-І-Я

НАЩО ШУКАТИ ІДЕАЛІВ

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=nZK5gfcJgsU[/youtube]

Кохання  вигнане  із  Раю,
Куди  воно  це  знов  бреде?
Вмощусь  у  серці  в  когось  скраю,
Хто  не  прогонить,  збереже.

І  буде  тепло  там  й  спокійно,
І  навіть  в  люті   холоди.
Кудись  тікать  вже  не  потрібно,
Та  хто  втіче  від  доброти?

Із  чим  порівнюєм  кохання,
Чи  з  першим  подихом  весни?
Чи  бачим  в  нім  ми  квітку  ранню,
Що  щедро  скупана  в  росі?

Кохання справжнє  живе  в  серці,
Здаєтьсяся  світ  увесь  щасливим.
А  хто  узнав  його  уперше,
Воно  не  може  буть  фальшивим.

Воно   до  нас  прийде  незвідки,
І  не  спита:  Чи  можна?-  в  нас.
Самотність  щастям  обігрівши,
Що  не  вистачало  так  підчас.

То  ж  бережімо,  що  в  нас  є,
Нащо  шукати  ідеалів?
З  тобою  поруч  хай  живе,
Наступні  будуть  нецікаві..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010832
дата надходження 12.04.2024
дата закладки 13.04.2024

Чайківчанка

ОЗВИСЬ НЕМОВ ПТАХА З ВИСОТИ

Хай  життя  квітне  ,  як  вишневий  сад  
Співає  птах  пісню  любові.
Осяює  нам  стежки  зорепад
Веде  у  даль  -  світи  казкові.

Озвись  немов  птаха  із  висоти  
І  подаруй  душі  -  мить  щастя.
Нахили  небо  зоряні  світи
Я  прийму  пісню,  як  причастя.

Я  з  тобою,  як  сад  розквітаю
Розправляю,  як  птах  два  крила  .
І  вище  хмар  до  зірок  злітаю
П'ю  чисту  водицю  з  джерела.

Стань  для  мене  зіркою  поміж  зір
в  сонячнім  промінні  -  весною.
І  струною  скрипки  із  синіх  гір
Музою  -  піснею  дзвінкою.

Ти  -  в  чистім  полі  золотий  колос
Синя  волошка  у  розмаю.
Ти  -  високе  небо  пташки  голос
Пісня,  яку  тобі  співаю  .

----------2---------
ПОДАРУЙ  НА  ЩАСТЯ  ПІСНЮ
Подаруй  на  щастя  ніжну  пісню
Ту  ,що  цвіте  мов  квітка  весна.
Вона  зігріє  нас  в  осінь  пізню
У  танці  закружляє  вона.

Подаруй  мені  море  любові
 Червоні  троянди  в  розмаю.
І  намалюй    вечори  казкові,
Де  два  лебеді    в  небокраю.

Подаруй  мені  ніжність  і  ласку
Зоряну  ніч  голубу  блакить.
Веди  на    своїх  крилах  у  казку
Там,  де  чарівна  скрипка  дзвенить.

Подаруй  мені  сонечко  ясне
Промінь  надії  завтрашній  день.
Щоб  цвіло  для  нас  життя  прекрасне
Світились  наші  очі  від  пісень.

Подаруй  на  щастя  квіти  землі
Волошки  сині  в  чистім  полі.
Хай  нам  на  скрипці  грають  скрипалі
Запалюють  свято  для  долі.














 

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010850
дата надходження 13.04.2024
дата закладки 13.04.2024

Чайківчанка

ЛЮБИ МЕНЕ (СЛОВА ДО ПІСНІ)

Люби  мене,  як  вперше,  i  востаннє  -
І  будь  поряд  до  останньої  сльози.
Зігрій  теплом,  як  сонечко  раннє,
Захисти  від  зим,  вітру,  дощу,  грози.

Люби  мене,  як  лебідь  лебідку  -
І  веди  до  зірок  у  вільний  політ.
Цілуй    уста  ,як  сонечко  квітку
Хай  заздрить  щастю  нам  увесь  білий  світ!

Я    хочу  набутись  із  тобою
Надивитись  у  твої  очі  неба.
А  ти  -  цвіти  для  мене  весною
Я  нахилю  тобі  зіроньки  з  неба!

Я  хочу  чути  твій  ніжний  голос,
І  наслухатись  із  твоїх  уст  пісень.
Твоя  мова  ,як  у  житі  колос
Дарує  свято  душі,  як  ясень  день.

Ти  -  запроси  мене  на  білий  вальс
Обніму  до  себе  ніжно  руками.
О  ,  який  є  незабутній,  цей  час!
Коли  любов  цвіте  ,як  цвіт  між  нами.







 

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010785
дата надходження 12.04.2024
дата закладки 12.04.2024

Наталі Косенко - Пурик

Я буваю…

Я  буваю  весела  й  сумна,
А  іще  несмілива  й  вразлива,
Можу  бути,  як  сніжна  зима
І  водночас  холодна  й  красива.

Я  буваю  спокійна,  мов  сон
І  казково  чарі́вна,  мінлива,
Як  весна  можу  брати  в  полон,
Щоб  душа  розквітала  щаслива.

А  іще  можу  літом  дмухнуть
І  ласкаво  промінням  зігріти,
Дарувати  красу  неземну,
Щоб  всміхались  дорослі  та  діти.

Можу  в  осінь  сумної  грози
Знов  розкинути  барви  грайливо
Та  маніжно  печаллю  сльози
Зупинити  непрохану  зливу.

Я  буваю  весела  й  сумна,
А  іще  несмілива  й  вразлива,
Можу  бути,  як  сніжна  зима
І  водночас  холодна  й  красива.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010727
дата надходження 11.04.2024
дата закладки 11.04.2024

Чайківчанка

ЗАХИСТИ НЕБЕСНИЙ ОТЧЕ!

О  прийди  до  мене,  мій  милий  Боже!
Коли  є  важко  -  у  скорботні  дні.
Я  втратила  -  рідних,  все  найдорожче  -
Цвітуть  чорним  цвітом  сади  навесні  .

Захисти  мене,  мій  Небесний  Отче!
Коли  чорна  біда    прийшла  в  мій  дім.
Коли  люта  зима  ранній  цвіт  топче
Ідуть  дощі...  спалюють  все  у    дим.

Згасло  моє  сонце,  сонця  не  бачу  -  
Не  знаю,  як  жити  на  цій  землі.
Витри  з  очей  сльози  ,коли  я  плачу
 Залікуй  рани  у  моїй  душі.

Як  люблячий  батько  обійми  дитя
І  вкажи  мені  шлях,  куди  іти...
Дай  із  неба    знак,  веди  у  життя  ,
Щоб  на  землі  -  рідну  душу  знайти.

Дика  туга  осіла  у  моїм  серці
Від  безсилля  опустила  я  руки
У  самоті  я  живу,  як  у  герці
Згораю,  як  свіча  від  розпуки

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010690
дата надходження 10.04.2024
дата закладки 11.04.2024

НАСИПАНИЙ ВІКТОР

Напевно ГУМОР

Питає  вчитель  учня  в  час  уроку:
-  Що  під  корою  головного  мозку?
Задумавсь  хлопець.  Каже  врешті  чемно:
-  Що  під  корою?  Дерево,  напевно…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010682
дата надходження 10.04.2024
дата закладки 11.04.2024

Горова Л.

Портрет

Блакитна  й  жовта  шпильки  на  стіні.
Без  рамки.  Просто  -  календарний  лист.
Із  датою.  Рахую  -  скільки  днів
Під  поглядом  суворим  уляглись?

Три  тисячі  шістсот.  І  шістдесят.  
Відколи,  як  почав  москаль  війну.
Ти  знав  про  все.  Слова  твої  летять
Як  птахи  сизі.  Ніби  і  зітхнув:

"Не  вгледіли.  Не  встояли.  Чому
Позарились  на  труєні  меди?"
Ми  газово-бензинову  чуму  
Впустили  в  дім,  москаль  сказав  -  плати!

Свобода,  віра,  мова  -  не  малий
Йому  дохід,  а  ні  -  у  пил  міста!
Злякалися,  Тарасе,  віддали
Донбас  і  Крим,  Іуда  південь  здав...

Та  будемо  ,  Тарасе,  визволять.
Наш  дух  козацький  у  серцях  не  згас.
О,  як  нам  давні  огріхи  болять  !
...
Насупив  брови,  слухає  Тарас.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010630
дата надходження 09.04.2024
дата закладки 10.04.2024

Наталі Косенко - Пурик

Щоб душу згадкою зігріти

Мені  запахло  так  весною,  
А  ми  за  руки  із  тобою
Побігли  в  гай,  немовби  діти,
Щоб  душу  згадкою  зігріти.

Стежина  в'єтться  де  ходили
І  набирались  звісно  сили,
Бузок  всміхався  край  долини,
Які  спокусливі  хвилини.

В  думках  милують  знову  квіти,
Душі  у  них  лише  радіти,
Солодкі    квіту  аромати,
Що  не  дозволять  нам  дрімати.

Усе  найкраще,  чути  кроки,
З'єднались  щастя  і  уроки,
Побігли  в  гай,  немовби  діти,
Щоб  душу  згадкою  зігріти.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010583
дата надходження 09.04.2024
дата закладки 09.04.2024

fialka@

Від Вас

Без  пояснень  і  без  образ,
Крок  до  себе  і  два  від  Вас.
Без  бажань  –  лиш  одне  щораз:
Без  пояснень  і  без  прикрас.
Розкіш-вільність  від  Вас  –  і  до  нас…
В  силі  прагнень:  один,  два,  три  –  вальс.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010547
дата надходження 08.04.2024
дата закладки 08.04.2024

Lana P.

ВІТРО-ВІЙ-НЕ… (мініатюри)

***
Зриває  вітер  осінні  квіти,
Листки  печалі  летять  удаль  -
На  радість  світу,  чи  то  на  жаль?
Вони,  як  діти,  їм  би  радіти...

***
Опале  листя  доки  тліє  -
Вітри  єднаються  з  дощами,
Народжують  у  душах  гами,
Сплітають  сокровенні  мрії.

***
Вітре,  вій
Біля  вій.
Мить  мине,
Промайне...
В  полі  мрій  -
Вітро-вій!

***
Вітри  гонимі
Украли  рими,
І  я  за  ними  
Лечу  у  світ.
Неопалимі
Та  одержимі,
Мені  услід  
Кричать  «привіт!»

***
У  вітру  -  сотні  тисяч  крил,
В  гармонії  єднання.
Я  хочу,  щоб  мене  любив,
Під  музику  кохання!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010561
дата надходження 08.04.2024
дата закладки 08.04.2024

Світлана Себастіані

Сліпа

Юним  –  зітхати  й  красою  снити
(жадібні  до  чудес),
тільки  бувають  отруйні  квіти,
янголи  –  не  з  небес.
Хоч  розпанахай  їй  лезом  око  –
в  неї  душа  сліпа,
вельми  красуня  твоя  жорстока
і  на  сльозу  скупа.
Хлопчику,  діло  твоє  пропаще,
певно,  і  сам  пропав,  –
краще  б  вербу  обійняв  ти,  краще  б
статую  покохав!
Ось  вона,  глянь,  твоя  люба-мила,
та,  що  до  зір  возніс:
в  пальчиках  смаглих  –  тростина  біла,
посмішка  –  як  поріз,
погляд  –  заобрійна  блискавиця,
очі  –  сира  пітьма,
тіні  танцюють  в  її  зіницях
(тільки  тебе  –  нема).
Що  вона  ніжкою  злою  топче,
гострим  підбором  б’є?
Серце  твоє  –  придивися,  хлопче!  –
серце  дурне  твоє…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010559
дата надходження 08.04.2024
дата закладки 08.04.2024

Lana P.

ТРИВОЖНО…

Тривожно  у  світі  облуди,
Де  нелюди  в  масках,  як  люди.
Торги  йдуть  у  пащах  драконів  -
За  душі  людські  війни  дронів.  
Думки  переважують  тонну:      
Як  довго  до  Армагеддону?                        22.03.24      

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010556
дата надходження 08.04.2024
дата закладки 08.04.2024

Галина Лябук

Фіолетове кохання.

В  лузі  розцвіла  фіалка  -
Весни  ранньої  надія.
Така  мила,  як  панянка,
З  фіолету  її  мрія.

                   Дружить  з  сонечком  охоче,
                   Вітерець  її  ласкає.
                   Гладить    ніжно  і  шепоче:
                   -  Ти  моя  краса  земная...

Як  збираються  хмаринки,
Тут  як  тут  примчить  вітрисько.  
Враз  розгонить  всі  краплинки,  
Сам  приляже  в  траві  нишком.

                   В  диво  закохавсь  весняне
                     У  панянку  -  ранню  квітку.
                     Чарівниця  лише  гляне
                   Й  будь-кого  заманить  в  сітку.

Фіолетове  кохання
Вітер  щовесни  плекає.
Килим  з  фіолету*    зрання
Пестить  і  оберігає.

                   Радість  й  втіху  дасть  фіалка,
                   Ранні  почуття,  надії,
                   Бо  дарує  та  панянка
                   З  фіолету  весни  мрії.



                                               *  Фіолет      -  поетич.  фіолетовий  колір.  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010546
дата надходження 08.04.2024
дата закладки 08.04.2024

Чайківчанка

ІЗ ЩИРИМ СЕРЦЕМ ІДУ ДО ЛЮДЕЙ

Із  щирим  серцем  іду  до  людей
А  люди,  як  пси  кусають  до  крові.
Мудрий  мовчить  ,дурень  йде  на  дуель...
Напитись  хоче  досхочу    крові.

Я,так  хочу  навчитись  прощати,
Усіх  тих,  хто  кинув  у  мене  камінь.
Щоб  від  болю  і  сліз  не  страждати
Хай  в  серці  живе  Бог  ,кажу  їм  **Амінь**!

В  кожного  із  нас  свій  хробак  -  гонор
В  закутку  душі  притаївся  юдей.
Раненій  душі  потрібен  донор,
Щоб  цвісти  трояндою  поміж  лілей.

Гострим  ножем  поранили  душу
І  серце  від  болю  страждає,  болить.
Завжди  крок  вперед  зробити  мушу,
Щоб  на  цім  світі  із  чистим  серцем  жить.

А  на  хресті  розпинають  любов
Ті,  що  цілують  з  поклоном  ікону.
Вони  ранять  душу,  мій  Боже  знов
Не  чують  тебе  -  пасхального  дзвону.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010537
дата надходження 08.04.2024
дата закладки 08.04.2024

Под Сукно

Прозрение

Я  убила  тебя,  застрелила.
Затем  вернулась  и  ударила  в  грудь  кухонным  ножом.
И  чтобы  наверняка,  я  ещё  тебя  отравила.
Развела  костёр  и  повесила  над  огнём.
И  даже  всего  этого  мне  показалось  мало.
И  я  наслала  на  тебя  легион
летучих  мышей  —
вонзят  в  тебя  жала,
высосут  кровь.  А  еще  червей,  
чтобы  перемололи  твои  останки,
переплавили  на  перегной.

И  вот  тогда  я  бы  увидела  —  какой  ты  жалкий
и  какой  ненужной  была    моя    любовь.

OSAlx2о24-о4
Андрей  Ферез

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010524
дата надходження 08.04.2024
дата закладки 08.04.2024

Под Сукно

Это ноябрь, деточка

Это  ноябрь,  деточка,  это  осень  -
рябь  солнечных  зайчиков
по  иссохшей  листве.
Это  ноябрь,  деточка,  что  так  смотришь?  -
это  зайчики  -  рыжие  -  подшофе.
Это  ноябрь,  деточка,  пытаюсь  согреться,
а  с  ними  вправду  и  
веселей...
Танцуй  же  с  нами,  деточка,  помнишь,
так  танцевали  сотни,  тысячи  пузырей
на  лакированном  паркете
и  та  кореянка  -  и  хе*  бы  с  ней  -
но  тот  кореец,  он  был  голый  -
и  он  был  молод  -  и  он  был  с  ней.
Она  обращалась  к  нему:  "оппа",
а  он  был  молод,  а  она  нет.
И,  знаешь,  деточка,  он  был  бесполый,
был  дивно  сложен
и  вправду  сед.

OSAlx  2020-11
https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%B9%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B5_%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%8F
11  декабря  умер  Ким  Ки  Дук

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010526
дата надходження 08.04.2024
дата закладки 08.04.2024

Світлая (Світлана Пирогова)

Марились морю (тавтограма на лiтеру М)

Марились  морю
Мушлі,  маяк,
Мис,  мов  мідяк,
Милями  -  морок.

Мружилось  море:
Мойри  магніт  -
Музики  мить
Млосна,  мінорна.

Марились  морю:
Місяць  Моне,
Мжичка  монет  -
Міст  мельхіорив.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010539
дата надходження 08.04.2024
дата закладки 08.04.2024

oreol

Хто є хто, хто справжнє зло?

Зловили  бурята
Й  дали  автомата,
Зека  звільнили
Й  вдягли  в  ОЗК.

В  метро  піймали  жебрака
І  в  руки  вклали  калаша.
Контракт  із  бісом  підписали,
На  смерть  цих  найманців  послали.

За  ними  блогери  з  чечні,
Війська  СС,  кати  ще  ті.
І  це  сказали  -  росіяни,
Оце  сміття  не  є  слов'яни.

А  хто  цей  патіфон  крутив?
Сусанін  всіх  куди  завів?

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010516
дата надходження 08.04.2024
дата закладки 08.04.2024

Катерина Собова

Характер жiнки

Чоловік    Петро    вже    зранку
У    щасливу    пору    й    днину
З    днем    народження    на    ганку
Привітав    свою    дружину:

-Тобі    виповнилось    двадцять,
Дорога    дружино    Алло…
В    руки    пхав    троянду    білу,
Серце    в    грудях    калатало.

-Вже    два    роки    ми    з    тобою,
Стала    ти    в    житті    мудріша,
І    в    роботі,    і    в    стосунках
Розумніша    і    сильніша.

Поки    Петя    говорив    це  –
Усміхалась    мовчки    Алла:
Вона    знала,    що    на    ступінь
Небезпечнішою    стала.

Як    всі    хитрі    молодиці,
Для    Петруся    приховала
Хижі    кігтики    тигриці
І    зміїні    гострі    жала!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010519
дата надходження 08.04.2024
дата закладки 08.04.2024

Н-А-Д-І-Я

ПРАВИЛЬНЕ РІШЕННЯ (ГУМОР)

Іде  Коза  так  пізно  із  гуляння,
На  зустріч  чорт(  де  взявсь)  іде.
Удвох  присіли  на  поляні,
Розмови  повели  про  те,  про  се.

Як  важко  їм  обом  на  світі  жити,
Ні  родичів,  сестер,  ані  братів.
До  кого  голову  на  старість  прихилити?
Іще  сказати  щось  він  тут  хотів...

Коза  продовжила  розмову:
Так  будьте  моїм  дядьком  назавжди.
І  як  рідня,  я  буду  вам  опора...
Сподобались  чортяці    речі  ці.

Козел  все  чув,  сидів  він  під  кущем:
Так  значить  чорт  Козі  вже  буде  дядьком?
Такий  узяв  під  серцем  Козла  щем.
Його  від  страху  так  трясло,  як  від  болячки.

Чому  у  нас  про  це  ти  не  спитала?
Чи  згодні  ми  на  це,  чи,  може,  ні?
Для  чого  ти  оце  таке   зробила?
Можливо,  насолить  хотіла  так  мені?

І  тут  Козел  це  рішення  прийняв:
Тут  буде  так,  як  зараз  скажу  я!
Чорта  рогами  забодав..
Ходім,  Любов  моя, чекає  там    сім"я!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010522
дата надходження 08.04.2024
дата закладки 08.04.2024

Н-А-Д-І-Я

ОБЕРЕЖНО! МРІЇ ЗБУВАЮТЬСЯ

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=MMRsoAlDDh4[/youtube]

Бувають  мрії  так  захмарні,
Не  долетіть  туди  й  птахам.
Ми  ж  витрачаєм  сили  марно,
Чи  буде  це  душі  бальзам?

Ми  все  ж  йдемо,  нехай  що  буде,
Уперто,  твердо  до  мети.
Можливо,  нас  усе  ж  здивує:
Як  ми  змогли  туди  дійти?

Якщо  до  мрії  йдем  без  страху,
Хоч  невідомі  ці  шляхи,
Не  відкладайте  мрію  вашу,
Не  зрадь  омріяну  -  гляди!

І  ми  чекаєм,  твердо  вірим,
Колись  настане  такий  час,
Що  мрія  ваша  вже  дозріє,
І  вже  вона  в  руках  у  вас.

Якщо  буває,  що  не  вдасться,
Не  твердо  вірили  підчас..
Зневірі  ви  не  піддавайтесь,
На  іншу  матимете  час..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010474
дата надходження 07.04.2024
дата закладки 07.04.2024

Капелька

После дождя

И  снова  тучи  с  облаками
Летят  и  радуют  землян.
Пушистиками-берегами  
Украшен  неба  вновь  изъян.

Весенний  дождь.  Прекрасно  небо
-  Картины  маслом  на  холсте.
И  конкурирует  вдруг  небо
В  своём  компьютерном  посте.

Все  тучи  разного  покроя
И  облака  похожи  им.
Несутся  вдаль  пчелиным  роем
Ведь  нравится  такой  экстрим.

Конечный  пункт  нам  неизвестен,
Влияет  множество  причин,
Но  мир  конечно  им  не  тесен,
Не  повлияет  карантин.

Не  действуют  ограниченья
-  Пушистики  равны  в  правах.
У  них  немного  развлечений
-  Катайся,  словно,  на  волнах.

Бывает  -  упадут  на  землю,
Катаются  помяв  бока.
Такому  важному  значенью...
Расшифровать  бы  чудеса...

Пришло  тепло,  исчезли  тучи,
Светлее  стали  облака.
Лишь  мир  земной  всё  ближе  к  круче
И  ближе  стали  небеса.

                             29-30.03.2024.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010469
дата надходження 07.04.2024
дата закладки 07.04.2024

Надія Башинська

НЕ ВСЕ В ЖИТТІ Є ТАК, ЯК НАМ ХОТІЛОСЬ….

Не  все  в  житті  є  так,  як  нам  хотілось...
Коли  снігами  сіється  зима,  
нам  хочеться,  щоб  серденько  зігрілось,
то  ж  теплого,  ясного  просим  дня.

Коли  в  зеніті  сонце  знов  сміється,  
ховається  у  затінку  жара,
а  чи  радіти  нам  тоді  вдається,
чи  прохолодного  бажаєм  дня?

Як  хмуриться  і  плаче  небо  сіре,
і  час  прийшов  дзвеніть  гучним  громам,
й  тоді  не  так...  нам  знов  чомусь  здається,
бо  ж  спокою  усім  бракує  нам.

Не  все  в  житті  є  так,  як  нам  хотілось,
усьому  тут  своя  пора  і  час.
За  кожен  день  всі  дякуймо...  та  знаймо:
багато  що  залежить  тут  й  від  нас.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010465
дата надходження 07.04.2024
дата закладки 07.04.2024

Ніна Незламна

Світаночки…

Світаночки,  ранки,
Посріблені  ґанки,
Веселки    у  росах
 По  травці  у  косах.

Край  неба  заграва,
Земля-вишиванка,
Нарцис  і  фіалка,
Всміхнулись  до  сонця.

Роса,  як  віконце.
 Там  бачить  свій  образ,
Ласкавить  проміння,
Буяє  цвітіння.

Дай  Боже,  лиш  миру,
Усім  розуміння,
Цінить,  шанувати,
Дарунки,  щедроти,
Щоб  душі  світились,
Від  радості  й  щастя!


07.04.2024р

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010445
дата надходження 07.04.2024
дата закладки 07.04.2024

Lana P.

ШКОЛА ДЛЯ БІЗНЕСВУМЕН… (Гумор)

Тут  як  тут  відкрились  школи  -
Нині  бізнесвумен  в  тренді.
На  заняття  ходять  леді  -
Заробіток  для  Миколи.

Кожна  з  них  про  власне  мріє,
Грошові  винагороди.
Він  психолог  від  природи,
Говорити  добре  вміє.

Ученицю  бувшу  в  Сави,
В  офісі  зустрів  зненацька  -
До  науки  була  хвацька.
-  Як  пішли  у  тебе  справи?

-  Та  нема  іще  прибутку  -
Власне,  кошти  йдуть  в  задвірки:
Податкові,  перевірки...
І  не  мрію  про  відпустку.

Душу  привідкрив  для  Полі,
Хоч  давно  забув,  як  звати:

-  Хочеш,  пташко,  правду  знати?  -
Гейзером  його  прорвало:
-  Бути  в  бізнесі  замало  -
Бізнес  просто  треба  мати!

Я  ще  й  досі  в  бізнес-школі
Продаю  сертифікати!                                                        6.04.24

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010440
дата надходження 07.04.2024
дата закладки 07.04.2024

Покровчанка

ДУША

Такі  несхожі,  різні  наші  душі
                                                                                 невидимі,  таємні  –  знаю  я:
Наша  душа,  як  і  відбитки  пальців,
                                                                                 є  неповторна  й  в  кожного  своя.

Свій  візерунок,  і  мотив,  і  барви,
                                                                               своя  надійність,  щедрості  тепло.
Коли  таку  змістовну  душу  маєш  –
                                                                               в  житті  тобі  безмежно  повезло.

Якщо  любов  цілком  чи  по  крупиці,
                                                                           ти  іншим  віддавав  й  ніколи  не  жалів,
Душа,  мов  та  невичерпна  криниця,
                                                                           знову  наповниться  любов’ю  до  країв.

Тетяна  Котельнік
2018  рік

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963736
дата надходження 24.10.2022
дата закладки 06.04.2024

Lana P.

В РОЖЕВІМ СВІТІ…

***
В  рожевім  світі  важко  розцвісти  -
Зливається  все  воєдино  -
Нелегко  квітку  щастя  віднайти,
На  все  життя  одну-єдину.

***
У  кожного  життя  іде  своїм  курсивом,
Розслаблення  дарує  для  людей  свободу.
Ким  був  учора  ти  -  не  так  уже  важливо,
Найголовніше:  ким  являєшся  сьогодні.

***
Життя  нам  дороге,  хоча  безплатне,
І  у  розбіжностях  неадекватне,
Навколо  сонця  подорож  щорічна  -
Не  вічна...

***
У  переході  до  весни
Знаходимо  надію,
Розніжену,  як  мрію,
Заплетену  в  рожеві  сни.

P.S.  Світлина  з  Pinterest.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010402
дата надходження 06.04.2024
дата закладки 06.04.2024

Покровчанка

У веснянім королівстві

У  ВЕСНЯНІМ  КОРОЛІВСТВІ

У  веснянім  королівстві
Розпочався  бал  квітковий.
Квітень  демонструє  дійство
В  гамі  різнокольоровій.
Розпушив  зелені  трави
У  смарагдових  відтінках,
А  птахи  гучні  октави
Хором  заспівали  дзвінко.
Всі  нарциси  –  сонця  діти,
Капелюшки  жовті  зшили.
Різнобарвні  гіацинти
У  росі  пелюстки  вмили.
Рясно  вкрилися  квітками
Абрикосів  білі  гілки,
Закружляли  над  садами
Славні  трудівниці  –  бджілки.
У  веснянім  королівстві
Квітень  демонструє  дійство!

Тетяна  Котельнік
06.04.2024

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010400
дата надходження 06.04.2024
дата закладки 06.04.2024

Под Сукно

Эдем

В.Р.

Не  корявей  яблоня  груши  —
цветут.    Мы  не  хуже  с  тобой,
вот,  в  ломбард    заложим  души  —
из  того  что  у  нас  с  собой
ценное,  хлам  кому  нужен;
и  вернёмся  знакомой  тропой,
вновь  мне  станешь  пред  Богом  мужем,
вновь  тебе  я  стану  женой.

Ты  подаришь  мне  хризантемы  
Бермуд  —  пять  пурпурных  ежей,
не  столь  важно,  счастливы  где  мы,
впереди  у  нас  столько  дней.
Если  двое  горят  в  геенне,
то  теплом  тем  прогрет  Эдем,
оттого    там  климат  весенний
и  расцветших  нет  хризантем.

OSAlx2о24-о4

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010351
дата надходження 06.04.2024
дата закладки 06.04.2024

Наталі Косенко - Пурик

Я знаю, що любила

А  ти  вродлива,  мов  калина,
Що  посадила  навесні,
Я  знаю,  що  завжди́  любила
П'янкі  мотиви  неземні.

Її  тендітність  і  чарівність,
Найдивовижнішу  красу,
Таку  привабливу  маніжність,
Де  сон  занурився  в  росу.

Я  знаю,  що  любила  вроду,
Оту  осінню,  що  в  імлі,
В  кетягах  ніжну  насолоду
Шукала  знову  в  тишині.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010360
дата надходження 06.04.2024
дата закладки 06.04.2024

Zorg

Поетова ніч

На  музыкальную  тему    "Ніч  яка  місячна"


https://www.youtube.com/watch?v=En7TsomfE5A


Зорі  знеможені
В  трави  некошені
Падають  після  заграв.
Вкрилося  тишею
Небо  над  вишнею,
Де  молодик  задрімав.

Вітром  оголена
Липа  знедолена,
Наче  дівчина  стоїть.
Вийду  опівночі,
Може,    поспіну  ще
Співи  почути  її.

В  омут  полиновий
З  кленом  полинемо
Пити  гіркий  аромат.
Й  будем  у  лузі  ми
Лепськими  друзями,
Доки  гуляє  пітьма.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010278
дата надходження 04.04.2024
дата закладки 04.04.2024

Н-А-Д-І-Я

ЧИ ЗРОЗУМІВ ХТОСЬ, ВРЯТУВАВ

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Rarhj9rXXFs
[/youtube]
В  житті  спіткнутись  може  кожен,
Не  так  зробив,  не  врахував.
За  це  відплачуємось  болем.
Чи  зрозумів  хтось,  врятував?

Хтось  відвернеться  -  не  побачив,
Упав  -  нехай  собі  й  лежить.
Багато  є  таких  незрячих,
Чужа  біда  чи  всім  болить?

Друг  простягає  мені  руку,
Вставай,    я  витягну  з  біди!
І  ти  відчуєш  рідну  душу,
Невже,  пробачив  за  гріхи?

Щось  відлягло  немов  від  серця,
І  значно  краще  стало  дихать.
А  серце,  серце!  Гучно  б"ється,
А  очі  так  від  сліз  блищать..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010277
дата надходження 04.04.2024
дата закладки 04.04.2024

Чайківчанка

Ти моя мелодія життя

Тобі  одній  відкриваю  почуття
Люблю  до  останього  подиху  життя.
Намріяв  тебе,  я  колись  кохана-  
Бо  ти  є  моя  любов-мрія  жадана.

Ти  -  подих  весни  ,мелодія  життя
Моє  небо  ,  в  якому  розчиняюсь  я.
Я  так  хочу  доторкнутись  до  щоки,
Щоб  відчути  тепло  ніжної  руки.

Ти  повір  я  твій  навіки  ,ти  моя...
На  край  світу  за  тобою  піду  я.
Мені  потрібна  твоя  ніжність  ,любов
Щоб  словами  зігріла  мою  душу  знов.

Ти  -  подих  весни  ,мелодія  життя
Моє  небо  ,  в  якому  розчиняюсь  я.
Я  так  хочу  доторкнутись  до  щоки,
Щоб  відчути  тепло  ніжної  руки.

Зацілую  уста  солодкі  ,як  мід
Щоб  у  твоїй  душі  залишити  свій  слід.
Ти  -  скажи  мені  одне  слово  "  Люблю".
Пелюстками  троянд  твоє    ложе  встелю.

-----2------

Дзвенить  в  мені  ніжно  весни  струна
жива  водиця  із  синіх  гір.
Вона  торкається  душі  до  дна
Солодить  цвіт  з  мелодійних  лір.

А  надворі  іде  дощ,-  промокнеш
Ти  накинь  плащ  на  свої  плечі.
Без  сонця  ,як  дерево  -  зісохнеш
Не  злетять  до  зір  крила  лелечі.

Без  дощу  міліє  ріка-життя
Сохне  джерело  у  криниці.
Стукає  у  грудях  серцебиття
Душа  прагне  ковток  водиці.

Розвесніє  весна  у  садочку
Зазеленіть  вмить  пишні  трави.
О  ,як  мило  у  райськім  куточку!,
Кружляють  в  леті  птиці-пави.

 ------  3-------
Цвіти  ,розквітай  моє  життя!
Дозрівай  ,як  колос  у  полі.
Хай  дух  землі  зростає  дитя
Буде  господар    своєї  долі.

Один  духом  міцний  ,як  горіх
В  Іншого  цвіллю  пахне  душа.
Загубить  плоди  дірявий  міх
І  завжди  позаду    йде  лівша.

Складаємо  план  ми  на  завтра
Все  буде  так  ,як  має  бути.
Спалює  мрії  в  огні  ватра,
Щоб  Бога  на  землі  відчути.

Від  дощу  залізо  ржавіє
Жовтіє  білий  аркуш  паперу.
Хто,  як  вміє,    так  живе,  піє...
Зоріє  на  Марс  ,чи    на  Венеру.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010242
дата надходження 04.04.2024
дата закладки 04.04.2024

Світлая (Світлана Пирогова)

Весна запилена - Сахара сипле

Весна  запилена  -  Сахара  сипле...
Чомусь  у  згустку  пил  піднявся,
Нависло  сірохмар'я,    і  невпинно
Вітрище  дме,  -  то  сила  явна.
І  свого  пилу  вистачає,  спека.
Мандрує  африканське  диво.
І  не  заціпить  хтось  лиху  пащеку,
А  пил,  як  дим  кружляє  сивий.
Кватирки  зачиняйте,  не  виходьте,
Повітря  впереміжку  з  пилом,
Закутані  та  заспані  "висотки"...
...Сахара  скрізь  пилила  і  млоїла.

(2  квітня  до  нас  дійшов  пил  із  Сахари.  Спостерігала  з  8  поверху.  Була  саме  в  цей  день  спека  +  25)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010253
дата надходження 04.04.2024
дата закладки 04.04.2024

Наталі Косенко - Пурик

Мелодія днин

Ти  міцніше  мене  обійми,́
Я  умиюсь  тихенько  слізьми,
У  печалі  застрягла  на  час,
Утішатимеш  ти  ще  не  раз.

Як  же  добре,  що  се́рденько  є,
Що  завжди́  заспокоє  моє,
Теплим  словом  і  ніжним  -  спочинь,
Так  люблю  цю  мелодію  днин.

Рідний  дотик  твоєї  руки́,
Ось,  вже  подих,  кохані  сліди,
Все,  що  так  незабутньо  звучить;
Це  той  стимул  -  кохати  і  жить.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010234
дата надходження 04.04.2024
дата закладки 04.04.2024

Світлая (Світлана Пирогова)

ГУМОР. Схованки

Дід  Петро  і  баба  Люба
Гратись  в  схованки  поча́ли.
Не  повірите,  ви,  люди,
То  мабуть,  відьмівські  чари.

Дід,  як  спить,  то  баба  нишком
Самогон  жене  завзято.
Вранці  тихо,  ніби  мишка,
Враз  сховає...
 -  Любо,  клята!-
Дід  кричить  і  вже  горілку
Носом  чує.  Нерви  здали!
Як  знайде,  то  баба-бджілка
Від  Петра  у  схов  тікає.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009702
дата надходження 28.03.2024
дата закладки 03.04.2024

Валерій Лазор

Білий шум пліткує над водою

Білий  шум  пліткує  над  водою,
Ти  так  бистра,  шепоту  сестра,
Легке  павутиння  темнотою,
Як  мережив  набрана  фата.
Розімлілі,  ілисті  пороги,
Мохом  вбрані  стовбури  дерев  -
Свідками  зазначені  з  дороги,
Потаємний  шлюб  весна  бере!
Дочекає  променя  рясного,
Щоб  іскрою  лиски  провести,
Переможно  барвами  навколо,
Шума  урочисто  розплести.



*Шум  -  стародавня  назва  лісу.
Фото  А.  Ханіної.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010209
дата надходження 03.04.2024
дата закладки 03.04.2024

Н-А-Д-І-Я

*****

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=XTFQZ7htJe4[/youtube]

Хто  зможе  землю  зупинити?
-  Це  зможу  я,-  сказав  смільчак.
Та  лиш  не  знаю,  як  зробити,
Можливо,  хтось  підкаже  як?

                     *****
Ступив  у  річку  -  не  зна  броду,
Можливо,  все  ж  перепливти?
Тоді  зробив  він  першу  спробу,
Та  жаль,  що  мілко.  Як  пливти?

                     ******
Чомусь  похмуре  стало  небо,
Всі  підняли  угору  очі.
Куди  тікать?  Тривогу  б"ємо,
Та  ми  його  чекаєм  й  досі.

                   *****

Солодкий  плід  в  руці  чужій,
Так  хочем  спробувать  його!
Ти  зупинися,  не  дурій!
Спочатку  ти  скуштуй  свого.

                *****

Думки  бувають  так  захмарні,
Не  долетіть  туди  й  птахам.
Ми  ж  витрачаєм  сили  марно,
Чи  буде  це  душі  бальзам?

                     ***** 
Піднявся  в  гору  -  подивився:
А   що  все  ж  буде,  як  впаду?
Але  ж  як  гарно  тут  вмостися!
Тож  наперед  щось  підмощу..

                     *****
Іде,  не  дивиться  під  ноги,
Упав  -  під  оком  вже  синяк.
А  встать  немає  уже  змоги,
Усі  сміються:  От  дивак!
Мабуть,  той  зайвим  був  кисляк.

                     *****
Кохання  вигнане  із  Раю,
Куди  воно  це  знов  бреде?
Вмощусь  у  серці  в  когось  скраю,
Хто  не  прогонить,  збереже.

                     *****
Іду,  дивлюся  знов  на  граблі,
Не  наступить  би  іще  раз.
Хоч  ці  події  були  давні,
Про  граблі  згадую?  Навряд!

-----------------------------------------------------------------------

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010133
дата надходження 02.04.2024
дата закладки 03.04.2024

Lana P.

Forget Me Not…

Мрії  -  мандрівні  маршрутки,
Переповнені  думками.
Ваші  очі  -  незабудки  -
Оживляють  шлях  між  нами,
Причепурений  зірками,
Із  небесної  козубки
Голубіють  ліхтарями.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010147
дата надходження 02.04.2024
дата закладки 03.04.2024

Рясна Морва

Арріведерчі, Італіє!

Італія  тепер  не  випадково
Як  щирий  друг  в  душі  моїй  уже.
Яким  же  відповім  я  добрим  словом
На  все,  що  пам'ять  серця  береже?
Грімкоче  простір.  Змішуються  барви.
На  мене  поглядають  з-під  руки
В  тінь  базилік,  в  безсмертя  барв,  у  мармур,
В  мовчазність  стін  заховані  віки.
Як  тут  багато  неба  і  лазурі!
Про  що  співає  море  дзвонкове,
І  цілий  день  сміється  після  бурі,
Й  рожевими  вітрилами  пливе?
Італіє,  прадавня  і  красива,  -
Вже  не  забуду  я  твоїх  олив,
Шедеврів  Мікеланджело,  мов  дива,
"  Санта  Лючії  "  звихрений  мотив.
Я  бережу,  як  стрічі  обіцяння,
Твою  гвоздику  в  рідній  стороні,
Твоє  "арріведерчі"  на  розстання,
Твоїх  гондол  пригашені  вогні.
І  хай  хоч  вік  триватиме  розлука,
За  мир  наш  бій,  і  ти  мені  повір:
Я  дякую  за  щирий  усміх  друга,
Як  найдорожчий  в  світі  сувенір.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010109
дата надходження 02.04.2024
дата закладки 02.04.2024

valentinaaaa

Молодість постукала у двері

Молодість  постукала  у  двері,
Запам'ятати,  щоб  її  змогли
Усім  життя,  а  іншим  сервіз,
Бо  науку  досягли  всі  ми.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010089
дата надходження 02.04.2024
дата закладки 02.04.2024

Lana P.

Між зіркових диво-свіч…

Між  зіркових  диво-свіч
Воском  скрапує  у  ніч
Вічність.

Порох  струшує  із  пліч
Галактичних  протиріч  
Цінність.

Обіцяє  потойбіч
Сонце  ранку  віч-на-віч
Світлість.

День  новий  готує  спіч,
Кинув  зпересерддя  в  піч
Сірість.

Між  зажурених  сторіч,
Пелена  злітає  з  пліч  -
Зрілість.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010096
дата надходження 02.04.2024
дата закладки 02.04.2024

Наталі Косенко - Пурик

Кохана, пробач солдату

Я  тихо  зайду  в  кімнату,
Побачу  твої  вже  сни,
Кохана,  пробач  солдату,
Який  не  зберіг  весни́...

І  знову  в  нічному  колі
Де  суть  нагадала  все,
Оголені  наші  долі
Зіжмакались,  як  плісе.

Розгладити  серце  хоче
До  ніжних  душі  глибин,
Як  море  воно  хлюпоче,
Змиваючи  часу  плин.

Я  тихо  зайду  в  кімнату,
Побачу  твої  вже  сни,
Кохана,  пробач  солдату,
Який  не  зберіг  весни́...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010099
дата надходження 02.04.2024
дата закладки 02.04.2024

Ніна Незламна

А що життя…

А  що  життя,  як  річечка  між  берегами,
Є  сподівання,  пливти  плавно  течією,
Її  потік,  часом  зруйнований  вітрами,
У  порівнянні,  все  ж  із  думкою  твоєю,
Нехай    попереду,  без  надгострих  порогів,
Всі  негаразди,  стріти  спокійно,  душевно.

Під  чистим  небом,  осяяним  промінням,
Завжди  надія,  безперечно,  як  опора,
Але  ж  всякчас,  для  всього  потрібне  уміння,
Якби  не  тиснуло,  сумління  -  думка  хвора,
Щоби  не  втратити  впевненості,  стремління,
І  досягти,  омріяного    володіння.

По  водах  блиск,  неначе  сховані  коралі,
 Яскраві  тонуть,  то  знов  плинуть  на  поверхню,
Життя  безцінне,  думки  мліють  у  кришталі,
Тому  для  нього,  підсвідома  значна    впертість.

Нині  важливо,  не  звертати  із  дороги,
Та  не  коралі,  на  дні  бачить,  а  тривоги.

                                           01.04.2024р

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010105
дата надходження 02.04.2024
дата закладки 02.04.2024

Світлана Себастіані

*** ("Надень ту самую бомбер-куртку…")

«Надень  ту  самую  бомбер-куртку,
давай  наступим  на  те  же  грабли,
пускай  в  кислотно-глубокий  пурпур
взлетят  свинцовые  дирижабли!
Давай  вперед,  а  потом  налево  –
за  поворотом  настанет  лето.
И  пусть  в  прекрасную  королеву
амур  стреляет  из  пистолета.
И  пусть  ругается  Марь  Иванна  –
мы  просто  дикие  поросята!!
Скорей  с  разбега  нырнем  в  нирвану,
и  будет  здорово,  как  когда-то.»
«Прости,  но  что-то  ты  тут  напутал,
твоя  стрела  не  находит  цели,
ты  по  крупинкам  считал  минуты,
а  рядом  –  вечности  прошумели.
Ты  словно  призрак,  ты  словно  предок
своих  исчезнувших  отражений.
Мир  изменился  –  как  будто  предал,
произведя  череду  движений.
Ни  Марь  Иванны,  ни  цеппелинов  –
давно  схомячила  их  нирвана.
Жизнь  расползается  вязкой  глиной…
Ноябрь  –  и  песенки  Б.  Виана.»

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010056
дата надходження 01.04.2024
дата закладки 01.04.2024

valentinaaaa

Гумор. В житті буває дійсно

-  Ой  бабцю,  моя  люба,
Куди  це  ти  зібралась?
У  тебе  мало  чуба
Та  бабця  посміхалась.

-  У  Америку  поїду
На  світ,  ще  подивлюся
Набрид  ти  мені,  діду
Там  є  подруга  Люся.

Америку  покаже
Й  нового  наберуся,
Чому  такий  ти  ласий?
-  Люблю  тебе  Марусю.

До  неї  прихилився
І  обійняв  так  міцно,
Америка  скінчилась
В  житті  буває  дійсно.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009980
дата надходження 31.03.2024
дата закладки 31.03.2024

Зелений Гай

Чистая Маруся

—  Опять  умудрилась  испачкать  лицо
И  в  пятнах  каких  то  твоё  пальтецо.
Нельзя  на  прогулку  тебя  выпускать  —
Бросает  дочурке  с  обидою  мать.
—  Как  грязная  хрюшка,  один  к  одному,
Тебя  я,  Маруся,  никак  не  пойму.
Учу  аккуратной  быть,  день  ото  дня
Чтоб  также  эффектно  смотрелась,  как  я.
Умыться  до  блеска,  сверкать  чистотой
По  лужам  не  прыгать!  Рецепт  тут  простой.

Умывшись  Маруся  из  ванной  идёт
И  с  гордость  маме  своей  выдает:

—  Ну  вот,  я  теперь  эталон  красоты!
 Такая  же  чистая  хрюшка,  как  ты!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009978
дата надходження 31.03.2024
дата закладки 31.03.2024

Lana P.

Easter morning…

Вербовий  котик
Пилком  лоскоче  ніздрі.
Весна  в  повітрі.

31.03.24

P.S.  Світлина  автора.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009977
дата надходження 31.03.2024
дата закладки 31.03.2024

Ніна Незламна

Думок багато, хто знає. .

Думок  багато,  хто  знає  які  -  таїна,
Здаля  неначе,  лине  пісня  солов’їна,

Куди  ж  бо  кличе,  чи  до  весняного  гаю?
 Можливо  мій,  прийшов  час  плинути  до  раю.

Але,  хто  знає,    який  той  шлях,  Божа  воля,
Напевно  вирішить    подарована  доля,

Думки  тривожні,  спірні,  який  зробити  крок?
Невже  цей  час,  останній,  злетіти    до  зірок?

Чи  йти,  чи  плинуть,  поступово,  без  нарікань,
Мабуть  скоріше,  щоб  без  болей  і  спотикань,

Про  гріх  згадати  й  не  один,  просить  прощення,
Бо  ж  усе  вирішиться,    у  якесь  знамення.

За  життя  згадка,  як  веселка  й  дні  весняні,
Та  то  ж  для  долі,  як  настануть  дні  жадані,

Їй  віддам  душу.  Спроможна?!  Керуй  далі!
         Хай  не  гризуть,  мене  сумління  і  печалі.

Ой    так  багато,  чомусь  зібралося  думок,
Мабуть  вітрець,  розвіє,  як  духмяний  пилок,

Нехай  же  доля  і  весна  вирішить  сама,
Та  все  ж  хотілось,  щоб  мене,  обійшла  пітьма…

Принаймні  я,  все  ж  на  це,  маю  сподівання.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009970
дата надходження 31.03.2024
дата закладки 31.03.2024

Надія Башинська

ГУМОР З'ЯВИЛИСЯ ГРОШЕНЯТА В НАШОГО ОЛЕКСИ…

З'явилися  грошенята  в  нашого  Олекси,
став  додому  приносити  мармелад  та  кекси.
Не  любив,  скажу  по-правді,  Олесь  працювати,  
а  тут  раптом  помітили,  що  щось  став  міняти.

Він  учора  своїй  тещі  приніс  паляницю,
дав  дружиноньці  Галині  на  нову  спідницю.
На  бублики  -  малій  доні,  сину  -  на  сорочку,  
із  сусідом  розмовляє  тихо  у  садочку.

Згадав  добрий  син  Олекса  і  про  свого  тата,
привітав  з  днем  народження  молодшого  брата.
А  сьогодні  він  розчулив  сусідку  Марію,
їй  подарував  новенький  подрібнювач  "Мрію".

Знає  Галя,  дякуючи  кумі  за  відвертість,
зрозуміти  лиш  не  може,  за  що  така  щедрість?
За  що  такі  подарунки,  й  Марія  не  знає,
це  вона  гніденьку  Мію  знов  три  дні  шукає.

Тут  спокійний  лиш  Олекса,  бо  йому  відомо,  
навчив  циган  конячину  вертатись  додому.
Нема  чого  й  хвилюватись.  Прибіжить  до  хати.
Вже  не  вперше  доводиться  її  продавати.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009969
дата надходження 31.03.2024
дата закладки 31.03.2024

Н-А-Д-І-Я

ЗРОБИЛА ЖАБА ВІДКРИТТЯ

Лежить  на  сонці   якось  жаба,
І  чуха  лапкою  живіт.
Вона  старенька,  уже  баба,
Пройшов  давно  її  політ.

Та    може  вона  іще  мріять,
Хоч  вже  роки  давно  не  ті.
І  ті  думки  її  так  тішать,
Не  хоче  жить  на  самоті.

Та  десь  незвідки  взявсь  Комарик.
Вкусив  так  боляче  за  ніс.
І  помутнів  в  очах  кришталик,
В  життя  нову  сторінку  вніс.

Невже  до  неї  женихався?
Та  замалий  у  нього  зріст.
Де  ж  це  сміливості  набрався,
Любити  він  чи  має  жист?

Забилось  серце  у   ропухи,
І  подивилась  йому  вслід.
Усі  думки  звела  докупи,
Який  тут  вірний    зробить  хід?

Пірнула  в  річку  освіжитись,
Та  не  така  я  вже  й  стара!
Що  ж  тут  зробить,  не  помилитись?
Одна  проблема  тут  -  вага.

Десь  чула  -  воду  треба  пити,
Позбудусь  швидко  від  жирів.
І  Комарі  всі  будуть  липнуть,
В  моїх  думках  не  буде  збій.

Зробила  так,  як  і  гадала,
Лежить  тепер  і  ледве  диха.
Всіх  Комарів  враз  позбирала...
Чи  не  зробила  собі  лиха?

Нащо  мені  кохання  треба?
Наїмся  краще  їх  у  смак.
Давно  не  грають  уже  гени.
Ця  їжа  буде  на  дурняк...

Це  не  була  її  помилка,
Це  вимагало  так  життя.
Спочатку  думка  про  корисне...
Зробила  Жаба  відкриття...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009965
дата надходження 31.03.2024
дата закладки 31.03.2024

valentinaaaa

Гумор. На мить у долі - поворот

Усім  якось  щастя  несеться
З  села  приїхав  на  курорт,
Пройшли  роки,  таке  ведеться
На  мить  у  долі  -  поворот.

Не  треба  гній  отой  таскати
Що  у  корови  зранку  є,
Всі  процедури,  милі  дами
Іде  у  такт  життя  усе.

Майбутнє  є  у  іншім  світі
Ось  тут  кохання  гарне  є,
П'ємо  шампанське  вдвох  при  свічах
Та  виселяють  вмить  мене.

Немає  коштів,  щоб  сплатити,
Куди  податися  мені?
А  як  оті  щасливі  миті?
Всі  промайнули  наче  в  сні.

Розуму  давно  забувся,
Якась  позичила  все  тіло
У  душі́  процес  відбувся
'Скористувалася,  так  вміло!'

Не  був  ніколи  тихим  вдома,
Ще  повідомлень,  не  було,
Як  діяти,  тримайте  слово!
Не  хочу  впасти  я  на  дно.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009902
дата надходження 30.03.2024
дата закладки 31.03.2024

valentinaaaa

Коли закінчиться війна?

Коли  закінчиться  війна?
Є  відповідь  на  запитання?
Такі  страхи  несе  вона
Йде  мова  вже  про  виживання.

Коли  закінчиться  війна?
В  сльозах  і  горі  Україна,
Кров'ю  залита  вся  земля
Більша  частина  у  руїнах.

Коли  закінчиться  війна?
На  перемогу  є  надія?
Села  розрушені  й  міста
Летять  ракети,  як  ті  звірі.

Коли  закінчиться  війна?
Достатньо  вже  боєприпасів?
Сирени  звук  отой  щодня
У  головах  наче  набатом.

Коли  закінчиться  війна?
Весна  одягнеться  святково,
Зазеленіють  всі  поля
Спів  солов'я  -  цілодобово.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009872
дата надходження 30.03.2024
дата закладки 30.03.2024

Катерина Собова

Гумор. Джинси

Завелася    теща    зранку,
Бо    зібралась    прати,
Враз    до    зятя    приступила,
Стала    верещати:

-Заявити    всі    підозри
В    мене    є    мотиви:
Витрясла    із    твоїх    джинсів
Три    презервативи.

Ще    були    ключі    і    гроші,
І    якась    записка…
Що,    нема    чого    сказати?
Не    розтулиш    писка?

Злидень    ти,    бабій,    гуляка,
Бігаєш    по    барах,
За    такі    гріхи    я    хочу,
Щоб    ти    спав    на    нарах!

Розгубився    зять    і    ледве
Вставив    своє    слово:
-Не    знімав    я      свої    джинси,
В    них    -    цілодобово.

Тут    дружина    в    хату    вбігла:
-Дякую,    матусю,
Випрала    мої    штанюльки,
Бо    я    не    зберуся.

В    мами    щелепа    відвисла,
Стала    враз    зелена:  
Як    у    тому      ’’Ревізорі’’  –
Була    німа    сцена…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009877
дата надходження 30.03.2024
дата закладки 30.03.2024

Наталі Косенко - Пурик

Рідне слово

Я  люблю  тебе,  мово,
Ти  привабливість  краю,
В  тебе  соло  чудове,
Ніби  ніжність  розмаю.

Ти  розкішна  і  чиста,
Мовби  промінь  весни
Та  бриниш,  наче  листя
Чи  краплинки  роси.

Можеш  дивно  всміхнутись,
Кинуть  чари  земні,
Згодом  знову  вернутись
У  краї  гомінкі.

Розповісти  про  вічність
І  любов,  і  добро
Та  у  всьому  є  ніжність
І  душевне  тепло.

Глянуть  можеш  у  очі,
Засіять,  як  зоря,
А  в  феєрію  ночі
Зародить  почуття.

Я  люблю  тебе,  мово,
Ти  привабливість  краю
І  твоє  рідне  слово,
Мов  повітря  вдихаю.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009864
дата надходження 30.03.2024
дата закладки 30.03.2024

Світлана Себастіані

*** ("Ночь затопила городок…")

Ночь  затопила  городок  –  
он  как  сундук  на  дно  залёг,  
слепя  огнями  из  щелей.
В  сады  луна  лила  елей.
Река  пыталась  в  море  впасть.
Коты  изображали  страсть.
Цвели  кусты.  Вопил  сверчок.
Какой-то  пьяный  мужичок,  
забыв  о  Доме  и  Семье,  
спал  под  звездою  на  скамье...
Дремали  сказки  витражей.
Нагроможденья  этажей  
моргали  окнами  во  тьме  –  
там  было  грустно,  как  в  тюрьме.
Всезнающие  пацаны,  
задумчивы  и  влюблены,  
курили  в  круге  фонаря,  
друг  друга  вяло  матеря.
И  семенила  –  цок-цок-цок!  –
блондинка,  отвернув  лицо.
За  нею,  скользкий,  как  грешок,
труси́л  и  тру́сил  женишок.
Молчал  на  ветке  соловей,  
восток  не  делался  алей,  –  
и,  наблюдая  ход  планет,  
светился  бронзовый  поэт.  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009754
дата надходження 28.03.2024
дата закладки 29.03.2024

Пісаренчиха

каприз

дай  ноту  високу
здійметься  симфонія  звуків
снується  буття
не  важливо
де  я  і
хто  ти
до  неба  тяжіє  душа
рвуться  простору  руки
занедбані  мрії  зринають  в  незнані  світи
наснися  акордом
весна  зацвіте,  забуяє
налякана  крапля  впаде  гопом  в  сонний  карниз
запале  за  обрій  кохання
колись  було  раєм
дай  ноту  високу
даруй
мій  останній  каприз

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009789
дата надходження 29.03.2024
дата закладки 29.03.2024

Чайківчанка

ЖИТТЯ -ЦЕ ДАР БОЖИЙ

О,    яка  ,  то  насолода  -  просто  жити!
Прокинутись  рано  -  зранку  після  сну.
А  у  своїх  долонях  ,цей  світ  творити
Стрічати  новий  день  -сонячну  весну.

Дивитись,  як  сходить  сонечко  у  небо,
Як  квітне  немов  би  сонях  у  полі.
Злітати  вище  хмар  наче  білий  лебідь
Крилом  обіймать  золоті  тополі.

Хочу  милуватись,  як  цвіте-  райський  сад,
Як  пахнуть  у  росах  трави  шовкові.
Щоб  в  мріях  ловити  осяйний  зорепад
 Злітати  у  Всесвіт  -  світи  казкові.

О  який  є  чудовий  ,цей  прекрасний  світ!
Все  що  створив  Бог    своїми  руками.
Вдихаєш  повітря  п'янкий  пахощі  цвіт
І  сходиш  ,як  зірка  під  небесами.

Намалюю  синє  небо  -  тобі  друже!
Гори,  безкраї  поля,  ріки,  гаї.
Червону  калину  ,що  цвіте  у  лузі
А  на  вітті  ,як  співають  солов'ї.

На  світанку  відкрий  вікно  у  райський  сад
І  поглянь,  як  цвітуть  яблуні,вишні.
Як  доспіла  груша,  солодкий  виноград
Яку  красу  дарував  нам  Всевишній.

О  яка  ,  то  радість  ходити  по  землі!
Бачить,  як  метелик  цілує  квітку.
Як  сюркоче  цвіркун  ,гудуть  в  рою  джелі
Збирати  солодкі  плоди  улітку.

О  яке  ,це  щастя  бачити,і  чути!
Відчувати  на  дотик,смак  кожну  мить.
І  дивитись,як  тане  сніг  -  місяць  лютий,
Квітне  весна  зелене  листя  шумить.

А  життя  ,це  є  дар  божий  -  божа  ласка
Пливе  за  течією  ,як  водоспад.
Веде  божа  пташка  у  чудову  казку
Там  ,де  біля  хати  цвіте  мамин  сад.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009791
дата надходження 29.03.2024
дата закладки 29.03.2024

Н-А-Д-І-Я

ЖИТТЯ -- ЦЕ КВІТКА СОНЦЯ

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=spihZB6Q2Tw[/youtube]

Я  не  чекаю  час  зірковий,
Живу  і  мрію,  як  усі.
В  житті  були  шляхи  тернові,
Траплялись  навіть  і  сумні.

Любов  тримала  і  надія,
Вони  вели  мене  за  руку.
І  рятували  від  падіння,
Коли   раптово  була  скрута.

Безвихідь,  труднощі  долала,
І  завжди  вірила  в  добро.
Та  долю  іноді  благала:
Допоможи,  як  взнаю  зло.

В  житті  підтримка  -  вірні  друзі,
Не  відвернуться  в  важкий  час.
Без  них  були  б  нудні  всі  будні,
Про  це  я  думала  не  раз.

Боюсь  в  житті  я  заблудитись
І  безнадію  в  серце  запустити.
Тож  краще  жити  щоб  любити,
Бо  надбану  Любов  не  загасити.

Життя,    дароване  нам  Богом,
Ти  в  нім  узнаєш  все  в  житті.
Це  -  квітка,  що  на  сонце  схожа,
ЇЇ  призначення  -  цвісти...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009803
дата надходження 29.03.2024
дата закладки 29.03.2024

Н-А-Д-І-Я

ГУМОР. КУСЛИВА МУХА

Тут  десь  взялась  куслива  Муха,
Влетіла  в  хату  й  загула.
Та  це  не  Муха  -  Цокотуха,
Це  та,  що  з  досвідом  була.

Літала  Муха  довго  в  хаті,
Всіх  діставала  тут  і  там.
(  Та  я  не  буду  вам  брехати)
Це  надоїло  і  Котам.

Котам  залазила  у  вуха,
У  ніс,  у  очі,  то  у  шерсть
Така  була  в  неї    житуха,
Що  і  забула  слово  ЧЕСТЬ.

За  нею  бігали,  ганялись,
У  милі  всі  Коти  були.
Зморились,  трохи  закуняли,
І  тут  не  зчулися,  коли...

Заснула  Муха  край  вікна,
Щаслива  так  ота  хвилинка.
Приснився  сон  про  Павука,
Цікава  ця  була  картинка.

Павук  до  неї  женихався,
І  обіцяв  фату  надіть.
Бо   так  у  неї  закохався,
Не  може  він  без  неї  жить.

І  так,  і  сяк  до  неї  й  боком,
Раділа  Мушка  ця  дурна.
Але  проснулась  ненароком...
Де  Павучок?  Вона  одна..

Але  одне  він  не  збрехав,
Красиво  вкутав  повутинням,
Сидів  він  поруч  і  зітхав,
А  очі  так  були  невинні.

Ну  що  робить?  Кохать,  чи  з"їсти?
Мабуть,  що  з"їти..  То  ж  був  сон.
Ну  треба  їй  в  халепу  влізти,
А  сон  -  неписаний    закон.

Та  тут  незвідки  взявсь  Комар,
Почув  він  Мушки  гучні  крики.
І  павутиння  розірвав,
І  допоміг  звільнитись  з  лиха...

Комар  і  Муха  одружились,
Щаслива  в  них  була  сім"я.
Вона  лиш  тільки  роздивилась,
Що  Павучок  їй  не  рівня...
---------------------------------------

Павук  розкине  свої  сіті,
А  потм  вип"є  усю  кров.
Ну  треба  ж  так  зробить  уміти,
Щоб  обдурити  цю  любов..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009806
дата надходження 29.03.2024
дата закладки 29.03.2024

Катерина Собова

Гумор. Мовна перешкода

Молода    невістка    Дарка,
Що    робити    -    знає,
Кожен    день    у    хаті    сварка,
Бо    свекруха    лає.

-Дам    пораду,-    каже    Дарка
Тихим,    ніжним    тоном,-
Буде    добре    вам    спочити,
Мамо,    за    кордоном.

Десь    в    Італії,    чи    в    Польщі
(Наших    там    багато),
І    для      вас    там    проживання
Буде    справжнім    святом.

Тут    свекруха    перебила,
Бомбою    зірвалась:
-Люди    добрі,    ви    почуйте,
Що    я    дочекалась!

Мої    нерви    ти    сьогодні
Довела    до    краю!
Як    я    там    сваритись    буду?
Я    ж    мови    не    знаю!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009692
дата надходження 28.03.2024
дата закладки 28.03.2024

Наталі Косенко - Пурик

Розкажи лелеко? (пісня)

Полечу  далеко,
У  оті  світи,
Розкажи  лелеко,
Де  твої  сліди?
У  ранкові  роси,
Прохолоди  квіт,
Хай  же  мої  коси
Не  сріблять  від  літ.

Полечу  в  діброви
Де  зоря  встає,
Там  ромашок  море,
То  життя  моє
І  у  день  чудовий
Зникне  смуток  мій,
Чути  ніжність  мови  -
Світ  торкнувся  вій.

Полечу  я  в  небо,
У  оту  блакить,
Хоч  воно  й  далеко  -
Мрій  не  зупинить
І  у  синій  да́лі
Де  хмарин  краса,
Там  краї  незнані,
То  все  небеса.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009685
дата надходження 28.03.2024
дата закладки 28.03.2024

Н-А-Д-І-Я

ГУМОР. ГОТУЮ СМАЧНО

--   Свекруха  каже  тихо  Вані,
А  я  все  слухаю,  мовчу.
Що  день  при  дні  я  на  дивані,
Не  здатна  я  зварить  борщу.

-  Так  розізлила  клята  жінка,
Пішла  я  швидко  в  магазин.
Так  зацікавила  ця  книжка,
Її  сюжет  так  запалив.

Читаю  назву:  "  Готуй  смачно".
Оце  що  треба  так  мені.
Утру  я  носа  цій  мамаші,
Брехать  не  буде  по  селі.

Прийшла,  свекруха  ще  дрімає,
На  голові  рушник  лежить.
Що  я  вже  йду,  це  добре  знає.
Невже  у  неї  щось  болить?

--    Чомусь  я,  доню,  захворіла,
Посплю,  можливо,  все  пройде.
Та  через  хвильку  захропіла...
Тут   Ваня  на  обід  вже  йде...

-   Поклала  книжку  я  на  стіл,
І  зараз  буду  готувати.
Спина  так  ломить,  нема  сил.
Можливо,трошки  задрімати?

Прийшов  Іван  -  обоє  сплять,
Уважно  прочитав  він  книжку.
Наївся  всього  з  книжки  всмак,
Тепер  болящім  буде  "кришка"*...
__________________________
*  Буде  "кришка"  -  отримають  по  заслузі

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009646
дата надходження 27.03.2024
дата закладки 27.03.2024

Ніна Незламна

ГУМОР. Життя, як воно є ( вірш. розп. )

Важкі  дні,  уже  минули,
Скакав  тиск,  як  сп’янілий  чорт,
Тож  затемнення  відбули,
Хвилювань,  позбулися  вдвох.

Кіт-  пройдоха,  десь  гуляло,
Аж  три  ніченьки  та  й  підряд,
Але  ж  знав,  де  дають  сало,
І  м’ясце    -  певно  кращий  смак.

Та  сумної,  нині  ночі,
Дід  лишив,  його  у  хаті,
І  куди,  дивились  очі,
Чи  думки,  заснули  в  пастці.

Чи  забув,  бабця  спить  чутно,
Двері  навстіж,  коту  воля,
Розбудив,  її  так  хутко,
Жерти  хтів,  такенька  доля.

З  трьох  годин,  так  і  не  спала,
Який  сон?  Справжня  дурепа,
Чом  кота,  геть  не  прогнала,
От  й  настигла,  враз  халепа.

Раннє  сонце,  розбудило,
Кожен  снідав,  сам  по  собІ,
Сумний  дід,  як  той  Гаврило,
При  думках,  немов  у  луні.

Каже  бабця,-  Нехай  посплю,
Бо  ж,  на  жаль,  безсила  стала,
Важкі  очі,  трішки  зімкну,
Це  ж    пів  ночі,  я  не  спала.

Та  та  мрія,  як  лелека,
Воля  є,  у  піднебесся,
Полетіла,  так  далеко,
Не  змогла,  там  поселиться.

Задрімала,  хвилин  двадцять,
Чує  звуки,  молоточком,
Невезуха,  взяла  трясця,
 Хай  пройшла  б,  краще  садочком,
Щоби  силоньку,  замати,
Негаразди...  вгамувати.

Розібратися  охота,  
Вмить  підня́лася  із  ліжка,
Рушить  сон,  стара  морока,
Від  образ,  у  горлі  кістка.

Та  то  дід,  не  гаяв  часу,
Зо  три  дні,    двері  скрипіли,
На  лиці  бачу  гримасу,
  -Їх  шкода́́,  бач,  поржавіли.

Я  тепер,  спитати  хочу,
Чи  навчився  він  любити?
Собі  голову  морочу,
А  чи  здатен  оцінити?

Хоч  стара́,  весь  час  кручуся,
Як  у  колесі,  та  білка,
Чи  з  ним  знову,  посварюся,
Знай,  не  наймичка,  а  жінка.

Жаль,  не  вміє  цінувати,
Як  москаль,  свою  дружину,
Не  дає,  часто  поспати,
Потрясе,  в  ліжку  пружину,
Ніби  хоче,  щось  сказати.

Гарний  день,  зирить  у  вікно,
В  хаті  спокій,  тихо-  тихо,
От  життя,  немов  би  кіно,
Скажу  вам,  все  це  не  лихо.

Може  в  діда,  критичні  дні,
Від  тих  бурь,  що  пруть  магнітні,
Комусь  смішно…  думаю  ні,
Загублю  думки  гранітні…

Хай  минає,  сей  буревій.

                     27.03.2024р

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009636
дата надходження 27.03.2024
дата закладки 27.03.2024

Lana P.

Перший день весни…

Cьогодні  перший  день  весни
На  землю  випав  снігом  -
Білив  брунькасті  ясени,
Траву  посипав  сріблом.

Пообіймалися  крильми
Припудрені  ялиці.
Чаплини  сірими  грудьми
Торкнулися  водиці.

Луна  проклюнула  пітьму  -
Струмок  залився  сміхом.
А,  що  грайливому  йому?  -
Шукає  серцю  втіху.

Птахам  радіє  і  весні,
Проковтує  сніжинки,
Окови  скинув  навісні  -
Розтанули  льодинки.

Енергії  життя  ловлю
У  дивовижну  днину.
Як  вперше,  світ  оцей  люблю,
І  віддаюся  плину.                                                                  19.03.24  

P.S.  
Астрономічна,  не  календарна  весна.
Для  зими  є  кілька  визначень:  календарна,  астрономічна  і  кліматична.  З  календарною  все  зрозуміло,  у  нас  це  грудень,  січень  і  лютий,  а  в  південній  півкулі  червень,  липень  і  серпень.  Астрономічна  зима  в  нас  триває  з  21  грудня  до  21  березня.  Ну  а,  кліматична  зима  наступає  тоді,  коли  середньодобова  температура  опускається  нижче  нуля  градусів.  У  Північній  півкулі  березневе  рівнодення  (або  «весняне  рівнодення»)  визначає  перший  день  весни,  і  цього  року  він  припав  на  19  березня.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009566
дата надходження 26.03.2024
дата закладки 27.03.2024

Світлана Себастіані

Дура

Кот  уверен,  что  я  Наташа,
бот  считает  меня  Полиной,
гей  Лехандро  –  довольно  страшной,
гопник  Саня  –  ваще  галимой,
юный  шиппер  –  токсичной  теткой,
старый  бабник  –  невинной  деткой,
а  подружка  Анжела  –  чОткой,
а  начальник  отдела  –  дерзкой,
а  соседка  –  холодной  стервой,
а  сосед  –  юморной  и  чуткой,
эта  девушка  –  старой  девой,
эта  бабушка  –  проституткой.
Ты  считаешь  меня  Джокондой,
Беатриче  своей,  Лаурой!..
(Плюс  добычей  своей  законной.)
Ну  а  вслух  называешь  дурой.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009585
дата надходження 26.03.2024
дата закладки 27.03.2024

Світлана Себастіані

Кораблик у пляшці

Чудовий  манюній  кораблик  –
кораблик  всередині  пляшки  –
здійснює  кругосвітку
на  борту  корабля  «Фортуна».
Чутливий  до  хитавиці,
він  погойдується,  стрибає,
хоч  сам  не  пливе  нікуди:
кораблик  всередині  пляшки
не  залишав  каюти,
кораблик  всередині  пляшки
ніколи  не  бачив  моря,
кораблик  всередині  пляшки
крізь  скло  споглядає  світ  –
як  підсліпуватий  вчений,
акваріумна  рибчина
чи  недоносок  заспиртований;
перед  ним  засушений  скат,
віяло,  люльки,  корали,  
ліхтар,  пістолет,  хронометр,
розсипані  тьмяні  монети,
а  також  величезна  мапа…
Кораблик  всередині  пляшки,
доладний,  легенький  кораблик
дещо  чув  про  життя:
він  чекає  на  [i]кораблетрощу[/i].

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009477
дата надходження 25.03.2024
дата закладки 27.03.2024

Н-А-Д-І-Я

ГУМОР. ПОБРЕХЕНЬКА

Наїлась  Муха  м"яса  всмак,
Лежить,на  сонечку  дрімає.
А  Кіт  питає  так  і  сяк,
Теж  скуштувати  щось  бажає.

Де  ти  знайшла,  брехуха,  м"ясо,
У  хаті  тільки  ж  сухарі?
Муха  не  чує,  в  неї  свято,
Чомусь  у  білім  жупані?

Комар  і  Муха  одружились,
Тепер  у  них  міцна  сім"я.
В  Кота  і  вуса  опустились,
Чому  не  знаю  про  це  я?

Хазяїн  радий  був  за  нас,
Забув  закрити  холодильник.
Ми  там  сиділи  цілий  час,
А  вечір  був  там  романтичний.

А  Кіт  це  слухав,текли  слинки,
У  животі  щось  гуркотіло.
Трусились  всі  у  нього  жилки,
Йому  так  їсти  захотілось.

Повів  неспішно  він  бровою,
Розправив  кігті  враз  свої.
Тепер  ти  будеш  вже  вдовою,
Комар  -  це  відповідь  брехні.

Лизнув  Комарика  швиденько,
У  животі  аж  загуло...
Чи  хтось  повірить  побрехеньці,
Чи  так  було,  чи  не  було?..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009513
дата надходження 26.03.2024
дата закладки 26.03.2024

Катерина Собова

Гумор. Скотина

Зла    свекруха    метушиться,
На    невістку    сичить    Ганку:
-Та    коли    ж    ти    нажерешся?
Запихаєшся    вже    зранку!

Знаю,    що    ваш    рід    ледачий,
За    роботу    не    береться…
Ти    скотину    годувала,
Чи    нехай    вона    загнеться?

Іч,    допалася    до    миски,
Своє    черево    трамбує,
А    худоба    ще    не    їла,
І    тебе    це    не    хвилює!

Це    не    вплинуло    на    Ганку
(Мама    кожен    день    не    в    дусі),
І,    доївши    запіканку,
Дала    відповідь    свекрусі:

-Ваш      синочок    дорогенький,
Міцно    спить    і    вас    не    чує,
Не    хвилюйтеся    за    нього,
Коли    встане    -    нагодую.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009511
дата надходження 26.03.2024
дата закладки 26.03.2024

Наталі Косенко - Пурик

Палає у вогні моя країна (акровірш)

[b]П[/b]овір  мені,  не  знала  більш  часів,
[b]А[/b]  серце  не  щеміло  так,  як  зараз,
[b]Л[/b]иш  прокидаюсь  від  тривог  і  снів,
[b]А[/b]ле  за  що,  така  нам  люди  кара?
[b]Є[/b]  звісно  і  недоліки  у  нас,

[b]У[/b]  цім  житті  без  помилок  не  можна,

[b]В[/b]ійни  жахіття,  невгамовний  час,
[b]О[/b],  та  на  що  іще  вона  спроможна?
[b]Г[/b]нобить  усе,  схиляє  до  землі,
[b]Н[/b]емає  порятунку,  лиш  безсилля,
[b]І[/b]  як  народу  вижити  тоді,

[b]М[/b]ені,  тобі,  де  взяти  всім  зусилля?
[b]О[/b]бпечені  та  зморені  украй,
[b]Я[/b]к  далі  бути,  та  у  серці  віра,

[b]К[/b]расу,  добро  Вкраїни  не  віддам,
[b]Р[/b]оса  і  сльози  змиють  дії  звіра!
[b]А[/b]  рідна  ненька  витре  очі  враз,
[b]Ї[/b]ї  зцілить  тепло,  що  так  єднає,
[b]Н[/b]і,  не  зламати,  є  любов  у  нас,
[b]А[/b]  це  та  сила,  що  перемагає!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009506
дата надходження 26.03.2024
дата закладки 26.03.2024

Світлая (Світлана Пирогова)

ГУМОР. З ліхтарем знайшли

Літо.  Ніч.  Вікно  відкрите.
Біля  компа  Стас  сидить.
Комарі  кусають  -  ситі,
Напились  крові  умить.

-  Задовбали,  гади,  тіло!
Батько  каже:
-  Спати  ляж.
Вимикай  скоріше  світло.
Де  вкусили,  там  -  помаж.

Стас  вже  ліг  у  ліжко.  Тихо.
Маззю  змазав  -  все  мине.
Раптом  -  світлячок-комаха...
-  Тато,  тато,  що  за  лихо?
Певне,  я  -  якийсь  невдаха.
З  ліхтарем  знайшли  мене.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009457
дата надходження 25.03.2024
дата закладки 25.03.2024

Н-А-Д-І-Я

ГУМОР. СЛЬОЗА ВІД ЖАЛОСТІ ТЕКЛА

Сидить  Ряба́  на  тухлих  яйцях.
Хто  підлість  цю  тут  зміг  зробить?
Чимало  є  таких  в  цих  кадрах,
Як  хитруна  оце  зловить?

Сидить  вона  вже  дуже  довго,
Вже  третій  місяць  ось  пішов.
Сумує,    їй  так  дуже  тоскно,
А  в  попереку,  як  кілок.

І  Півень  десь  злиняв  давно,
Пасе  сусідню  білу  курку.
Оце  я  бачила  в  вікно,
І  ще  наспівує  їй  Мурку.

До  мене   прийде  раз  у  місяць.
Питання  завжди:  Ну  вже  скоро?
І  знову  десь  біжить  по  східцях,
До  мене  він  так  дуже  строгий!

Отак  і  молодість  проходе,
Діток  чомуь  і  бог  не  дав...
Аж    бачить  суне  по  городу,
Що  так  це  буде,  хіба  знав?

Увесь  побитий,  кривоногий,
ЇЇ  так  жалість  тут  взяла.
Він  був  красивий,  гоноровий...
Сльоза    від  жалості  текла...

Обняв  він  Рябу    й  теж  заплакав,
(  Та  так  було  не  в  перший  раз)
Свою  провину  визнавав,
І  кілька  ніжних    ляпнув  фраз..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009442
дата надходження 25.03.2024
дата закладки 25.03.2024

valentinaaaa

Гумор. Побачить хочу чудо

-  І  чому  тобі,  Іванку,
Так  не  сидиться  в  класі?
-  Я  почув  розмову  татка
Телефонував  Насті.

Про  любов,  щось  говорили
Деталі  незнайомі,
Що  якесь  чекає  диво?
Я  маю  йти  до  школи.

В  такому  настрої  татусь
Мені  -  одна  наука,
Тому  за  партою  кручусь
Побачить  хочу  чудо.

Обманює  мене  чомусь
Сам  має  таємниці,
Та  цілі  я  таки  доб'юсь
Для  мене  -  не  дрібниці.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009438
дата надходження 25.03.2024
дата закладки 25.03.2024

Ніна Незламна

ГУМОР. Я та штучка…

Каже  Ганька,  до  Миколи,
-Петько  кульками,  кидався,
Визивають,  нас  до  школи.
-А  мені,  бач,  не  зізнався!

-Це  зустріла,  я  пантеру,
Що  веде,  в  нього  англійську,
І  псує,  всю  атмосферу,
Бо  ж  табак,  смалить  російський.

Я  тій  шльондрі,  не  повірю,
Нехай    наших,  вони    знають,
Хай  піду́,  влаштую  бурю,
Най  себе,  трішки  згадають!

-Свого  носа,  пхати  не  смій!
Керівник,  там  править  балом,
Кажуть  люди,    він-  буревій,
Тож  колись,  був  генералом.

 -Тю  це  що,  отой  очкарик,
Я  була,  з  ним  на  Мальдівах,
Мені  в  руку,  дав  ліхтарик,
Коли  рився,  у  архівах.

Все  шукав,  карти,  алмази,
Часто  пив,  у  ресторані,
Ти  залиш,  свої  накази,
Я  та  штучка,  в  тому  стані,
Що  сама  з  ним  розберуся.

І  про  себе  тихо  –  тихо,
-Нагадаю  (вечеринку),
Й  ледь  всміхнувшись,  -Це  не  лихо,
Пригадає,  як  ширінку,
Я  вночі,  вином  залляла,
І  пізніш,  просто  злиняла….

Вже  до  мужа,  та  й  зухвало,
-Усе  добре,  не  журися,
Запакуй,  горілку,  сало,
На  мені  ж,  ти  одружився,

Опісля́,  Мальдів  відразу,
Не  гризи,  себе  зада́рма,
Доведу,  його  до  сказу,
Не  горюй,  настигне  карма,
По  боргам,  пора  платити!

             25.03.2024р

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009430
дата надходження 25.03.2024
дата закладки 25.03.2024

Пісаренчиха

АПРІОРІ

Снує  із  рим  і  ритму  пружні  сіті.
Торгується,  купляє  в  тіла  душу.
Вшнуровує  в  страху  липучі  ниті.
Засотує  в  жадоби  щільну  стужу.
Обдурює,  у  велич  окропляє.
Катує  голодом.  Кидає  в  прірву.
Замулює  матеріальним  раєм.
Зачує  сумнів  –  серце  разом  вирве
І  з’їсть.
В  полон  не  здайсь.  Молись  на  сонце.
Вдень  і  вночі,  у  радості  і  в  горі
Пульсуй  у  венах,  мріях,  слові,  кроці.
У  чорному  є  біле  апріорі.  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009352
дата надходження 24.03.2024
дата закладки 24.03.2024

Даяла Симон

Обернись. .

[youtube]https://youtu.be/ApdqOk2XnfI[/youtube]


Ми  так  багато  думаємо.  Безпорадно
Чекаємо  від  долі  вказівок
У  небо  дивимось  в  чеканні  зорепаду  
Бажання  загадавши  до  зірок.

А  хочеться  кохати,  до  нестями
Коли  надворі,  бурхає  гроза  
Жаданих  губ,  торкатися  губами
Від  ніжності  злітати  в  небеса.

Ти  обернись,  а  раптом  він  десь  поруч
Тебе  цілує,  поглядом  жагучим
Про  тебе  мріє,  дивлячись  на  зорі
З  тобою  бути  разом,  нерозлучно

Життя  коротке,    що  як  ми  не  встигнем
В  кохані  очі,  глянути  востаннє
І  замість  тисяч  слів,  сказати  тихо
Сказати  просто,  "Я  тебе  кохаю".

Покину  все    і  щезну    в    теплій  зливі  
Піду  туди  де    люблять  і  чекають
Хай  проти  мене  світ,  та  неважливо
Я  буду  там,  де  підлості  немає.

Ти  обернись,  а  раптом  він  десь  поруч
Тебе  цілує,  поглядом  жагучим
Про  тебе  мріє,  дивлячись  на  зорі
З  тобою  бути  разом,  нерозлучно.

19.03.2024
Надихнула  пісня  "Ты  оглянись"  Алена  Росс

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008942
дата надходження 19.03.2024
дата закладки 24.03.2024

Покровчанка

СЛЬОЗИ

СЛЬОЗИ  
На  очі  сльози  набігають  часто  -
Така  реальність  нашого  життя
Ми  плачемо  від  горя  і  від  щастя,
Коли  приходить  час  для  каяття…

Емоції  від  серця  птахом  линуть,
Сльозинкою  збігають  по  щоці…
Дрібною,  наче  ягода  калини,
Лишивши  слід  солоний  на  лиці.

Коли  смітинка  в  око  залетіла,  
Сльоза  змиває  непотрібний  бруд.
У  сльозах  наша  слабкість,  наша  сила  
І  ліки  від  душевних  злих  отрут.

Тетяна  Котельнік

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009337
дата надходження 24.03.2024
дата закладки 24.03.2024

Катерина Собова

Гумор. Татова допомога

Мудрий    вигляд    був    сьогодні
В    другокласника    Марата,
Гордо    вчительці    промовив:
-Я    приніс    світлину    тата.

Вчителька    Марія    Львівна
На    Марата    подивилась:  
-А    навіщо?    -здивувалась,-
Тобі,    хлопче,    щось    наснилось?

-Ви    ж    самі    сказали    вчора:
-Завдаєш    мені    мороки!
Хочу    бачити    дебіла,
Який    робить    ці    уроки!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009329
дата надходження 24.03.2024
дата закладки 24.03.2024

Капелька

Даётся выбор на Земле

Благодарю  на  белом  свете
За  свет,  уют,  любовь,  тепло.
Благодарю,  что  радость  встретил
И  материнское  добро.

Прошёл  свои  уроки  жизни,
Но  время  не  вернёшь  назад;
Сказал  и  слышал  укоризны,
Однажды  был  душевный  ад.

В  час  испытаний  понимаешь
-  Даётся  выбор  на  Земле.
С  весною  вместе  расцветаешь.
Жаль,  мир  готовится  к  войне.

Сердца  людей  пленяет  ворог
-  Готовят  страны  на  убой.
Ведь  каждый  в  этом  мире  дорог
-  Конечно  с  доброю  душой.

Вселенной  утро  наступает
Напоминают  нам  волхвы
И  каждый  лично  выбирает
-  Пойдёт  ли  в  царство  он  любви?

Вот  снова  радуга  сияет,
В  две  стороны  её  края,
Сердца  любовью  наполняет
И  расцветает  вновь  земля.

         Февраль  -  март  2024.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009263
дата надходження 23.03.2024
дата закладки 23.03.2024

Капелька

Понять политику несложно

Актуальная  версия  происходящих
и  планирующихся  в  современном
мире  глобальной  элитой  событий
непретендующая  на  истину  
в  последней  инстанции.

Понять  политику  несложно.
Она  всегда  на  шаг  вперёд,
Являясь  изначально  ложной
Людей  к  "Сусанину"  ведёт.

Политика  -  "шальная  пуля"
И  "снайпера  в  ней  глаз-алмаз".
Кому-то  лишь  набилась  гуля,
А  кто-то  ляжет  на  "канвас".

Политик  -  не  случайный  ветер
-  Законы,  деньги,  связь  в  "кино".
За  зло  своё  потом  ответит,
Ведь  он  не  слабое  звено.

Система  закрутила  гайки
-  Социализм,  капитализм.
Две  лини  тельняшки-майки
Уводят  плавно  в  сатанизм.

И  потому  внедряют  войны
И  пландемии  -  корень  зла.
Голодомор,  химтрейлы  чтобы
Скорей  загнать  мир  в  лагеря.

Сценарий  жёсткого  захвата
И  превращения  в  овец
-  Расчеловечить  безвозратно,
Чтоб  был  уже  не  молодец.

На  Бога  поднимают  руки.
"Вы  -  боги"  -  так  сказал  Христос.
Кому-то  стих  -  пустые  звуки
Иль  крик  души  сигнала  "sos"...

Политика  -  программа  серых
-  Ловушка  -  кроличья  нора.
Хотят  в  Сибирь  отправить  белых
И  потому  идёт  война.

                             26.02.2024.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009268
дата надходження 23.03.2024
дата закладки 23.03.2024

М_А_Л_Ь_В_А

Поезія – це спів душі моєї

Поезія  –  це  спів  душі  
натхненної  моєї,      
чарі'вна  слів  мелодія,  
що  з  серця  мого  лине,  
збираю  ві'рші  у  свою    
квітучу  галерею,
відлуння  рим  моїх  
летить  у  небо  синє.  

Сузір’ям    зір  ясних  
вони  пливуть  у  небі
і  сяєвом  яскравим  
опускаються  донизу,
шукають  всі  сакральну  
для  душі  у  них  потребу,
вони  серця  хвилюють  
подихом  легкого  бризу.
 
Ніколи  в  сховок  
не  кладу  слова  від  Бога,  
пишу  я  долю  у  картинах  
різнобарв’я  слів,  
до  душ  людських  
іде  віршів  моїх  дорога,  
її  Всевишній  долею  
від  інь  до  янь  відвів.

Мої  слова  летять  
в  епохи  і  століття,  
не  можу  я  мовчати  там,  
де  фальш  і  суєта,  
бо  я    поет,  я    душ  
людських  є  лікар,
в  словах  моїх  –  краса,  
і  сила,  й  правдонька  свята.

Роблю  я  свій  маленький  
внесок  в  справу  миру,  
народу    біль  я  чую  
звечора    і  зранку,
пишу  рядки,  
в  які  вкладаю  слова  силу,    
і  віддаю  всю  душу
читачеві  до  останку.  

Моє  не  може  творче  серце
буть  байдужим,
в  натхненні    і    в  любові    
лине    до  Творця,
як  заповідь,  нести  
добро  й  любов  я  мушу,
благословенню  Божому  
не  буде  хай  кінця.  

Мені    не  треба  
ні  звання,  ні  еполети,
я  є  людина  і  вершитель  
усього  ново'го,  
душею  чисті  
мають  буть  усі-усі  поети  –
із  Богом  в  серці,  
із  сяйвом  слова  вікового.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009051
дата надходження 21.03.2024
дата закладки 23.03.2024

Наталі Косенко - Пурик

Звуки перемоги

Вірний  оберіг  у  моєї  хати,
Дорога  земля  та  рідненька  мати,
Святості  стежки,  що  ведуть  в  садочок,
Чорнобривців  світ  радує  рядочок.

Ніжності  та  сил  вкладено  багато,
В  осінь  чарівну  яскравіє  злато,
Скільки  нам  іще  подарує    світла,
Щоб  країна  вся  радістю  розквітла.

І  прийдешній  день,  щоби  посміхнувся,
Смуток  у  душі  назавжди  забувся,
Ранішня  роса,  щоб  скропила  ноги
Та  відчули  знов  звуки  перемоги!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009226
дата надходження 23.03.2024
дата закладки 23.03.2024

Lana P.

СЕРЦЕ Б'Є…

Серце  б'є  у  барабани,
Тугою  сурмить,
Роз'їдає  море  рани,
А  душа  болить.

Хлебче  берег  піну  спрагло  -
Потемнів  пісок.
Випускає  сонце  жало  -
От  води  б  ковток!

Шторму  дії  ексцентричні  -
Вирвався  з  пенат,
Дружньо  хвилі  войовничі
Сміло  б'ють  в  набат,
Сіль  лишають  на  обличчі,
Кожна  з  них  -  солдат!                                                            21.03.24

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009218
дата надходження 23.03.2024
дата закладки 23.03.2024

Світлая (Світлана Пирогова)

ГУМОР. (Сатира) . Кобила.

На  просторах  Інтернету
Скаче  Галя,  мов  кобила.
Звідки  в  неї  тая  сила,
Дошкуляти  всім  поетам?

Норовиста  і  скажена,
Загордилась  критиканка.
Їй  би  чвари,  навіженій,
Бо  смакує,  ніби  манну.

Зранку  скаче  і  до  ночі:
То  алюром,  то  галопом.
Бережися,  -  можеш  лопнуть!
Жаба  давить,  сліпнуть  очі,

Бо  в  поетів  є  сонети,
Акровірші,  тавтограми,
А  у  Галі  -  "вінегрети",
Наче  з  дуба  впала  "дама".

Доскакалась  на  порталах,
Видаляють  язикату,
Заборонені  їй  батли.
Іподром  чекає  Галю.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009206
дата надходження 22.03.2024
дата закладки 22.03.2024

Ніна Незламна

Весна мандрує

Весна  мандрує  по  землиці,
А  іншим  разом,  мов  на  крилах,
Злетить,  а    поряд  вже  синиці,
Почує  спів  і  щебет,  милих.

Та  враз,  підсніжник  білолиций,
Від  радості  закопошився,
Під  сонцем  мріяв  яснолиций,
Із  вітром  нині  подружився.

І  мати  -  й-  мачуха  пелюстки́,
Ледь-ледь  прикрашені  росою,
Угору    підтягує    й  листки,
Вітатись,  хочуть  із  весною.

Проміння  злата  по  стежинці,
Вздовж  неї,    фіалки  синенькі,
Немов  втішаються  ряднинці,
Із  срібла,  що  вкрила  легенько.

Та  знов  вітрець,  немов  сопілка,
Звучав  пісенно,  веселився,
Медовий  трунок  ловить  бджілка,
Красою  світу  захопився.

О  перші  квіти,  тішать  душу,
Весна  –  красна,  пора  цвітінь,
Все  бачить  -    щастя,  сльозу  струшу,
Це  ж  наче  ліки  від  потрясінь.

Серця  зболілі  за  тривоги,
Війна  несе  журбу,  страждання,
А  ми  ж  чекаєм  від  природи,
Дарунки,  спокій,  сподівання…

22.03.2024р

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009169
дата надходження 22.03.2024
дата закладки 22.03.2024

Катерина Собова

Гумор. Різні побажання

Автослюсар    Іннокентій
На    Марію    зирив    боком,
На    її    нову    машину
Поглядав    недобрим    оком.

Все    бажав,    щоб    клята  ’’Хонда’’
Перестала      гальмувати,
Притягли    щоб    залізяку
В    його    двір    ремонтувати.

А    приватний    лікар    мріяв
(І    ця    думка    душу    гріла),
Щоб    квітуча    ця    Марія
Вже    нарешті    захворіла.

І    провізор    бажав    Мані,
Щоб    не    йшла    на    дискотеку,
А    з    своїми    болячками
Завертала    у    аптеку.

Тільки    в    злодія    Андрія
Були    наміри    хороші:
Від    душі    бажав    Марії,
Щоб    водились    в    неї    гроші.

Завжди    щоб    душа    співала,
Через      втрату      не    страждала,
Щоб    здоров’я    добре    мала,
Всього    цінного    надбала!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009151
дата надходження 22.03.2024
дата закладки 22.03.2024

Н-А-Д-І-Я

ДО ДНЯ ЩАСТЯ

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=gDs0JNVnDoo[/youtube]
Щастя  -  це  стан  душі
НЕ  ІСНУЄ  ШЛЯХУ  ДО  ЩАСТЯ.
ЩАСТЯ  -  ЦЕ  І  Є  ШЛЯХ.
---------------------------------

Про  щастя  усі  мріємо,  ждемо.
Воно  не  там,  далеко  за  горою.
Так  часто  поряд  з  нами  є  воно,
Так  жаль,  що  ми  не  бачимо  його.

Щасливі  мають  інший  стан  душі,
І  серце  б"ється,  стук  гучніше.
І  наміри  в  житті  в  них   не  скупі,
З  такими  жити   нам  зручніше.

Щасливого  узнаєм  по  обличчю,
Їх  радість  осяває  все  навкруг.
Усі  проблеми  стануть,  як  дрібниці,
Коли   з  тобою  поряд  вірний  друг.

Сміємося  -  даруєм  іншим  ми  тепло.
І  з  ними  ми  відчуєм  інший  світ.
Сміємося  всім  ворогам  на  зло.
З  такими  розпускає  життя   цвіт.

Від  щастя  можна  плакати  й  сміяться,
І  хай  за  ваше  щастя  люди  порадіють.
Щасливими  назавжди  залишаться,
Це  -  значить  жить,  вони  любить    уміють.

Умій  любить  того,  який  тебе  не  любить.
Твою  любов  ніхто  не  зможе   відмінить.
І  ця  любов  багато  нас  научить,
Бо  за  нелюбов,  ти  вмієш  щастям  відплатить..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009089
дата надходження 21.03.2024
дата закладки 21.03.2024

Н-А-Д-І-Я

ГУМОР. НА СТОВПІ ВИСИТЬ ОБ*ЯВА

На  стовпі  висить  об"ява,
Когось  будуть  вибирать.
А  куди,  ніхто  не  знає,
Та  від  страху  всі  тремтять.

Всі  зібралися,  чекають,
Ось  промовив  старший  Слон,
Його  силу  давно  знають,
Він  понизив  раптом  тон.

День  народження  в  Вовка,
Мусим  з  святом  привітати,
Побажать  йому  добра,
Подарунок  відіслати.

Любить  він  м"ясне  і  сало,
Дарма  те,  що  зараз  піст.
Раптом  Лиска  прокричала:
Їсти  сало  -  це  не  гріх.

А  Свиня  сиділа  збоку,
Погляд  кинули  на  неї.
Взагалі-то  я  не  проти,
Тільки  ж  зве  мене  своєю.

Я  -  улюблена  Кума,
Бо  хрестила  вовченят.
Може,  вибрати  Кнура?
Як  це  можна?  Я  ж  рідня!

В  лісі  гвалт,  шаленний  крик.
Довго  думали  -  Слона.
Але  він  давно  вже  зник,
Довго  гнались,  та  дарма.

Всі  зраділи  тоді  звірі,
Стали  пити,  танцювать.
Але  все  було  там  в  міру,
Може  Вовчик  завітать.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009062
дата надходження 21.03.2024
дата закладки 21.03.2024

Олеся Лісова

Шелестять сторінки

Дорогі  друзі!  Вітаю  всіх  із  Всесвітнім  днем  поезії!  
Нехай  наше  перо  стане  маленьким  фронтом  у
 боротьбі  з  ворогом,  бо  правдиво  напише
 історію  цієї  жорстокої  війни.  Удачі,  терпіння  і  Музи!


Шелестять  сторінки  у  долонях,  як  визріла  осінь.
Пані  Муза,  листочком  кармінним,  зривається  геть.
Вилітають  вірші-пташенята  з  гніздечка  у  просинь
І  розносять  по  світу  душею  настояний  мед.

Пережиті  слова,  наче  діти  любов'ю  сповиті,
(Після  купелю  пахнуть  очищення  свіжим  дощем)
Зарясніли  на  серці  плодами,  промінням  зігріті
І  стоять  у  рядочку  книжок,  розливаючи  щем.

Нові  думи-думки  затамовують  нищечком  подих...
Чи  запишуть?  Чи  знов  покладе  у  шухляду  душа?
Так  хотілося  б  крилам  зав'язаним  трішки  свободи.
Вільний  подих  відчути  в  небеснім  польоті  вірша.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009056
дата надходження 21.03.2024
дата закладки 21.03.2024

Наталі Косенко - Пурик

Неньчина сльоза

В  дорогу  проводжала  ти  мене,
А  серце,  знаю,  билось  безупину,
Твоє  найкраще  дороге  лице
Все  поглядом  проводило  дитину.

Схвильована  ковтала  ту  сльозу,
Яку  ховала  у  куток  подалі,
Невже  я  зможу  пережить  грозу?
І  що  в  чеканні  та  які  моралі...

Такі  хвилини  щемні  та  тяжкі,
Їх  пережить  не  кожен  міг,  не  в  силі,
А  так  хотілось,  щоби  знов  легкі:
Всміхнулись  нам  і  всі  були  щасливі.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009046
дата надходження 21.03.2024
дата закладки 21.03.2024

Інь-янь

Явись…

Явись  мені  розпатлана  в  світанку,
Затьмаривши  красою  ясне  сонце.
Втопи  у  погляді  безкраїм  в  казку,
Чуттєво  тіло  притуливши  млосне.

Явись  оголена  мені  душею,
Звільнивши  місце  для  кохання  в  серці.
Дістань  палкі  чуття  з  свого  музею
І  простягни  зворушливо  у  жменьці.

Явись  ти  краще,  ніж  я  марив  в  сні,
Коли  злітав  з  тобою  в  білі  хмари,
І  одягни  у  солов'їний  спів,
Закутавшись  обіймами  у  чари.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009033
дата надходження 21.03.2024
дата закладки 21.03.2024

Под Сукно

Век не открыв

Век  не  открыв,  исполниться  началом  дня:
как  марево  передрассветной  рани,
свои  усилия  в  одно  объединя
с  колючей  сыростью  простывшей  спальни,
ложится  липким  чувством  на  лицо
и  пробирается  под  панцирь  одеяла
и,  ощущая  телом  мозглое  сукно,
вдруг  осознать,  что  осень  возмужала.

И  взрослость  эту  разумом  принять,
наполнить  лёгкие  предложенною  смесью.
И  щедрость  замысла  Творца  понять
и  полюбить  Его  за  эту  щедрость.
За  золото  -  черпать,  черпать,  черпать...
пригоршнями,  охапками  и  тленным
тяжёлым  этим  запахом  дышать  -
осенним  -  влажным  -  убиенным.

Пустился  ветер  бодрою  рысцой,
лохматит  следом  водную  поверхность,
где  пеши  лебеди  по  заводи  речной
упругим  брюхом  оставляют  бреши.
И  мне  так  люб  сей  благостный  покой,
и  их  движений  ленная  неспешность  -
мне  любы  -  их  патриархальный  строй  -
и  окружающего    зыбкая  небрежность.

OSAlx2020-1о

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008977
дата надходження 20.03.2024
дата закладки 20.03.2024

Под Сукно

нарцисс

нет  нет  нет  нет,  так  не  бывает,
да  да  да  да,  бывает  так,
когда  туманом  накрывает
то,  что  и  было  не  объять.
какая  разница,  ты  видишь
или  не  видишь,  то  что  зришь,
коль  сон  и  явь  под  слоем    б  ы́  л  и
и  явь  иль  сон  не  уяснишь.
какая  разница  -  карая  
тревожит  медью  телефон  -
струя  будильника  витая
пастушьей  трелью  бавит  сон.
на  золотые  эполеты
накинута  смиренно  спесь
того,  кто  царствует  отпетый,
как  речи  констатив  'я  есмь.
да  да  да  да,  так  не  бывает,
нет  нет  нет  нет,  бывает  так.
бывает  то,  что  не  бывает
и  не  бывает,  то  что  факт.
из  ложных  слов  переплетенье,
не  выражающее  мысль.
и  мысль  как  злоупотребленье
не  отражающее  смысл.
под  жернова  текущей  б  ы  л  и,
всё  превращающие  в  пыль,
не  уяснив,  к  чему  омыли,
так  'есмь  и  не  похоронив

OSAlx2о19-11
Роберто  Ферри

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008974
дата надходження 20.03.2024
дата закладки 20.03.2024

valentinaaaa

З мертвого і до святого

Прийдуть  до  нас  гарні  новини
Бо  завтра  оживе  той  день,  
Без  смутку  радість  у  родині  
Пісню  почуємо  смерек.

Прийдуть  до  нас  гарні  новини,
Ми  сподіваємось  на  них
Всі  сильні  і  завжди  єдині
І  ворогу  дамо  під  дих.

Прийдуть  до  нас  гарні  новини
Їх  чарами  візьме  весна,
Ворог  втікатиме  щосили
Бо  допоможе  в  тім  краса.

Прийдуть  до  нас  гарні  новини
Ще  не  бачили  такого,
Вже  стали  голови  в  них  сиві
З  мертвого  і  до  святого.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009004
дата надходження 20.03.2024
дата закладки 20.03.2024

Пісаренчиха

БРИЛА

збирала  по  зернині  з  чужих  снів
зі  слів  терпких
із  заздрощів  тернових
із  ревнощів
безсилля  сірих  днів
сирі  латки
на  смалені  дірки
тулила  в  стик
живими  стануть  знову

воскресла  тінь
самітниця  весна
сама  в  собі
собою  і  для  себе
наповнилась
живець  пробився  з  дна
псалми  добі
в  розхристаній  юрбі
світання
серце  б’є  набатом  в  ребра

у  вічності  занурило  потік
жива  любов
шалена  велич  сили
на  перехресті  зоряних  доріг
світобудов
свобідна  від  оков  
не  жінка  для  биття
граніту  брила

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008997
дата надходження 20.03.2024
дата закладки 20.03.2024

Н-А-Д-І-Я

ГУМОР. БАРАН ЧОТИРИРОГИЙ

Сидить   Баран,   щось   зажурився,
Чи   Бараниху   свою   жде?
Недавно   тільки   оженився,
А    вже   життя   таке   складне.

Без   неї   їсти   й   спать   не   можу,
Весь   час   виглядую   з   комори.
Чи   щось   не   трапилось   -   тривожусь,
Хоч   сніг,   чи   дощ   іде   надворі.

Та   раптом   вчув   чийсь   стукіт   ніжок,
Невже   це   люба   вже   іде?
Дивлюсь   -   в   вухах   нема   сережок,
Когось   під   ручку    в   дім   веде.

Це   поряд   з   нею   йде   Козел,
Так   файно   приодітий.
І   враз   Баран   тут   онімів,
Що   тут   йому   робити?

Нащо   кричать   і   гвалт   робить,
І   звать   на   допомогу?
Тут   роги   можуть   підсобить,
Він   же   Баран   чотирирогий.

Тікав   Козел,   не   озирався,
Проклята   ця   година.
А   потім   довго   усміхався:
Хіба   вона   єдина?

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008971
дата надходження 20.03.2024
дата закладки 20.03.2024

Катерина Собова

Гумор. Середній рівень

В    ліжку    ввечері    дружина,
Як    завжди,    відпочивала,
І    статтю    якусь    в    газеті
Дуже    мудру    прочитала.

-Поясню    тобі,    Миколо,
Як    у    світі    нам    живеться:
Весь    достаток    у    країні
У    середньому    береться.

Тридцять    тисяч    в    депутата,
І      твоїх    чотири    взяти,
Все    надвоє    розділити:
По    сімнадцять    -    чим    не    свято?

Вчитель    не    навчив    нічого
(Уже    є    одна    догана),
А    взяли    середній    рівень  –
То    й    успішність    непогана.

Прокурор      завжди    їсть    м’ясо,
А    народ    сухі    галети,
Все    змішати,    то    виходить,
Що    їмо    ми    всі    котлети.

-То    це    що    ж    тоді      в    нас    буде?-
Став    Микола    міркувати,-
Всім    відома    Галька    встигла
Із    селом    всім    переспати,

А    ти    чесна,    мені    вірна,
Про    сім’ю    плекаєш    мрії,
А    в    середньому,    виходить,
Що    обидві    ви    -    повії!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008963
дата надходження 20.03.2024
дата закладки 20.03.2024

Світлая (Світлана Пирогова)

ГУМОР. Більше не покличуть

Вже  сердитий  зранку  Толя,
На  дружину  знов  кричить.
Не  зварила  їсти  Оля,
Як  змія  тепер  сичить.

В  хаті  бруду  по  коліна,
Не  помиті  тарілки.
Що  це  в  нього  за  дружина,
На  умі  -  чоловіки.

-  Хай  я  сам  робить  не  можу,
Бо  не  має  часу  стільки.
Людям  відмовлять  не  гоже,
Кличуть  випити  горілки.

На  хрестинах,  іменинах
Мені  гостем  бути  личить.
-  Не  ходив  хоча  б  ти  нині.
-  Раз  не  піду  на  родини,  -
Тоді  більше  не  покличуть.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008973
дата надходження 20.03.2024
дата закладки 20.03.2024

valentinaaaa

Гумор. В перший клас

Прийшов  до  школи  в  перший  клас,
До  неї  так  збирався,
Там  про  науку  увесь  час
Чомусь  я  завагався.

Такий  тяжкий  приніс  рюкзак
Тепер  щодня  тягати,
Потрібного  в  ньому  нема
Однак  книжок  багато.

Скажіть,  навіщо  стільки  книг?
Частину  можна  взяти
Сил  набратися  не  встиг,
За  парту  знов  сідати.

Де  мій  планшет,  новий  смартфон?
На  чо́му  мені  грати?
Задовго  тягнеться  урок
Бажається  поспати.

Перепочити  не  дають,
Ще  і  розваг  ніяких
До  школи  більше  не  піду,
Учителем  не  стати.

Спочатку  мабуть  одружусь,
Буде  великим  свято
Дружину  швидко  я  знайду,
Зрадіють  мама  й  тато.

Нащо  старості  чекати?
Любов  краща  над  усе
Вмію  гроші  рахувати,
Для  життя  -  це  головне.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008898
дата надходження 19.03.2024
дата закладки 19.03.2024

Н-А-Д-І-Я

ГУМОР, МЕНЮ НА СЬОГОДНІ І НА ЗАВТРА

Епоха  бідності  пройшла,
Тепер  живем,  кайфуєм.
Та  якось  в  гості  все  ж  прийшла.
Присіла,  нагодуєм...
-------------------------------

На  сніданок,  що  у  нас?
Каша  із  брехнею.
А  на  друге  -  кислий  квас,
Трохи  сельдерею.

На  обід  вода  із  крану,
Борщ  із  кропивою.
На  вечерю  лиш  оману,
З  кабачковою  ікрою.

А  вночі  ніяк  не  спиться,
Шлунок  просить  їсти.
Що  йому  тут  відповісти?
У  каструлі  тільки  кістки.

А  коли  примусить  сон,
Трішечки  поспати,
Крім  холодних  макарон,
Як  все  уладнати?

А   на  завтра?  Кислий  борщ,
Плава  десь  морквинка.
Більш  нічого?  Ну  той  що  ж..
Капа  в  борщ  гірка  сльозина..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008870
дата надходження 19.03.2024
дата закладки 19.03.2024

Ніна Незламна

Далекий схід… близький

Далекий  схід,  а  може  близький,
Чи  хтось  різницю  відчуває?
Скажіть,  чому,  там  мир  нестійкий,
Народ  по  -    іншому  сприймає?

Чи  так  навчили,  чи  в  сприйнятті,
Себе  в  довколишньому  світі?
Нема…  напевно  ,  у  майбутті,
Тієї    віри,  що  в  суцвітті....

Бо  в  них  душа,  як  квіточка  та,
На  жаль,  не  здатна,  захиститись,
Щодень  у  борні,  до  забуття,
Із  вірусом,  бо  ж  хоче  жити.

Чи  ти,  не  помічаєш  краси?
Землі,  природи,  злет  пташини,
І  звук  коси  й  холоду  роси,
Щоб  жити,  не  маєш  причини?

А  вижити,  поміж  тарганів,
Потрібно  мати  силу  волі,
Від  зміни  мислення,  очманів?
Чи  краще,  хист  при  війні  й  досі?

Далекий  схід,  чи  рідний  й  близький?
Мабуть  по-  своєму  сприймаєш,
Старий  та  певно  і  молодий,
Гадаю,  серцем  відчуваєш,

Той  біль.  Й  хвилини  благодаті,
Що  мав  та  поступово  втратив,
Лише  хизуються  багаті,
Яким  боявсь  протистояти.

Хай  сонце  сходить,  під  мирним  небом,
Почуймо  пісню  солов’їну,
Осяяні,  чаруючі  крайнебом,
З’єднаймо  країну  в  родину!

У  серці,  козацький  дух  живе,
Повір  у  себе,  в  Україну,
Згадай  пращурів,  усе  святе,
Згуртуймося  в  міцну  родину,
Щасливу,  багату,  єдину!  

           18.03.2024р

                                       (тут  вірус  -  як  зомбування)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008781
дата надходження 18.03.2024
дата закладки 18.03.2024

valentinaaaa

Гумор. Чоловікам порада

Як  дружину  надурити
Довго  думав  чоловік,
Знайшли  його  щастя  миті
У  душі  весняний  цвіт.

В  світі  схожої  не  бачив,
Казкова  та  красуня
Поселила  в  душу  чари
Ночую  тепер  в  клуні.

На  побачення  все  бігав
Таємно  зустрічався,
Стільки  мав  від  того  втіхи
Дружина  все  ж  дізналась.

Що  було  вже  після  того?
Чоловікам  порада
Згадував  тоді  і  Бога,
Тяжкою  була  втрата.

Залишився  без  квартири
Заблокували  картку,
В  іншім  живе  тепер  мирі
Попав  у  якусь  пастку.

Хоче  назад  повернутись
Їм  стукає  у  двері,
Все  тепло  й  добро  відчути
В  сімейній  атмосфері.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008778
дата надходження 18.03.2024
дата закладки 18.03.2024

Lana P.

Гумор. Ідентифікація.

Термінал  аеропорту
Гучно  вуликом  гуде,
Назбирав  людей  когорту  -
На  літак  посадка  йде.

-  Прошу,  станьте  в  чергу,  пані,  -
Просить  ввічливо  агент.  
Пасажирка  вся  на  грані  -
Розізлилася  в  момент.

В  мікрофон  він  діловито:
-  Підуть  першими  з  дитям.
Крикнула  йому  сердито:
-  А  ви  знаєте  хто  я?

Повідомив  серед  гаму:
-  Тут  проблемка  є  одна.
Може,  хтось  впізнає  даму?  -
Не  згадає  хто  вона.                                                      

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008713
дата надходження 17.03.2024
дата закладки 18.03.2024

Н-А-Д-І-Я

ГУМОР. ВЕСІЛЛЯ ПІВНЯ

Півень  в  сауні  помився,
Розпушив  старанно  пір"я.
У  люсте́рко  подився,
Він  спішить,  в  нього  весілля.

Причепив  біленьку  квітку,
Все  зробив  так,  як  годиться.
Не  забув  ще  зрізать  кігті,
Може,  це  ще  пригодиться.

Взув  він  чоботи  красненькі,
Вгледів  кілька  дірочок.
Дуже  жалко,  що  старенькі,
Десь  позбувся  й  підошов.

Вийшов,  став  він  на  подвірЇ,
Стоять  Курочки  всі  в  ряд.
(Гладить  вітер  його  пір"я),
Вбрався  ніби  на  парад.

Де  ж  моя  тут,  хіба  знає?
Роздивився  серед  всіх..
Бачить  -  Ря́ба  шкандибає.
Між  Курьми  роздався  сміх.

Пір"я   вирване  з  хвоста,
Гребінь  колір  свій  змінив.
Це  моя,  чи  не  моя?!
Пес  Бровко  так   похрестив.

Тепер  черга  вже  твоя,
Сказав  Пес  лукаво  Півню.
Буде  Курка  ця  вдова.
І  вчинив,  як  завжди,  бійку.

Все  тут  вирішив  Господар:
Схватив  Півня  за  хвоста.
Тепер  буде  вже  робота:
В  смак  наїмся  холодця...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008773
дата надходження 18.03.2024
дата закладки 18.03.2024

Leskiv

Труси ( бабця свідчить)

Чого  ви  причепилися  до  Гриця?
Украв  труси  в  крамниці.  Чи  ти  ба,
Яка  подія?!  Вдарите  по  пиці?
У  нього  вже  розсічена  губа.

Чому  труси  жіночі?  Достеменно
Для  мене  це  питання  нелегке.
Можливо,  знає  це  його  Олена,
Матуся,  бо  ж  воно  дурне  таке.

Він  -  збоченець?  Та  ні,  не  може  бути.
В  його  роду  таких  ще  не  було.
Я  не  брешу.  Їй-богу,  знають  люди.
Якби  це  так,  гуло  б  усе  село.  

Чому  украв  сім  пар  трусів?  Не  знаю.
Довідалася  із  сільських  новин.
Якби  ви  знали  ту  дівчину,  Раю,
Украли  би,  напевне,  лімузин.

Чого,  ото,  до  хлопця  придиратись?
Сім  пар  трусів  жіночих  -  то  пусте.
Не  тільки  я,  вам  скаже  кожна  мати,
Що  діти  -  то  майбутнє  золоте.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008767
дата надходження 18.03.2024
дата закладки 18.03.2024

Катерина Собова

Гумор. Сповiдь

У    житті    біда,    чи    горе
Щохвилини    може    статись,
І,    покаявшись,    у    церкву
Вже    пора    йти    сповідатись.

Все      обдумала    зарані,
Всі    події    пригадала,
На    гріхи    свої    минулі
Аж    три    зошити    списала.

Де    була    я,    що    робила  –
То    для    батюшки    загадка,
А    про    кожен    вибрик    в    мене  –
То    така    приємна    згадка!

Кожен    гріх    такий    солодкий…
Гріє    душу    думка    втішна:
Не    піду    сьогодні    в    церкву,
Ще    побуду    трохи    грішна!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008765
дата надходження 18.03.2024
дата закладки 18.03.2024

Валерій Лазор

Сіє дощ мерехтіння краплі

Сіє  дощ  мерехтіння  краплі
Між  покрути  сецесій  див,
Обіймаючи  шибок  тахлі,
Лопотіння  розлук  мотив.
Час  вібрує  короткий  подих,
Шкельце  горнеться  у  туман,
Омивають  небесні  води
Перемріяно-ніжний  стан.
Сум  сідає,  зітхає  сиво,
Загортається  в  теплу  шаль:
Як  же  було  у  нас  красиво!
Гіркне  кава,  очей  вуаль.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008639
дата надходження 16.03.2024
дата закладки 17.03.2024

Н-А-Д-І-Я

ГУМОР. ЦУНАМІ

В  Гната  виникла    ідея,
Цілу  ніч  не  дає  спать.
Не  проста    була  ця  тема:
Жінці  правду  всю  сказать?

Подивився  -  міцно  спить,
Щось  придумать  і  збрехать?
Правду  взнає,  то  влетить.
Чомусь  ноги  вже  тремтять.

--Запросила кума  вчора.
Буде  квасить  огірки.
Бо  вона  давно  так  хвора...
Кум  стоїть  під  ворітьми.

Він  нервує,  і  все  курить:
-  Довго  ще  тебе  чекать?
А  як  жінку  він  розбудить,
Що  тоді  мені  сказать?

Повернулась  жінка  на  бік,
Очі  хитрі,  солоденькі:
-Погладь  спинку,  чоловік,
Бачить  ноги  він  пухкенькі.

--Справа,  бачиш,  ще  й  така,
Кум  втопивсь  недавно  в  річці,
Плаче  з  відчаю  кума,
Її  сльози  так  невтішні.

Треба  ж  їй  допомагать,
Ти  поспи  ще  до  обіду...
Чує  знову:  -Довго  ждать?
Гнат  утратив  враз  довіру.

Жінка  всочила  з  розбігу,
--Що  ти  будеш  ще  брехать,
Над  кумою  взяв  опіку?..
В   жінки  руки  вже  сверблять..

В  хаті  вибухнув  цунамі,
Полетіло  все  вверх  дном,
Про  розбірки  в  селі  знали,
Рятували  всім  селом..